Решение № 140200486, 30.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2026 року № 520/32711/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо непроведення службового розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 31.05.2023 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, за фактом отримання ним 31.05.2023 травми/поранення.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення службового розслідування за фактом його травмування 31.05.2023 року є протиправною та такою, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року замінено відповідача у справі, у порядку процесуального правонаступництва, з військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у цій справі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 з 16.03.2022 року по 21.12.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Також період служби підтверджується і витягом з наказу військової частини НОМЕР_2 №12 від 16.03.2022 року.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2023 року позивач отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №1235 від 20.12.2023 року молодший сержант ОСОБА_1 у період з 07.06.2022 по 08.08.2022, з 22.08.2022 по 20.12.2022, з 15.01.2023 по 13.02.2023, з 28.04.2023 по 11.05.2023, з 17.05.2023 по 30.05.2023, з 09.06.2023 по 11.06.2023, з 12.06.2023 по 17.07.2023, з 18.07.2023 по 24.07.2023, з 02.09.2023 по 16.09.2023, з 02.11.2023 по 20.12.2023 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Матеріали справи свідчать на користь того, що відповідно до перевідного епікризу №21381/71 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.07.2023 по 30.07.2023 року, з діагнозом: гостра реакція на стрес, інсомнія, логоневроз.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №23984 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 30.07.2023 по 04.08.2023 року за наслідками ЗЧМТ, СГМ (31.05.2023).

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1483 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.08.2023 по 29.08.2023.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №6152 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.09.2023 по 01.11.2023 року з діагнозом: наслідки МВТ, ЗЧМТ, СГМ (05.2023) у вигляді акубаротравматичного ураження вух у вигляд хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом; цефалгічного синдрому, астено-невротичного синдрому, компенсація установчою поведінкою; розповсюджений остеохондроз, протрузія дисків з больовим синдромом; гіпертонічна хвороба І ст.; викривлення носової перетинки без порушення функції носового дихання.

Відповідно до довідки ВЛК №3437 від 31.10.2023 року, наслідки вибухової травми 31.05.2023 року - травма та поранення, ТАК, пов`язане з проходженням служби.

Позивачем у позовній заяві вказано, що довідку про обставини травми йому надано не було.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №361 від 21.12.2023 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.12.2023 №158-РС, у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами) відповідно пункту 2 частини 4 частини ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з 21.12.2023 року виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Позивачем у позовній заяві вказано, що він отримав травмування (обмороження) приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини. Водночас, позивачем наголошено, що у зв`язку з травмуванням він перебував на стаціонарному лікуванні.

Через невидачу довідки про обставини травми військовою частиною НОМЕР_2 не нараховано та не виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 та збільшену до 100000,00 грн, позивач через представника 09.07.2025 року звернувся зі скаргою до військової частини, в якій просив:

- ініціювати проведення службового розслідування за фактом неоформлення та невидачі командуванням військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402;

- в межах компетенції вжити заходів щодо зобов`язання командування Військової частини НОМЕР_7 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, у найкоротші терміни.

Листом Військової частини НОМЕР_2 №1631/1774 від 17.07.2025 року повідомлено про відсутність підстав для задоволення скарги від 09.07.2025 року. При цьому зазначено, що наведені у зверненні доводи не знайшли свого підтвердження, а саме: відповідно до журналу реєстрації вхідних документів за 2023 рік, жодних доказів про травмування (поранення) ОСОБА_1 , не зареєстровано у військовій частині НОМЕР_2 ; не наведені у скарзі дати події травмування (поранення) ОСОБА_1 та повідомлення ймовірних свідків, наведені у скарзі відомості медичного характеру щодо лікування ОСОБА_1 не являються належними доказами про травмування (поранення); відсутній причинно-наслідковий зв`язок між вимогами та лікуванням ОСОБА_1 . Також вказано, що юридичним наслідком такого є відсутність у довідці військово-лікарської комісії від 31.10.2023 за №3437, виданої Військовою частиною НОМЕР_8 та іншими медичними документами, згаданими у запиті відомостей щодо факту отримання ОСОБА_1 пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У позовній заяві позивачем вказано про протиправність такої відповіді та допущення відповідачем у такому випадку протиправної бездіяльності, а також звернуто увагу, що 05.08.2025 року йому проведено огляд психіатра, 01.10.2025 року проведено огляд отоларинголога, 02.10.2025 року проведено огляд кардіолога, 02.10.2025 проведено Ехо КГ, 02.10.2025 року надано результати обстеження комп`ютерної томографії №9345/24296. Крім того, позивачем зазначено, що відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) він проходив амбулаторне лікування за розладом адаптації, вираженим тривожно-депресивним синдромом, а 07.10.2025 року йому проведено тональну порогову аудіометрію.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначене Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно із ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Положеннями ч. 6 ст.2 Закону № 2232-XII передбачено наступні види військової служби, зокрема: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно із приписами ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із ст.255 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут), у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Відповідно до п. 260 Статуту на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 № 1503/31371, затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

