Решение № 140202027, 29.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Справа № 608/2351/26

Номер провадження2-а/608/138/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача адвоката Каліннікова М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Калінніков М. О., звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позові вказав, що 20 липня 2026 року поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Карамишевим Н. І., відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7583423.

Згідно даної постанови, 20.07.2026 о 16:20:00 по вул. Середня в с. Бичківці Чортківського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SWIFT», д. н. з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1а ПДР керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом.

Представник позивача вважає постанову незаконною, з огляду неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Зазначає, що диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка має право керування, але не має при собі або не пред`явила чи не передала для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а так само поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Санкцією цієї норми передбачено накладення штрафу в розмірі 425 грн.

Натомість частина 2 статті 126 КУпАП, за якою кваліфіковано дії позивача, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто особою, яка взагалі не набувала або була позбавлена права керування відповідної категорії. Санкцією цієї норми передбачено штраф у розмірі 3400 грн, який і застосовано до позивача.

Разом із тим із самого тексту постанови вбачається, що позивачу інкриміновано саме відсутність посвідчення водія «при собі» під час перевірки, з посиланням на п. 2.1 «а» ПДР, який зобов`язує водія мати при собі та передавати для перевірки відповідні документи. Таке формулювання прямо свідчить про наявність у позивача права керування транспортним засобом і лише про відсутність документа під час перевірки, що повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною 1, а не частиною 2 статті 126 КУпАП.

Таким чином вважає, що постанова містить очевидне внутрішнє протиріччя: описані в ній фактичні обставини (відсутність документа при собі) не відповідають частині статті, за якою кваліфіковано діяння та визначено розмір стягнення (відсутність самого права керування). Посадовою особою відповідача неправильно застосовано норму матеріального права та безпідставно накладено штраф у розмірі, що у вісім разів перевищує передбачений за фактично описане діяння.

Також, як на підставу поновлення строку звернення до суду з даним позовом, посилається на те, що на місці винесення постанови її копію ОСОБА_1 не отримував. Згідно трекінгу поштового відправлення №R067236429331 постанову ОСОБА_1 отримав лише 29.07.2026. Не маючи юридичної освіти та можливості самостійно підготувати обґрунтований позов, позивач звернувся по безоплатну правничу допомогу до системи безоплатної правничої допомоги. За результатами розгляду його звернення Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано доручення № 017/04.2/9220 від 03 серпня 2026 року, яким для представництва інтересів позивача призначено адвоката Каліннікова М. О.

Просить суд поновити строк оскарження постанови серія ЕНА №7583423 від 20.07.2026; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7583423 від 20 липня 2026 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за частиною 2 статті 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позов, згідно якого позов не визнає.

Зазначив, що 20.07.2026 близько 16 год 20 хв за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Бичківці, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці Середній, керував транспортним засобом - мопедом марки «SWIFT», д. н. з. НОМЕР_1 , без мотошолома, чим порушив п. 2.3 (г) ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було встановлено те, що водій не має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Також, згідно відеозапису поліцейським було встановлено, що у реєстрі поліції відсутній запис про те, що водій ОСОБА_1 має право на керування транспортним засобом мопедом, відповідної категорії, тому відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На відео з реєстратора, що розміщений у службовому автомобілі під назвою «20.07.2026 авто» з 00:00:19 по 00:00:24 чітко зафіксований рух водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом мопедом марки «SWIFT», р. н. НОМЕР_1 , рухався у зустрічному напрямку відповідно до руху поліцейського автомобіля.

Також на відео реєстратора поліцейського під назвою «20.07.2026» з 00:52:30 по 00:52:40 поліцейський встановив факт відсутності у водія ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії. Позивачу було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП (відео реєстратора поліцейського під назвою «20.07.2026» з 00:41:15 по 00:41:52).

Щодо твердження представника позивача про те, що склад правопорушення передбачений ч.1 ст. 126 КУпАП, а не ч. 2 ст. 126 КУнАП, то відповідач вказує, що інформація про наявність посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії водія ОСОБА_1 відсутня у реєстрах Національної поліції України.

