Решение № 140210004, 19.08.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/692/26

Провадження № 2/382/853/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника адвоката Карапенян Акопа Рубеновича звернувся з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог котрого просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області по справі №382/1844/23 від 01 травня 2024 року на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання поновленої доньки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 1/5 частини його доходу, щомісячно, аде не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/12 частини його доходу щомісячно до досягнення нею двадцяти трьох років, на час навчання.

Позовні вимоги обгрунтовано тим що, рішенням Яготинського районного суду Київської області від 01.05.2024р. по справі №382/1844/23 (далі Рішення суду від 01.05.2024р) стягнено аліменти з Позивача на користь Відповідача на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний НОМЕР_4 , в розмірі 1/5 частини його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2023р. і до досягнення нею 23 років, на час навчання.

У провадженні Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передбачає виконавче провадження №75323504 по виконанню виконавчого листа №382/1844/23 від 07.06.2024р. виданого Яготинським районним судом Київської області. Позивач сумлінно виконує свої обов`язки по сплаті аліментів і не має заборгованості, що підтверджується Довідкою Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області від 13.03.2026р. №25328.

В Рішенні суду від 01.05.2024р. зазначено, що підставою для стягнення аліментів, стало те, що повнолітня ОСОБА_3 не має джерел доходу та вимушена перебувати на повному матеріальному забезпеченні матері. Зокрема, в зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує коштів на оплату навчання, на проїзд, харчування, проживання, купівлю одягу та на інші особисті потреби.

Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві було надано відповідь від 11.03.2026 №486/24.3-78 на адвокатський запит представника Позивача адвоката Карапетяна А.Р. від 09.03.2026р. №0187 в якій зазначено, що ОСОБА_3 перебуває в шлюбі з 21.11.2025р.

Отже, з 21.11.2025р. сімейний стан ОСОБА_3 змінився.

Укладення шлюбу ОСОБА_3 є істотною зміною її сімейного стану у розумінні ст.192 Сімейний кодекс України, оскільки призводить до виникнення у неї нових сімейних прав та обов`язків, а також до появи іншої особи, яка зобов`язана брати участь у її матеріальному забезпеченні.

Потреби життєдіяльності ОСОБА_3 , які зазначені в рішенні суду від 01.05.2024р. (на їжу, одяг, особисті витрати), як підстави для стягнення аліментів - з 21.11.2025р. (момент укладення шлюбу) є спільними потребами новоствореної сім`ї ОСОБА_3 та її чоловіка, який зобов`язаний матеріально підтримувати дружину (їх сім`ю), в рівній з нею частці. Обов`язок взаємного утримання подружжя істотно впливає на обсяг потреб та джерел їх покриття

З моменту укладення шлюбу змінилась не лише формальна сімейна належність ОСОБА_3 , але й структура джерел її матеріального забезпечення, оскільки до таких джерел додано обов`язок її чоловіка щодо участі у фінансовому забезпеченні сім`ї. Відтак, утримання ОСОБА_3 більше не покладається виключно на її батьків.

Таким чином, обсяг фактичної потреби ОСОБА_3 у отриманні аліментів від Позивача об`єктивно зменшився, оскільки частина її життєвих потреб підлягає покриттю за рахунок іншого суб`єкта сімейних правовідносин її чоловіка.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів вдвічі від визначеного Рішенням суду від 01.05.2024р. розмірі з урахуванням наявності в ОСОБА_3 власної сім`ї, чоловіка, на якого покладено вищезазначені обов`язки з утримання родини, дружини. Позивач просить суд зменшити розмір аліментів з 1/5 але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - до 1/12 частини його доходу, щомісячно.

Окремо позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на обставини, пов`язані з майновим станом відповідача, які мають істотне значення для правильного визначення розміру аліментів.

Як встановлено рішенням суду від 01.05.2024р., при визначенні розміру аліментів судом було враховано, що відповідач є власником: житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 .

