Решение № 140202007, 28.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Справа № 608/2524/26

Номер провадження2/608/1416/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

за участі секретаря Олійник О. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором про надання кредиту № 571148-КС-002 від 14.01.2026 у розмірі 108 525,20 гривень та сплачений судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 571148-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 50 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплати проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 571148-КС-002 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 56 230 гривень. Всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 108 525,20 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 48 020 гривень, суми прострочених платежів по процентах 60 505,20 гривень. Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою Чортківського районного суду від 02 вересня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в позовній заяві просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження за відсутності представника.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не подала, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходили, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 14 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 571148-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», і Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Загальний розмір кредиту становить 50 000 грн.; строк, на який надається кредит, становить 24 тижні; денна процентна ставка: 1 %; знижена процентна ставка: 0,87 %; комісія за видачу кредиту становить 10 000 грн.; дата повернення кредиту: 01.07.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 123 660,68 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6 918,26 % (п.п. 2.1 - 2.14 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2 Договору, починаючи з першого дня користування кредитом і до 11.02.2026 року включно. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів у п. 4.2.2 Договору, починаючи з дня, що настає за днем, у який мав бути здійснений відповідний платіж, подальше нарахування процентів здійснюється на фактичний залишок суми кредиту та стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим Договором.

Відповідно до п. 4.2.1, 4.2.2 договору, у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2 та додатку № 1 до договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, протягом періоду, зазначеного у п. 4.2 Договору, та в подальшому стандартної процентної ставки.

У п. 4.2.2 договору сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка протягом періоду, зазначеного у п. 4.2 Договору, а після закінчення такого періоду стандартна процентна ставка, зазначена у п. 2.4 Договору.

Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього договору.

Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 , остання при зверненні до позивача з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .

Як вбачається з довідки про стан заборгованості за Договором № 571148-КС-002 від 14.01.2026, станом на 06.08.2026 року загальна заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем становить 108 525,20 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 48 020 гривень, заборгованість по відсотках 60 505,20 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладення між сторонами кредитного договору та виконання позивачем його умов, зокрема, надання відповідачці та отримання нею кредиту у сумі 50 000 гривень підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 571148-КС-002 відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором на загальну суму 56 230 гривень.

Оскільки відповідачка не виконувала належним чином умови договору, не вносила у передбачені договором строки необхідні суми коштів для погашення кредиту та сплати відсотків, станом на 06.08.2026 виникла сума заборгованості в розмірі 108 525,20 гривень.

Суд частково не погоджується із нарахованим позивачем розміром заборгованості за користування кредитом, виходячи з такого.

Щодо умов Договору, якими передбачено комісію за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору № 571148-КС-002 від 14.01.2026 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що умови Договору щодо сплати комісії за видачу кредитних коштів суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Також позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків в порядку ст.625 ЦК України є безпідставними, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

З огляду на вказане та те, що з 24 лютого 2022 року і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що підстав нараховувати відповідачу заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України за кредитним договором немає.

Водночас як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитодавцем було нараховано 14.01.2026 комісію у розмірі 10 000 грн. (від суми кредиту 50 000 грн.).

Крім того, суд звертає увагу на те, що із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником ОСОБА_1 було здійснено платежі на погашення заборгованості: 30.01.2026 2 600 грн.; 13.02.2026 4 000 грн.; 20.02.2026 8 000 грн.; 24.02.2026 31 920 грн.; 25.02.2026 9 710 грн.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування визначено черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит, а саме у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

У зв`язку із вищезазначеним слід здійснити перерахунок заборгованості.

Так, договір укладено 14 січня 2026 року строком на 24 тижні. Сума кредиту, на яку підлягали нарахуванню відсотки, становила 50 000 грн. Кредитодавцем було нараховано комісію у розмірі 10 000 грн., що не відповідає вимогам Закону.

Згідно із поданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відсотки нараховувалися за зниженою процентною ставкою 0,7 % з 15.01.2026 по 28.01.2026 включно від суми 50 000 гривень і їх розмір становив 5 250 гривень, і в подальшому відсотки нараховувались за ставкою 1 %.

30.01.2026 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 2 600 грн., які зараховано для погашення заборгованості за відсотками. Станом на вказану дату заборгованість становила 6 250 гривень, тому після сплати заборгованість за відсотками зменшилась до 3 650 гривень.

За період з 29.01.2026 по 24.02.2026 позивач здійснив нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України в загальному розмірі 25 000 гривень.