За змістом пункту 5 розділу І Порядку № 608 розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 332), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 (зі змінами).

Згідно із абз. 1 п.1 розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Згідно із абз.1 п. 3 розділу ІІ Інструкції № 332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (Положення про військово-лікарську експертизу).

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції № 332.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції № 332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний: негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Приписами пункту 3 розділу V Інструкції № 332 встановлено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.

Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332 командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Водночас, суд зазначає, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби, а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Главою 6 розділу II Положення № 402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.

Пунктом 6.1 розділу II Положення № 402, зокрема, установлено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.2 розділу II Положення № 402 визначено перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. При цьому, крім того зазначено, що на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

За правилами п. 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до п.21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

Згідно п. 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Також Додатком 5 до Положення № 402 визначена форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно якої, саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Так, у разі відсутності документів про обставини одержання поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби", тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини". Законодавством встановлено чіткий порядок та особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями у Збройних силах України.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що 31.05.2023 року під час проходження військової служби ним було отримано вибухову травму.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії перевідного епікризу №21381/71, складеного Військовою частиною НОМЕР_9 ПХГ (м. Краматорськ), ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.07.2023 по 30.07.2023 року, з основним діагнозом: гостра реакція на стрес, інсомнія, логоневроз; супутні захворювання: гіпертонічна хвороба І стадії, 3 ступеня, ризик 2 (помірний), СН 0 ст., вертеброгенна тораколюмбаргія. При цьому у вказаному епікризі зазначено у графі «Анамнез захворювання», зокрема, вказано: погіршення стану пов`язує з психо-емоційним навантаженням; скерований до ПХГ м. Краматорськ, оглянутий черговим терапевтом, зафіксовано підвищення АТ, госпіталізований у госпітальне відділення; скерований на консультацію до психіатра, а у графі «Консультований психіатром (29.07.2023)», зокрема, зазначено: зі слів постійні панічні атаки, не може перебувати на позиції, постійний страх після попередньої травми, не може спати. Для подальшого лікування був переведений до ПХГ Барвінкове.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №23984, складеного КНП «МКЛ» №4» ДМР м. Дніпро, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 30.07.2023 по 04.08.2023 року повний діагноз: розлад адаптації змішана тривожна та депресивна реакція, наслідки ЗЧМТ, СГМ (31.05.2023) у вигляді вираженого церебрастенічного, цефалгічного синдромів. У графі «Анамнез захворювання», зокрема, вказано: зі слів пацієнта ВТ 31.05.2023 медична допомога надавалась у медроті, стан погіршився протягом останніх тижнів; медична допомога надавалась на етапах евакуації. Також у графі «Невропатолог від 30.07.2023 Діагноз» вказано: наслідки ЗЧМТ, СГМ (31.05.2023) у вигляді вираженого церебрастенічного, цефалгічного синдромів. Для подальшого лікування переведений на наступний етап евакуації.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1483, складеного Клінічним санаторієм «Аркадія» Державної прикордонної служби» України, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.08.2023 по 29.08.2023 повний діагноз: основний: розлад адаптації депресивний та виражений тривожний синдром, диссомнія; супутній, зокрема, вказано: наслідки ЗЧМТ, СГМ (31.05.2023) у вигляді вираженого церебрастенічного, цефалгічного синдромів; стан після ВТ; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. Також вказаний епікриз містить, зокрема, зазначення про необхідність представлення на ВЛК для вирішення питання про реабілітаційні заходи.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №6152, складеного КМС ЗСУ в/ч НОМЕР_8 , ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.09.2023 по 01.11.2023 року з діагнозом: наслідки МВТ, ЗЧМТ, СГМ (05.2023) у вигляді акубаротравматичного ураження вух у вигляд хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом; цефалгічного синдрому, астено-невротичного синдрому, компенсація установчою поведінкою; розповсюджений остеохондроз, протрузія дисків з больовим синдромом; гіпертонічна хвороба І ст.; викривлення носової перетинки без порушення функції носового дихання.