Водночас, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності Відповідача перебуває також інше нерухоме майно, яке не було враховано судом при ухваленні Рішення від 01.05.2024р., а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 3225581400:04:001:0053, площею 5,7044 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначені обставини свідчать про наявність у відповідача додаткових майнових активів, які об`єктивно впливають на її можливість брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої доньки та підлягають врахуванню судом відповідно до положень ст.200 Сімейний кодекс України.

Таким чином, при визначенні нового розміру аліментів суд має врахувати не лише зміну сімейного стану ОСОБА_3 , але й фактичний майновий стан обох батьків, зокрема наявність у Відповідача додаткового нерухомого майна, що не було предметом оцінки при ухваленні попереднього рішення суду. При цьому, на відміну від Відповідача, Позивач не володіє співмірним обсягом майнових активів, що також підлягає врахуванню при визначенні справедливого розміру аліментів.

Водночас матеріальне становище Позивача з моменту ухвалення рішення суду від 01.05.2024р. не зазнало покращення. Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та несе постійне фінансове навантаження, пов`язане з утриманням своєї сім`ї та своєю службою.

Як встановлено зазначеним рішенням суду, на утриманні позивача перебувають двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти мають проблеми зі здоров`ям та потребують постійного медичного нагляду і лікування, що підтверджується медичними виписками та зумовлює регулярні фінансові витрати.

Крім того, відповідно до рішення виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області від 14.11.2023р., діти визнані такими, що постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у зв`язку з чим потребують системної психологічної допомоги, що також потребує додаткових витрат.

Також на утриманні позивача перебуває його дружина ОСОБА_6 , яка у зв`язку зі станом здоров`я дітей та малолітнім віком молодшої дитини фактично позбавлена можливості працевлаштування та здійснює постійний догляд за дітьми. При цьому позивач, як військовослужбовець, більшу частину часу перебуває поза місцем проживання сім`ї, що об`єктивно унеможливлює покладення обов`язку догляду за дітьми на нього.

За таких обставин фінансове навантаження щодо утримання сім`ї фактично покладається виключно на Позивача. Водночас збереження попереднього розміру аліментів за умов зміни сімейного стану ОСОБА_3 та наявності у неї іншого суб`єкта, зобов`язаного брати участь у її матеріальному забезпеченні, призводить до непропорційного та надмірного навантаження на Позивача і не відповідає принципу справедливого розподілу обов`язків між членами сім`ї.

На підставі викладеного, з урахуванням істотної зміни сімейного стану ОСОБА_3 у зв`язку з укладенням шлюбу, наявності у неї іншого суб`єкта, зобов`язаного брати участь у її матеріальному забезпеченні, з урахуванням неврахованого суду додаткового майна Відповідача, а також з урахуванням фактичного фінансового навантаження Позивача, Позивач вважає, що визначений раніше розмір аліментів не відповідає принципу справедливого розподілу обов`язків між членами сім`ї та підлягає зменшенню.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

08.04.2026 року від представника відповідача адвоката Черних В.О. надійшов відзив з котрого вбачається, що дійсно 21.11.2025 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_7 , однак як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 є студентами, на даний час продовжують навчання у вищому навальному закладі та не мають власних джерел доходів.

На підтвердження даної інформації надаємо суду довідки форми ОК-5 про доходи ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Фактично утримання ОСОБА_10 на час її навчання повністю здійснюється за рахунок її батьків.

Як вбачається з договору №4 3-25Фвп про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 09.09.2025 загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 123 960 гривень.

Відповідно до платіжних інструкції від 01.10.2025 та 31.01.2026 за навчання ОСОБА_10 були сплачені кошти на загальну суму 46 620 грн. .

Під час канікул ОСОБА_10 тимчасово влаштовувалася на роботу, задля покращення свого матеріального стану та покриття додаткових витрат на навчання, оскільки розмір допомоги від батьків був незначним.

Однак, таке працевлаштування було тимчасовим.

При цьому, слід зауважити, що укладення шлюбу повнолітньою дитиною (віком від 18 до 23 років), яка продовжує навчання, не є підставою для зменшення чи припинення виплати аліментів від батьків.