За період з 31.01.2026 по 13.02.2026 (14 днів) нараховано відсотки за ставкою 1 % в сумі 7 000 грн., тому з врахуванням наявної заборгованості станом на вказану дату заборгованість за відсотками становить 10 650 гривень.

13.02.2026 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 4 000 грн., які зараховано для погашення заборгованості за відсотками. Тому після здійснення платежу заборгованість за відсотками зменшилась до 6 650 гривень.

За період з 14.02.2026 по 20.02.2026 (7 днів) нараховано відсотки за ставкою 1 % в сумі 3 500 грн., тому з врахуванням наявної заборгованості станом на вказану дату заборгованість за відсотками становить 10 150 гривень.

20.02.2026 відповідачкою сплачено грошові кошти у сумі 8 000 грн., які зараховано для погашення заборгованості за відсотками в сумі 5 650 гривень, а також для погашення комісії в сумі 2 350 гривень, що не відповідає вимогам Закону. Відтак, 2 350 гривень слід зарахувати для погашення заборгованості за відсотками, тому станом на вказану дату заборгованість за відсотками становить 2 150 гривень.

За період з 21.02.2026 по 24.02.2026 (4 дні) нараховано відсотки за ставкою 1 % в сумі 2 000 грн., тому з врахуванням наявної заборгованості станом на вказану дату заборгованість за відсотками становить 4 150 гривень.

24.02.2026 відповідачкою сплачено грошові кошти у сумі 31 920 грн., які зараховано для погашення комісії в сумі 6 920 гривень та нарахувань за ст. 625 ЦКУ в сумі 25 000 гривень, що не відповідає вимогам Закону. Відтак, зазначену суму сплачених відповідачкою грошових коштів слід зарахувати для погашення заборгованості за відсотками в сумі 4 150 гривень, а іншу частину для погашення заборгованості за тілом кредиту.

Суд акцентує увагу на тому, що у разі здійснення боржником платежів їх зарахування відбувається насамперед у рахунок погашення нарахованих відсотків, а лише після повного погашення відсотків у рахунок погашення тіла заборгованості. Тому після кожного платежу, частина якого була спрямована на погашення тіла боргу, подальше нарахування відсотків повинно здійснюватися вже на фактичний залишок тіла заборгованості, а не на первісну суму.

Таким чином, після здійснення платежу 24.02.2026 в сумі 31 920 грн. заборгованість за відсотками була погашена в повному обсязі 4 150 гривень, заборгованість за тілом кредиту зменшилась до 50 000 27 770=22 230 гривень.

За 25.02.2026 (1 день) слід нарахувати відсотки за ставкою 1 % від суми 22 230 грн., що становить 222,30 гривень.

25.02.2026 відповідачкою сплачено грошові кошти в сумі 9 710 грн., які позивачем зараховано для погашення комісії в сумі 730 гривень, відсотків в сумі 7 000 гривень та тіла кредиту в сумі 1 980 гривень. Однак, вказану суму слід зарахувати для погашення заборгованості за відсотками в сумі 222,30 гривень, а іншу частину 9 487,70 грн. для погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, після здійснення платежу 25.02.2025 в сумі 9 710 грн. заборгованість за відсотками була погашена в повному обсязі, заборгованість за тілом кредиту зменшилась до 22 230 9 487,70=12 742,30 гривень.

За період з 26.02.2026 по 01.07.2026 (126 днів) слід нарахувати проценти за ставкою 1 % від суми 12 742,30 грн., що становить 16 055,30 гривень.

За встановлених обставин справи та вимог закону, суд доходить висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за Договором № 571148-КС-002 від 14.01.2026 про надання кредиту у загальному розмірі 28 797,60 гривень, з яких: 12 742,30 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 16 055,30 гривень сума заборгованості за відсотками, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 26,54 % (28 797,60 х 100 : 108 525,20), а тому з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 706,60 гривень (2 662,40 х 26,54 : 100).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, Договором № 571148-КС-002 про надання кредиту від 14.01.2026, ст.ст. 4, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 411) заборгованість за Договором № 571148-КС-002 про надання кредиту від 14.01.2026 року у розмірі 28 797 (двадцять вісім тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 60 копійок, з яких: 12 742 (дванадцять тисяч сімсот сорок дві) гривні 30 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту, 16 055 (шістнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 30 копійок - сума заборгованості за відсотками, а також 706 (сімсот шість) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отриманні його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили «___» ______ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2524/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець