Решение № 140201672, 30.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3720/26

Номер провадження 2/585/2279/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) осіб,

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст капітал»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 31 серпня 2026 року до суду надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст капітал» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5610258 від 14.06.2025 року в розмірі 57890,17 грн, 2662.40 грн сплаченого судового збору та 10000,00 витрат на оплату правничої допомоги.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5610258 від 14.06.2025 року.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 15000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 14.06.2025 року по 09.06.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК»

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 31.03.2026 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 02-31/03/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2026 року № 02-31/03/2026 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5610258 від 14.06.2025 року загальна сума заборгованості склала 55415,17 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 14999,98 грн., заборгованості за процентами - 32915,19 грн., штрафні санкції 7500 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2026 року №02-31/03/2026, строк дії Договору № 5610258 від 14.06.2025 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2026 року по 09.06.2026 року (70 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 9 975,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 14999,98 грн * 0,95% = 142,5 грн*70 календарних дні = 9 975,00 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5610258 від 14.06.2025 року загальною сумою 57 890,17 грн., яка складається з тіла кредиту - 14999,98 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 32915,19 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 70 календарних днів - 9 975,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

3. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4.У судове засідання сторони не з`явилися.

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, заяви проти ухвалення заочного рішення суду не подав.

6. Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі до суду не подав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року (а. с.113) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8.14.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір №5610258 . Сума кредиту 15000 грн. (п.1.2.Договору). Строк кредитування 360 днів, періодичність платежів 30 днів. Комісія за надання кредиту 1500 грн.(п.1.4 Договору). Стандартна процентна ставка становить 0.95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредитування. (п.1.4.1.Договору) ( а.с.41-55)

9. 14.06.2025 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту. (а.с.57-59)

10.Відповідно до Договору факторингу №02-31/03/2026 від 31 березня 2026 року , Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 31.03.2026 року до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5610258. (а.с.87-97)

11. 01.04.2026 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило ТОВ «ФК`Фінтраст капітал» про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в т.ч. № НОМЕР_2 . ( а.с.60-61)

12. Листом від 02.04.2026 року №20260402-2232 ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомило про успішну операцію щодо перерахування грошових коштів на картку № НОМЕР_1 - 14.06.2025 року о 12:25:23 згідно договору №5610258 від 14.06.2025 року.(а.с.79)

13. Згідно розрахунку заборгованості за Договором №5610258 від 14.06.2025 року станом на 31.03.3026 року складеним ТОВ «Лінеура Україна» ОСОБА_1 нарахована заборгованість в розмірі 55415,17 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 14999,98 грн., заборгованості за процентами - 32915,19 грн., штрафні санкції 7500 грн. (а.с.65-69,)

14. Згідно розрахунку заборгованості за Договором №5610258 від 14.06.2025 року за період з 01.04.2026 року по 09.06.2026 року складеним ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» Ляхову В.В. нарахована заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 70 календарних днів - 9 975,00 грн.(а.с.70)

V. Норми права

15. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

VІ. Оцінка Суду.

16. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Щодо стягнення тіла кредиту

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на умовах кредитного договору №5610258 від 14.06.2025 року отримав від ТОВ «Лінеура Україна»(Первісний кредитор» в кредит кошти в сумі 15000,00 грн. в цей же день відповідачу первісним кредитором було нараховано комісію в сумі 1500,00 грн.. Умовами пункту 1.4 Договору від 14.06.2025 року передбачена комісія (комісійна винагорода) за надання кредиту в розмірі 1500 грн.

Аналіз пункту 1.4 указаного Договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням позики, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 1500,00 грн. одноразово за надання кредитних коштів. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що положення пункту 1.4 договору позики щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за користування позикою є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на те, що відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.65 на зв.) відповідачем було частково сплачено заборгованість за наданим кредитом і первісним кредитором грошові кошти в розмірі 1500,00 зараховані, як сплату комісії за надання кредиту, стягнення якої визнано судом нікчемною вимогою, дану суму коштів слід зарахувати в рахунок погашення відповідачем на користь позивача тіла кредиту.

Відтак, станом на 13.07.2025 року, заборгованість за тілом кредиту складає 13500,00 грн. (15000,00 - 1500,00)

Щодо стягнення відсотків

Як установлено з матеріалів справи, сторони договору у п.1.3. строк кредитування визначили 360 днів з 14.06.2025 року до 09.06.2026 року.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відсотки в розмірі 32915,19 грн. з період з 14.06.2025 року по 31.03.2026 року та в сумі 9975.00 грн за період з 01.04.2026 року по 09.06.2026 року нараховані за ставкою, визначеною п. 1.3 Договору від 14.06.2026 року за № 5610258.

Однак, суд не може погодитись із таким розрахунком, оскільки тіло зараховані первісним кредитором кошти зі сплати комісії в сумі 1500,00 грн. спрямовані судом на зменшення суми заборгованості за тілом кредиту починаючи з моменту сплати цих коштів,- 13.07.2025 року. згідно наданого розрахунку, нараховані відповідачу відсотки за період з 14.06.2025 року по 13.07.2025 року ним були погашені, сума заборгованості за відсотками має обраховуватись виходячи із суми заборгованості за тілом кредиту 13500,00 грн. за період з 13.07.2025 року по 09.06.2026 року, виходячи із ставки 0,95% за день користування кредитними коштами, що відповідає умовам Договору. відповідно сума заборгованості за відсотками складає 42322,50 грн. (13500 грн.Х0,95%Х330 днів).

Щодо переходу права вимоги

Наданими доказами підтверджується перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» на підставі договору факторингу №02-31/03/2026 від 31 березня 2026 року.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 55822,50 грн., яка складається з: 13500,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту та 42322,50 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

17. Згідно платіжної інструкції № 3145 від 31.03.2026 року (а.с.17) позивачем було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2567,35 грн. (2662,40*96,43%)

18. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивач надав: Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року ( а.с.14-15), Акт №23302 від 26.08.2026 року з вартістю виконаних робіт 10000 грн. (а.с.71), Заявку №23302 на виконання доручення до Договору ;10/12-2024 від 10 грудня 2024 року. ( а.с.98-99)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 5610258 від 14.06.2025 року в сумі 55822,50 гривень. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 50 копійок)

3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 2567,35 гривень судового збору та 3000,00 гривень витрат на оплату правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ел. пошта fintrust@ukr.net ,адреса Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