Решение № 140211671, 30.09.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 711/5565/26

Провадження № 2/692/797/26

30.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 21.01.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №6784340125. Договір позики, разом із правилами надання споживчих кредитів затвердженими 17.11.2024 року складає єдиний договір, в якому визначаються всі його умови та з якими позичальник попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму 7500,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, на строк 360 днів, дата надання кредиту 21.01.2025 року, тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов стандартна процентна ставка становить 1% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору. Договір підписано електронним підписом позикодавця. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7500,00 грн. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, суму позики не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

Таким чином, відповідачка станом на дату підготовки позовної заяви має непогашену заборгованість за кредитним договором №6784340125 від 21.01.2025 року в розмірі 35400,90 грн., з яких:

-5550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-14850,90 грн. заборгованість по процентам;

-15000,00 грн. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Позивач зазначив, що проценти нараховувались з 21.01.2025 по 15.01.2026 року включно.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 17.06.2026 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачці в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідачка відзив на позову заяву не подала.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Позивач змінив назву з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «ІННОВА-НОВА» своїм рішенням від 05.09.2025 № 05-09/2025.

ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта, де вказала своє адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату народження, інформацію стосовно бажаного кредиту, а саме суму, дату отримання, електронну адресу, номер телефону, номер банківського рахунку.

Відповідно до копії договору надання грошових коштів у кредит №6784340125 укладеного 21.01.2025 між позивачем та ОСОБА_1 , сторони уклали договір за допомогою ІКС товариства, доступ до якого забезпечується позичальнику через веб-сайт. Відповідно до умов договору, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 7500,00 грн., тип кредиту кредит. Також до договору додано паспорт споживчого кредиту, інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який також підписано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, законодавство прямо передбачає можливість укладення електронного правочину шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, а такий спосіб підписання є належним способом волевиявлення сторони електронного правочину.

Згідно постанов Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до Розділу 11 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» в графі позичальник вказані її анкетні та паспортні дані, РНОКПП, номер телефону, електронну адресу, адресу проживання та відомості про підписання відповідачем кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатор та дату підписання.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі та підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а позичальник належним чином виразив своє волевиявлення на укладення кредитного договору, підстав вважати, що зазначений правочин не був укладений або що він не створив для сторін відповідних цивільних прав та обов`язків, судом не встановлено. Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не заперечує укладення кредитного договору, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатора.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суд зазначає, що згідно п.2.3. договору сума кредиту складає 7500,00 грн. Згідно п.3.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

З квитанції до платіжної інструкції №20109-1354-182921554 від 21.01.2025 року через надавача платіжних послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім», платником ТОВ «Іннова Фінанс» було здійснено суму переказу 7500,00 грн., з призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» поповнення картки НОМЕР_1 . Номер картки збігається з номером картки вказаному в п.3.1. договору.

Інформація зазначена у вищевказаній квитанції не спростована іншими доказами, а тому у сукупності з іншими доказами отримання та оформлення кредиту суд розцінює її як таку, що підтверджує отримання кредитних коштів відповідачкою.

Таким чином заборгованість за наданим тілом кредиту підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачем, а тому розмір заборгованості за тілом кредиту суд вважає доведеним. Судом встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору щодо надання суми кредиту, що підтверджується матеріалами справи, а тому заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо розміру заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно п.2.4. строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Згідно п. 2.6.1. стандартна процентна ставка застосовується у межах строку кредиту, вказаному в.п.2.5 та становить 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 180 календарного дня і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з розрахунків заборгованості за договором, відсотки за користування кредитом нараховувалися за умовами визначеними в договорі, в межах дії строку договору, відповідно до погодженої відсоткової ставки та графіку платежів за кредитним договором, тому вимога в цій частині позову підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Суд вважає, що саме цю норму закону слід застосувати до відносин, що виникли між сторонами, так як вона вказує на конкретні обставини у державі, дату та конкретне зобов`язання кредитодавця щодо списання неустойки у даних правовідносинах. Відтак, стягнення з відповідачки неустойки під час воєнного стану є незаконним, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, оскільки встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів. Водночас у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, пропорційно до задоволених вимог. Позов задоволено на 57,62 %.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за кредитним договором №6784340125 від 21.01.2025 року в розмірі 20400 гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір в розмірі 1534 гривень 07 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий