Постановление суда № 140200422, 30.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 вересня 2026 р. Справа № 520/28041/26 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Стуса Василя, буд. 2, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21013, код ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Харківський національний університет внутрішніх справ з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 78 632 (сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Надаючи оцінку обґрунтованості поважних причин пропуску позивачем місячного строку звернення до суду із даним позовом у відповідності до ст. 122 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на підставі укладеного контракту, зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням в Харківському Національному університеті внутрішніх справ.

Верховний Суд у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Такий висновок виклав Верховний Суд і у постанові від 23.03.2023 у справі №420/24331/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п.5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі Порядок № 261) після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання порядку №261, позивачем було направлено ОСОБА_1 повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі від 20.08.2024 № 7/173, від 28.01.2025 № 4/9, від 25.08.2025 № 4/75, вказані повідомлення отримані відповідачем не були.

Вказаним контрактом від 03.09.2018 №137 не визначено строку, протягом якого особа має відшкодувати витрати, зокрема, у разі порушення його умов, повідомлення про необхідність відповідача відшкодувати витрати на навчання у 30-денний термін відповідачем отримано не було.

Поряд з цим, суд також враховує, що, як вбачається з матеріалів позовної заяви, між позивачем та відповідачем не було укладено договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу.

Наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 287 о/с Відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 6 ч.1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 14.06.2022.

Листом ГУНП в Харківській області від 07.08.2024 № 4726вс/119/02/12-2024 повідомлено університет про звільнення Відповідача.

Відтак, відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався після повідомлення позивача про звільнення відповідача (07.08.2024). Тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.

Суд наголошує, що направлення засобами поштового зв`язку на адресу відповідача повідомлення про відшкодування протягом 30 днів витрат, пов`язаних із утриманням в Університеті не може бути ототожнено із початком перебігу строку на звернення до суду у зв`язку із відсутністю прямої вказівки як у законі, так і підзаконних нормативно-правових актах.

У силу правового висновку п.20 постанови Верховного Суду від 07.12.2022р. у справі №420/4995/21 під час вирішення питання про дотримання особою, яка звернулася до суду з адміністративним позовом, встановленого строку звернення з`ясуванню підлягають наступні обставини, а саме: - за захистом якого порушеного права особа звернулася до суду; - коли особа дізналася про порушення своїх прав (чи дотримано строк з дати обізнаності); - коли вона повинна була дізнатися про їх порушення; - чи мала вона можливість дізнатися про порушення своїх прав; - наявність поважних причин, які об`єктивно заважали дізнатись про порушення своїх прав чи звернутися з позовом до суду.

Також, суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не обґрунтовано наявність поважних причин, які заважали йому звернутись до суду із позовом у проміжок часу з 07.08.2024 до 08.09.2024, а із даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.09.2026, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

Таким чином, суд вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 09.09.2026 позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску із наданням доказів у підтвердження поважності таких причин.

На виконання ухвали без руху від 09.09.2026 представником позивача подано до суду заяву, в якій він зазначає, що позивачем було направлено ОСОБА_1 повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі від 20.08.2024 № 7/173, від 28.01.2025 № 4/9, від 25.08.2025 № 4/75.

Тож відповідачу неодноразово направлялися повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, однак рекомендовані поштові відправлення поверталися на адресу позивача з відмітками про їх невручення відповідачу. Враховуючи вжиття позивачем усіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача, а також те, що невжиття заходів щодо судового розгляду та вирішення спору може призвести до неможливості стягнення належних до відшкодування коштів на користь держави, позивач просить суд розглянути позов та вирішити спір по суті.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За усталеною практикою Верхового Суду (згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, постанов Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.001042, від 29.07.2020 у справі №460/582/19, від 19.10.2020 у справі №1.380.2019.004149, від 10.02.2021 у справі №380/5952/20, від 28.04.2022 у справі №420/9196/20) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому, до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору у цій справі є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України, відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України, тобто місячний строк звернення до суду.

Перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, незалежно від того, до якого суду вона спочатку звернулася.

Відтак, відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався після повідомлення позивача про звільнення відповідача (07.08.2024).

Як зазначалось судом раніше, позивачем жодним чином не обґрунтовано наявність поважних причин, які заважали йому звернутись до суду із позовом у проміжок часу з 07.08.2024 до 08.09.2024, а із даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.09.2026, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, у спірних правовідносинах у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не надав жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.ч. 5, 6, 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем позовна заява подана до суду з пропуском передбаченого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку, належних обґрунтувань обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не надано, а судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Панов М.М.