В даному випадку одержувачем аліментів фактично є ОСОБА_2 , а тому суд повинен враховувати як підставу для зменшення розміру аліментів або її матеріальний та сімейний стан, або платника аліментів (позивача).

При цьому, слід зауважити, що частина земельної ділянки площею 5,7021 га, кадастровий номер 3225581400:04:001:0053, яка належить ОСОБА_2 не приносить їй будь-якого доходу.

Так, зазначену частину земельної ділянки відповідачка успадкувала після смерті ОСОБА_11 , яка ще 31 серпня 2016 року передала її в оренду на 49 років Публічному акціонерному товариству «Яготинське», що підтверджується копією договору оренди.

При цьому, із пункту 9 даного договору оренди вбачається, що Орендна плата вноситься виключно у грошовій формі у розмірі 191 980,05 грн.. за весь період оренди, в тому числі податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

За таких обставин, фактично ОСОБА_2 являється співвласником даної земельної ділянки з часу успадкування, однак не отримує доходу від неї, а тому включати дане успадковане майно до поліпшення та збільшення майнового стану відповідачки (як це стверджує позивач по справі) не заслуговує на увагу суду.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, відповідачка вважає, позовні вимоги позивача безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного просила відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача через канцелярію суду направив клопотання про витребування доказів.

Клопотання обгрунтовано тим, що відповідач не надала до суду даних про майновий стан ОСОБА_3 та ОСОБА_7 станом на 2026р., тобто станом на період, коли розглядається ця судова справа №382/692/26. Позивач самостійно не може отримати інформацію про майновий стан ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з подальшим наданням її суду.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 14.05.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Пенсійного Фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, адреса: вулиця Бастіонна, будинок 9 м. Київ, 01014, тел. +380442848933): дані про всі місця роботи особи - ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), зареєстрованої в реєстрі застрахованих осіб (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_5 ) та відомості про сплату страхових внесків за 2026 рік.

13.08.2026 року від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли додатнові пояснення по справі з котрих вбачається, що за рішенням Яготинського районного суду Київської області від 01.05.2024р. по справі № 382/1844/23 з Позивача стягуються аліменти на користь Відповідача - на утримання повнолітньої та працездатної доньки, ОСОБА_3 , до досягнення нею 23 років, на час навчання.

В Рішенні суду від 01.05.2024р. зазначено, що підставами для стягнення аліментів, стало наступне: повнолітня ОСОБА_3 не має джерел доходу та вимушена перебувати на повному матеріальному забезпеченні матері; в зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує коштів на оплату навчання, на проїзд, харчування, проживання, купівлю одягу та на інші особисті потреби.

Статтею 199 СК України чітко визначена підстава для стягнення аліментів коли дитина вже досягла вісімнадцятирічного віку: якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно наданій Відповідачем довідки форми ОК-5 про доходи ОСОБА_3 (Горова в шлюбі) - отримувала дохід починаючи з 2023 року в 2023р. та 2024р. вона працювала в ТОВ «БЛАГОДІЯ» (код ЄДРПОУ 37833319), отримавши загальний дохід у розмірі 112018,45грн в 2025р. вона працювала в ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ДОБРОБУТ- ПОЛІКЛІНІКА» (код ЄДРПОУ 38806862), в ТЗОВ «ПОДОРОЖНИК КИЇВ» (код ЄДРПОУ 41199650) та в ТОВ «КИЙФАРМ» (код ЄДРПОУ 45380610), отримавши загальний дохід у розмірі 120823,03грн.

Загалом, за цей період ОСОБА_3 отримала дохід в розмірі: 112018,45грн + 120823,03грн. = 232841,48грн.

Виходячи з цього, позовна заява Відповідача про стягнення аліментів з Позивача в рамках справи № 382/1844/23 була подана та задоволена Рішенням суду від 01.05.2024р. в період коли повнолітня та працездатна ОСОБА_3 отримувала дохід та це було приховано Відповідачем, яка стверджувала суду, що ОСОБА_3 нібито «немає джерел доходу».