На відео поліцейського під назвою «20.07.2026» 01:25:24 по 01:25:29 позивач відмовляється від дачі пояснень. Його проінформовано про те, що у випадку відмови від отримання копії постанови про адміністративне правопорушення, її буде надіслано засобами поштового зв`язку. Не менш важливим є факт, який підтверджує у відео позивач, це те, що він вжив алкогольний напій перед тим, як керувати транспортним засобом, що становить пряму загрозу безпеці учасників дорожнього руху.

Відповідач також наголошує на тому, що позовна заява містить значну кількість фактів, які не підтверджені жодними доказами та являються голослівними, а також відсутність у додатках позовної заяви копії посвідчення водія позивача ОСОБА_1 .

З огляду на ці обставини, відповідач вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а отже стягнення у виді штрафу вважає підставним та законним. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, згідно якої дотримується своєї думки, викладеної у позові та повністю заперечує твердження відповідача, викладені у відзиві на позов.

Представник позивача, адвокат Калінніков М. О., в судовому засіданні позов підтримує, просить задоволити.

Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Розглянувши справу, вислухавши представника позивача, адвоката Каліннікова М. О., дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач просить поновити строк оскарження постанови серії ЕНА №7583423 від 20.07.2026, оскільки її копію ОСОБА_1 , згідно трекінгу поштового відправлення №R067236429331, отримав лише 29.07.2026 та звернувшись в Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, згідно доручення № 017/04.2/9220 від 03 серпня 2026 року, для представництва його інтересів, призначено адвоката Каліннікова М.О.

Отже, ОСОБА_1 не мав можливості у встановлений законом процесуальний строк звернутися до суду з метою оскарження вищевказаної постанови, а тому суд задовольняє клопотання про поновлення строку оскарження постанови.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України,доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено наступні обставини справи.

20 липня 2026 року поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Карамишевим Н. І. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7583423.

Згідно даної постанови 20.07.2026 о 16:20:00, по вул. Середня в с. Бичківці Чортківського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SWIFT», д. н. з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1а ПДР керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Разом з тим, у п. 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як зазначено вище, сторона позивача вважає, що оскаржувана постанова містить очевидне внутрішнє протиріччя: описані в ній фактичні обставини (відсутність документа при собі) не відповідають частині статті, за якою кваліфіковано діяння та визначено розмір стягнення (відсутність самого права керування). Посадовою особою відповідача неправильно застосовано норму матеріального права та безпідставно накладено штраф у розмірі, що у вісім разів перевищує передбачений за фактично описане діяння.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка має право керування, але не має при собі або не пред`явила чи не передала для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а так само поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Санкцією цієї норми передбачено накладення штрафу в розмірі 425 грн.

Частина 2 статті 126 КУпАП, за якою кваліфіковано дії позивача, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З оглянутого судом відеозапису, долученого відповідачем до відзиву на позов вбачається, що ОСОБА_1 стверджує, що має посвідчення водія радянського зразка, 80-х років, які знаходяться вдома. Працівник поліції на планшеті перевірив Єдиний державний реєстр МВС на наявність водійського посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_1 та дана інформація в реєстрі була відсутня. Тобто, особа не набувала права керування транспортними засобами відповідної категорії. Пропозицію поліцейського проїхати по місцю проживання за документами, ОСОБА_1 проігнорував.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Разом з тим, обов`язком позивача є обґрунтувати порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.

Представник позивача вказує, що згідно тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 інкриміновано саме відсутність посвідчення водія «при собі» під час перевірки, з посиланням на п. 2.1 «а» ПДР, який зобов`язує водія мати при собі та передавати для перевірки відповідні документи та, що таке формулювання прямо свідчить про наявність у позивача права керування транспортним засобом і лише про відсутність документа під час перевірки, що повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною 1, а не частиною 2 статті 126 КУпАП.

Однак, на підтвердження своїх позовних вимог та спростування позиції відповідача, стороною позивача не надано копію водійського посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивачем не надано належних доказів, поліцейський правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Таким чином позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 126, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕНА № 7583423 від 20 липня 2026 року.

В позові ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108720, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «___» _______ року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/2351/26, яка зберігається Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»___року.

Секретар: