Постановление суда № 140209984, 30.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1061/26

381/6089/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність заступника керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 щодо ненадання належної відповіді та витребуваних документів,

установила:

28 вересня 2026 року ОСОБА_2 через ДУ «Київський слідчий ізолятор» до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла ця скарга.

Вивчивши зміст скарги, слідчий суддя встановила, що у цій скарзі заявник зазначив образливі твердження на адресу прокурора, а саме: «... є достатньо підстав вважати, що дана особа несповна розуму та не усвідомлює суті питань та правових засад державотворення і вимагає уваги зі сторони КДКП…У разі невиконання вимог ст. 28 змушений буду звернутись зі скаргою у порядку ст. 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»…»

З огляду на вказане зазначаю про таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Конвенція 1950 року, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім цього, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції визначено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.

Відповідно до п. 4 цієї статті Конвенції, Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.

Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. До прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява№67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і №18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду (справа №199/6713/14-ц, справа №9901/324/19), учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст.129 Конституції та ст.50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.

Скарга, що подається на розгляд слідчому судді, повинна відповідати загальним вимогам кримінального процесуального законодавства, узгоджуватись із завданнями кримінального провадження, а також відповідати загальним вимогам до мови документа, а саме: ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КПК, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.

Отже, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих висловів та слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, повинні відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі вислови та слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду; а також вислови, які можуть свідчити про вплив на суд або суддів у будь-який спосіб. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

Ураховуючи наведене, суд висновує що зазначені в скарзі ОСОБА_2 висловлювання на адресу прокурора є образливими, висловлювання на адресу суду можуть свідчити про вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, у зв`язку із чим скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною.

КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.

Водночас заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.

За таких обставин, беручи до уваги зазначені приписи нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що використання ОСОБА_2 у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу прокурора, а також висловів, які можуть свідчити про вплив на суд або суддів у будь-який спосіб вказує на таке зловживання.

Ураховуючи викладене, скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню заявнику.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд в ухвалі від 30 червня 2021 року (провадження №51-3122ск21).

У скільки у поданій до суду скарзі на дії прокурора ОСОБА_2 використав образливі висловлювання та вислови, які можуть свідчити про вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, вказане виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні кримінального процесуального законодавства є зловживання правом на подання скарги, допущення заявником зловживання процесуальними правами свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності прокурорів та суддів і суперечать основним засадам та принципам кримінального процесуального судочинства та його завданню, тому приходжу до висновку про наявність правових підстав для повернення цієї скарги без розгляду.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Повернути без розгляду скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність заступника керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 щодо ненадання належної відповіді та витребуваних документів.

Копію ухвали невідкладно надіслати скаржнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повна ухвала складена 30.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_4