Позивач вважає неприпустимим приховування від суду вищезазначеної інформації (наявне ведення суду в оману), оскільки це вплинуло на визначення розміру аліментів, які стягуються з Позивача.

На підставі цього, Позивач опинився в ситуації, коли через недобросовісні дії Відповідача з нього стягуються аліменти в неправдивому розмірі, проте, через особливості законодавства України Позивач жодним чином не може захистити порушені права.

В свою чергу, відсутність доходів згідно довідки ОК-5 про доходи ОСОБА_3 станом на 2026р. не виключає факту, що в 2023-2025рр. остання отримувала дохід, якого зокрема було б достатньо щоб оплатити повну вартість навчання, яке згідно з рішенням суду від 01.05.2024р. було визначено як основну підставу для стягнення аліментів, та що відповідає положенням ст.199 СК України.

Згідно з наявною в справі копією Договору №4 3-25ФОП про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 09.09.2025р., а саме згідно з п.1 розділу ІІІ цього Договору (цитування): «Загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 123960,00грн».

Відповідна сума майже вдвічі менша від зароблених ОСОБА_3 доходів за 2023- 2025рр.

Крім того, факт роботи ОСОБА_3 в період з 2023-2025рр. та отримування немалих доходів, як для студентки (хоча Відповідач називає у Відзиві це «підробіток на канікулах»), також свідчить, що: ОСОБА_3 має можливість заробляти гроші з поєднанням навчання (згідно встановлених даних в Рішенні суду від 01.05.2024р. ОСОБА_3 навчається з 2023 року); враховуючи довідку ОК-5 доходів ОСОБА_3 не тільки вистачило б на повну оплату всього строку навчання, а ще і на забезпечення витрат пов`язаних з навчанням, особливо враховуючи те, що згідно з Рішенням суду від 01.05.2024р. ОСОБА_3 проживає разом з Відповідачем (немає додаткових витрат на оренду житла)

На підставі цього, потреби ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням, які зазначені в рішенні суду від 01.05.2024р., як підстави для стягнення аліментів - з 21.11.2025р. (момент укладення шлюбу) є спільними потребами новоствореної сім`ї ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_7 , який зобов`язаний матеріально підтримувати дружину (їх сім`ю), в рівній з нею частці, тобто не менше 50%.

Не дивлячись на це, судом було відмовлено Позивачу в задоволенні заяви щодо витребування даних про всі місця роботи ОСОБА_7 та відомості про сплату страхових внесків за 2026р., хоча це має значення для всебічного та повного розгляду справи, згідно з ст.192 та 200 СК України.

Згідно з даними зазначеної веб-сторінки, ОСОБА_7 одружений з ОСОБА_13 .

Завдяки даних веб-сторінок встановлено: ОСОБА_7 на своїй веб-сторінці зазначає, що працює в ДТЕК Київські регіональні електромережі з 15 травня 2023р. і дотепер. Дата початку роботи збігається з даними довідки ОК-5 ОСОБА_7 .

Не дивлячись на це, дані про доходи ОСОБА_7 за 2026 рік не були надані Відповідачем, а у їх витребувані суд відмовив.

Наявні спільні фотографії ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з відпочинку, що були розміщені ОСОБА_3 в червні 2026р. у себе на веб-сторінці «Facebook» в розділі «розповідь», яке згідно з політикою «Facebook» зникає через нетривалий час.

На думку Позивача, спільний відпочинок ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є ознакою наявності в останніх джерел доходу для забезпечення життєдіяльності їх родини.

Враховуючи викладене просив задоволити позовні вимоги.

19.08.2026 року від представника відповідача адвоката Черних В.О. надійшли додаткові пояснення у справі з котрих вбачається, що позивач помилково та безпідставно трактує наявність періодичних або тимчасових доходів повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , як «приховування відомостей» чи «введення суду в оману», оскільки тимчасовий підробіток ОСОБА_3 в період канікул або у вільний від навчання час був вимушеним заходом, спрямованим на покриття базових щоденних потреб студентки.

