Решение № 140202255, 30.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1655/26

Провадження № 2/674/1310/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 13765,73 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13765,73 грн за кредитним договором № 2016042390 від 08.08.2017 (продукт CARD) (далі кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором Акціонерним товариством "ОТП БАНК". За результатами укладення ряду договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та правових наслідків відступлення права вимоги.

У позовній заяві представник позивача адвокат Дорошенко М.А. просила розглядати справу без участі позивача.

Ухвалою від 06.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків ухвалою від 14.08.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

08.08.2017 між Акціонерним товариством "ОТП БАНК" (далі первісний кредитор) та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 2016042390, який є змішаним договором та поряд з умовами про надання кредиту на придбання товару містить у розділі 2 умови договору про видачу та обслуговування кредитної картки (продукт CARD). Відповідно до п. 2.1-2.5 кредитного договору первісний кредитор відкрив відповідачу картковий рахунок і випустив кредитну картку, встановив кредитний ліміт у розмірі 1000,00 грн, строк дії кредитної лінії 3 роки з моменту підписання договору, процентну ставку за користування кредитом 40% річних, за несанкціонованим овердрафтом 0,15% на день, а в межах пільгового періоду 0,01% річних.

Кредитний договір укладено у письмовій формі: з боку первісного кредитора шляхом нанесення типографськими засобами відбитка печатки та підписів уповноважених осіб банку (п. 3.4 договору), з боку відповідача його власноручним підписом.

Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку відповідач у період з 24.10.2017 по 08.08.2019 користувався кредитною лінією, знімаючи кредитні кошти готівкою в банкоматах, усього на суму 9950,00 грн, при цьому за зняття готівки первісний кредитор утримав за рахунок кредиту плату у сумі 497,50 грн. Повернення кредиту відповідач здійснював частково; останній платіж надійшов 12.09.2019.

Станом на 11.12.2020 заборгованість відповідача за кредитним договором, за розрахунком первісного кредитора, становила 13765,73 грн, з яких 10958,68 грн заборгованість за тілом кредиту, 2807,05 грн заборгованість за процентами.

11.12.2020 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 11/2/20, 11.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНАНС ГРУП" договір факторингу № 437/ФК-20, а 12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНАНС ГРУП" та позивачем договір факторингу № 12/4/21. Перехід права вимоги до відповідача за кредитним договором за кожним із цих договорів підтверджується актами приймання-передачі реєстрів боржників та витягами з реєстрів боржників, у яких заборгованість відповідача зазначена в сумі 13765,73 грн (тіло кредиту 10958,68 грн, проценти 2807,05 грн). Фактори виконали обов`язок з фінансування за кожним із договорів факторингу, що підтверджено платіжними інструкціями.

Пунктом 3.1 кредитного договору відповідач надав згоду на відступлення первісним кредитором права вимоги за договором третій особі.

16.03.2026 позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості, яку відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд виходить з такого.

Між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням відповідачем зобов`язань за укладеним ним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача.

Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, відкрив відповідачу картковий рахунок та надав кредитну лінію, якою відповідач користувався. Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний в силу вимог ст. 629, 1054 ЦК України повернути їх та сплатити проценти на умовах, передбачених договором, однак цього у повному обсязі не зробив.

Разом з тим, перевіряючи розмір заявленої заборгованості, суд встановив таке.

Із розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку вбачається, що упродовж дії договору первісний кредитор щомісяця нараховував відповідачу плату за користування кредитним лімітом (загалом 1658,24 грн), щомісячну плату за користування кредитними коштами по 5,00 грн (загалом 180,00 грн) та плату за СМС-інформування (загалом 110,00 грн), а всього 1948,24 грн. Ці платежі первісний кредитор погашав за рахунок кредитної лінії, списуючи їх з кредитного рахунку відповідача, унаслідок чого вони увійшли до заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту.

