Постановление суда № 140199308, 29.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3546/25

Провадження №1-кс/333/2581/26

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невиконанні вимог ст.220 КПК України, а також не проведенні комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року,

В С Т А Н О В И В:

10.08.2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невиконання вимог ст.220 КПК України. В скарзі скаржник просить суд зобов`язати слідчих виконати вимоги ст.220 КПК України, та призначити компьютерно-технічну експертизу відеозапису.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав. Додатково пояснив, що слідчі ТУ ДБР не призначають експертизу відеозапису судового засідання від 29.10.2024 року, хоча висновок експерта повинен бути основним доказом у кримінальному провадженні.

Представник ТУ ДБР у м.Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, подав заяву щодо слухання скарги за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.

У письмових запереченнях на скаргу представник ТУ ДБР просив суд відмовити у задоволенні скарги з огляду на самостійність слідчого при прийнятті процесуальних рішень під час досудового розслідування та наявністю у ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні статусу заявника, що обумовлює відповідну форму відповіді на його звернення.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши відповідь представника ТУ ДБР, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Щодо зобов`язання слідчого провести експертизу відеозапису судового засідання слід зазначити таке.

ОСОБА_3 у своїх зверненнях просив зобов`язати слідчого провести технічну експертизу відеозапису судового засідання. З відповіді представника ТУ ДБР слідує, що на звернення ОСОБА_3 надавалися неодноразові відповіді, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на повне і всебічне розслідування можливого вчинення кримінального правопорушення, скарги долучено до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останнього будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.

Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов`язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.

За викладеного вище, зобов`язання слідчого провести експертне дослідження не відноситься до повноважень слідчого судді.

Щодо порушення слідчим вимог ст.220 КПК України при розгляді клопотань суд вбачає за необхідне зазначити, що згідно з цією статтею клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Отже, в ст.220 КПК України наведено коло суб`єктів подання клопотання слідчому.

Враховуючи, що слідчим було відмовлено у визнані ОСОБА_3 потерпілим і останній має у кримінальному провадженні статус заявника, процесуальна форма відповіді ОСОБА_3 щодо розгляду його звернень, обрана слідчим, є належною і допустимою.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невиконанні вимог ст.220 КПК України, а також не проведенні комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року, відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1