Наявність фрагментарних доходів у минулих періодах (20232025 рр.) ніяк не свідчить про введення суду в оману під час ухвалення рішення від 01.05.2024 р. та не спростовує факт її постійного навчання за денною формою.

Намагання ОСОБА_3 здобувати певну фахову підготовку для майбутнього офіційного працевлаштування та здобуття професії не є підставою для позбавлення її права на матеріальну допомогу від батьків у період навчання.

Навчання за освітньою програмою вимагає повного занурення в освітній процес, що унеможливлює здійснення постійної, повноцінної та високооплачуваної трудової діяльності.

Як зазначає сам позивач, згідно з відомостями довідки ОК-5, станом на 2026 рік ОСОБА_3 не має доходів. Це беззаперечно підтверджує, що на цей час вона продовжує потребувати матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням відповідно до ст. 199 СК України. Тимчасові підробітки в минулому не створюють постійної фінансової подушки, яка б звільняла позивача від виконуваного ним батьківського обов`язку.

Твердження позивача про те, що укладення шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_7 або їхній спільний відпочинок є підставами для звільнення позивача від сплати аліментів, є юридично необґрунтованими та довільними маніпуляціями:

Норми ст. 199 СК України чітко визначають, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина триває до досягнення 23 років за умови продовження навчання та потреби в матеріальній допомозі. Закон не містить такої підстави для припинення обов`язку батьків утримувати дитину, що навчається, як реєстрація нею шлюбу.

При цьому, спільний відпочинок подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , фотографії з якого позивач намагається подати як «доказ», не є обставиною, яка свідчить про наявність у них надмірного доходу чи статку.

Соціальна активність молоді, публікація фотографій у мережі «Facebook» чи проведення дозвілля є природною складовою приватного життя та жодним чином не відображають реальний фінансовий стан родини й не звільняють батька від сплати аліментів на здобуття донькою освіти.

В той же час, фактично позивач намагається перекласти свій конституційний та сімейно-правовий обов`язок щодо утримання дитини, яка навчається, на саму дитину (за рахунок її виснажливих підробітків під час навчання) або на її чоловіка, який також є студентом та здобувачем вищої освіти.

При цьому, жодних належних та допустимих доказів зміни матеріального стану позивача чи припинення навчання ОСОБА_3 , які б слугували законною підставою для зменшення чи звільнення від сплати аліментів за ст. 192 СК України, позивачем суду надано не було.

На підставі викладеного, просила відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову, додавши , що донька сторін приховала дохід у 2023 році, зареєструвала шлюб, та перебуває на утриманні свого чоловіка, а також із соціальних мереж вбачається, про відпочинок доньки сторін та її чоловіка на відповідні кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, зазначивши, що донька та її чоловік є студентами, тому не мають доходу. Що стосується відпочинку, то він був за рахунок матері. Що стосується земельної ділянки, то вона здана в оренду, де отримано платіж одноразово. При цьому щодо працевлаштування та земельної ділянки їй як представнику не було повідомлено.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.

Судом встановлено, що згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 01.05.2024р. по справі №382/1844/23 стягнено аліменти з позивача на користь відповідача на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний НОМЕР_4 , в розмірі 1/5 частини його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2023р. і до досягнення нею 23 років, на час навчання. ( а.с. 7-9, 42-44).