Підписаний сторонами кредитний договір таких платежів та їх розміру не встановлює. Посилання у п. 2.6 договору на Тарифи та Правила банку не змінює цього висновку, оскільки відповідні Тарифи та Правила до матеріалів справи не подано, а тому суд позбавлений можливості встановити, які саме умови щодо таких платежів діяли на час укладення договору та чи були вони погоджені відповідачем. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, умови, які містяться в не підписаних позичальником Умовах та Правилах надання банківських послуг і Тарифах банку, не можуть вважатися погодженими сторонами кредитного договору.

Крім того, кредитний договір укладено 08.08.2017, тобто після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017). Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості. Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (пункти 31.29, 31.33 постанови).

Суд виходить з того, що щомісячна плата за користування кредитним лімітом і кредитними коштами, яка нараховувалась незалежно від будь-якої окремої послуги, наданої відповідачу, є періодичною платою за обслуговування кредиту, а плата за СМС-інформування платою за інформацію про стан рахунку, яку кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно. Відтак зазначені платежі у загальній сумі 1948,24 грн нараховані без належної договірної підстави, а умови про них, навіть якби вони були встановлені Тарифами банку, є нікчемними. Ця сума підлягає виключенню із заборгованості за тілом кредиту, яка, таким чином, становить 9010,44 грн (10958,68 грн 1948,24 грн).

Водночас плата за зняття готівки у сумі 497,50 грн є платою за конкретні платіжні операції, які відповідач вчиняв власною волею, а не періодичною платою за обслуговування кредиту, а тому підстав для її виключення із заборгованості суд не вбачає.

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання договору, тобто закінчився 08.08.2020. Умов про продовження цього строку підписаний сторонами кредитний договір не містить.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що після 08.08.2020 первісний кредитор продовжував нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом, проценти на прострочену перевитрату та проценти на прострочений кредит, загалом за період з 09.08.2020 по 24.10.2020 нараховано 485,63 грн. Оскільки після 12.09.2019 відповідач платежів не здійснював, ця сума в повному обсязі увійшла до заявленої позивачем заборгованості за процентами у розмірі 2807,05 грн.

Оцінюючи правомірність нарахування процентів за період після спливу строку кредитування, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116), а у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (пункт 141).

Таким чином, застосовуючи наведені міркування та правові норми до обставин цієї справи, суд доходить висновку, що після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, тобто після 08.08.2020, право первісного кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Відтак нарахування процентів за період з 09.08.2020 по 24.10.2020 у сумі 485,63 грн є неправомірним, а заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, становить 2321,42 грн (2807,05 грн 485,63 грн).

Нарахування процентів у межах строку кредитування здійснено за ставкою, встановленою п. 2.4 кредитного договору. Договір укладено до 24.12.2023, тому обмеження максимального розміру денної процентної ставки, запроваджене ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", на нього не поширюється.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 617 ЦК України), а також доказів погашення заборгованості у визнаному судом розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (ч. 3 ст. 18 цього Закону).

Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі, що існував на момент переходу, до позивача перейшло право вимагати від відповідача погашення заборгованості лише в тій частині, в якій вона нарахована правомірно.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі: заборгованість за тілом кредиту 9010,44 грн, заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, 2321,42 грн, загалом 11331,86 грн. У решті вимог у сумі 2433,87 грн (плата за користування кредитним лімітом, щомісячна плата і плата за СМС-інформування 1948,24 грн, проценти за період після спливу строку кредитування 485,63 грн) слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково у сумі 11331,86 грн, що становить 82,32% від заявленої суми, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, тобто у сумі 2191,67 грн.

Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 43453613 від 01.04.2026, додаткову угоду № 2016042390(CARD) від 10.07.2026, акт про надання послуг і детальний опис виконаних робіт від 10.07.2026, а також платіжну інструкцію про оплату послуг адвоката у сумі 3500,00 грн. Дослідивши ці докази, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, доказів їх неспівмірності відповідач не надав. Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, тобто у сумі 2881,18 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 617, 627, 628, 629, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 11, 12, 18 Закону України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 2016042390 від 08.08.2017 у сумі 11331,86 грн, з яких:

-заборгованість за тілом кредиту 9010,44 грн;

-заборгованість за процентами 2321,42 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" судовий збір у сумі 2191,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2881,18 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (місцезнаходження: вул. Авіаконструтора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