В той же час, відповідно до довідки ВЛК №3437 від 31.10.2023 року, складеної військовою частиною НОМЕР_8 , молодшому сержанту за призовом ОСОБА_1 , 1991 р.н., проведено медичний огляд BЛK в/ч НОМЕР_8 31.10.2023 року, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: наслідки вибухової травми (31.05.2023), акубаротравматичного ураження вух у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом, цефалгічного, астено-невротичного синдромів, компенсації з установчою поведінкою. (Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма легкого ступеню) - травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (Довідку про обставини травми не надано); розповсюджений остеохондроз, протрузія дисків DV-DX, L1-L5 з больовім синдромом - захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби; гіпертонічна хвороба І ст., СН0 ст., викривлення носової перетинки без порушення функції носового дихання - захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 14-в, 39-г, 64-в, 45-ґ, 75-г графи І Розкладу хвороб придатний до військової служби.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії у зв`язку із отриманням травми в період проходження військової служби, то відповідач, як військова частина, у якій він проходив військову службу, мав направити відповідній комісії оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). При цьому, наявність такої довідки впливає, в тому числі, і на визначення причинного зв`язку захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

При цьому, суд наголошує, що довідка ВЛК №3437 від 31.10.2023 року, складена військовою частиною НОМЕР_8 , містить в собі зазначення про наслідки вибухової травми (31.05.2023), акубаротравматичного ураження вух у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом, цефалгічного, астено-невротичного синдромів, компенсації з установчою поведінкою «травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби», але довідку про обставини травми не надано.

З огляду на подані до суду позивачем медичні документи та їх зміст слід дійти висновку про те, що позивач проходив обстеження та лікування у зв`язку із наслідками отримання травми в період проходження військової служби, а відтак відповідач, як військова частина, у якій він проходив військову службу, мав скласти довідку про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Натомість, як свідчать матеріали справи, зазначеної довідки відповідачем складено не було.

Водночас, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за результатами розгляду якої та доданих до неї документів, просив ініціювати проведення службового розслідування за фактом неоформлення та невидачі йому командуванням військової частини НОМЕР_2 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, а також в межах компетенції вжити заходів щодо зобов`язання командування Військової частини НОМЕР_7 оформити та видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, у найкоротші терміни, але листом був повідомлений про відсутність підстав для задоволення такої заяви.

Надаючи оцінку вказаній відмові, суд зазначає, що відповідачем не заперечувалась участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема, 30.05.2023 року, про що свідчить довідка Військової частини НОМЕР_2 №1235 від 20.12.2023 року.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності записів в журналі реєстрації вхідних документів за 2023 рік жодних доказів про травмування (поранення) ОСОБА_1 та відсутність їх реєстрації у військовій частині НОМЕР_2 , суд зазначає, що у матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують факт звернення позивача за медичною допомогою та встановлення останньому діагнозу наслідки вибухової травми (31.05.2023), акубаротравматичного ураження вух у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом, цефалгічного, астено-невротичного синдромів.

Водночас, суд зазначає, що відсутність первинних медичних документів про звернення позивача в день отримання травми за медичною допомогою не може слугувати підставою для відмови у наданні йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача не було проведено відповідного розслідування за даним фактом та, як наслідок, не дотримано визначеної Інструкцією № 332 процедури та не складено передбачених цією Інструкцією документів за результатами проведеного розслідування.

Під час розгляду справи доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Відтак, наявні підстави вважати, що відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача та, як наслідок, допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду поданої позивачем заяви від 09.07.2025 та проведення розслідування за фактом отримання позивачем травми 31.05.2023.

Таким чином з метою всебічного та повного захисту прав позивача наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо здійснення належного розгляду заяви позивача від 09.07.2025 року щодо непроведення службового розслідування за фактом його травмування 31.05.2023 року та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, а також зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2025 року щодо непроведення службового розслідування за фактом його травмування 31.05.2023 року та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, з урахуванням доданих до неї документів та з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо здійснення належного розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) від 09.07.2025 року щодо непроведення службового розслідування за фактом його травмування 31.05.2023 року та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) від 09.07.2025 року щодо непроведення службового розслідування за фактом його травмування 31.05.2023 року та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, з урахуванням доданих до неї документів та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.