Згідно довідки Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що у провадженні Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передбачає виконавче провадження №75323504 по виконанню виконавчого листа №382/1844/23 від 07.06.2024р. виданого Яготинським районним судом Київської області. Позивач сумлінно виконує свої обов`язки по сплаті аліментів і не має заборгованості, що підтверджується Довідкою Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області від 13.03.2026р. №25328.(а.с. 10)

Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві було надано відповідь від 11.03.2026 №486/24.3-78 на адвокатський запит представника Позивача адвоката Карапетяна А.Р. від 09.03.2026р. №0187 в якій зазначено, що ОСОБА_3 перебуває в шлюбі з 21.11.2025р. (а.с.11)

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_2 перебуває нерухоме майно, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 3225581400:04:001:0053, площею 5,7044 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.12)

Згідно довідки форми ОК-5 про доходи ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вбачається, що отримували заробітну плату, ОСОБА_3 у період з 2024 року по 2025 рік отримувала заробітну плату, а ОСОБА_7 у період з квітня 2022 року по лютий 2025 року отримував заробітну плату (а.с.28-31).

21.11.2025 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_7 (а.с. 32).

Відповідно до платіжних інструкцій від 01.10.2025 та 30.01.2026 за навчання ОСОБА_14 були сплачені кошти на загальну суму 46 620 грн. (а.с.33-34).

Як вбачається з договору №4 3-25Фвп про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 09.09.2025 загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 123 960 гривень.(а.с. 35-38)

Згідно договору оренди землі від 31.08.2016 року вбачається, що 1/2 частина земельної ділянки площею 5,7021 га, кадастровий номер 3225581400:04:001:0053, яка належить ОСОБА_2 відповідачка успадкувала після смерті ОСОБА_11 , яка ще 31 серпня 2016 року передала її в оренду на 49 років Публічному акціонерному товариству «Яготинське», що підтверджується копією договору оренди. При цьому, із пункту 9 даного договору оренди вбачається, що Орендна плата вноситься виключно у грошовій формі у розмірі 191 980,05 грн.. за весь період оренди, в тому числі податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Пунктом 41 договору оренди встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку від орендодавця, а також реорганізація Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. (а.с.39-41)

Згідно довідки №211 від 08.04.2026 року виданої Приватним вищим навчальним закладом "Київський медичний університет" вбачається, що ОСОБА_3 навчається у Приватному вищому навчальному закладі "Київський медичний університет" в галузі "Охорона здоров`я" за спеціальністю "Фармація" на 3 курсі, форма здобуття освіти - вечірня (а.с.47).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів відносно ОСОБА_3 - відомості відсутні. (а.с. 73)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів вбачається, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 0.1 га за кадастровим номером 3225510100:10:011:0055 та 1/2 частини земельної ділянки площею 5,7021 га за кадастровим номером 3225581400:04:001:0053, та є власником житлового будинку на підставі договору дарування за адресою АДРЕСА_1 (а.с.74)

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та війського збору вбачається, що з січня 2025 року по квітень 2026 року ОСОБА_2 отримує дохід від Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та від Військової частини НОМЕР_6 , розмір за вказаний період склав 470000 грн. (а.с.75-77)

Згідно довідки форми ОК-5 про доходи ОСОБА_3 (Горова в шлюбі) - отримувала дохід починаючи з 2023 року по 2024р. в розмірі 232841,48грн. (а.с.78-79)

Відповідно до листа Пенсійного фонду України вбачається, що відомості стосовно даних про всі місця роботи особи - ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), зареєстрованої в реєстрі застрахованих осіб (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_5 ) та відомості про сплату страхових внесків за 2026 рік до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2026 року на надходили. (а.с.81)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в Постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Вимогами ст. ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд України в Постанові від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Окремо слід звернути увагу на те, що згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач надав переконливі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру, та враховуючи матеріальне становище сторін, їх стан здоров`я, наявність утриманців, враховуючи вимоги ст. 183, 192 СК України, а також враховуючи вимоги Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», тому суд вважає, що позов слід задоволити, необхідно змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , установивши його у вигляді зменшеної частки від щомісячного грошового доходу.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 3, 180, 182, 183, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, задовольнити.

Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , установивши його у вигляді зменшеної частки від щомісячного грошового доходу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_3 , перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, аліменти на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/12 частини його доходу, щомісячно, до досягнення нею двадцяти трьох років, на час навчання починаючи з вступу рішення в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1065 ( одна тисяча шістдесят п`ять) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 29 вересня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Кисіль О. А.