Постановление суда № 140196844, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про накладення штрафу

30 вересня 2026 року справа № 320/37205/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023, яке складене інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Ростиславом Романишаком ;

- визнати дії інспектора прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Ростислава Романишака по відмові у перетинанні державного кордону України громадянина України ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати уповноважених працівників державної прикордонної служби не чинити перешкод у перетинанні державного кордону ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 2147,20 грн, або уточнити позовні вимоги.

05.01.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 11.12.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано докази у справі від відповідача: копію Положення, на підставі якого діє відповідач; витяг із ЄДР/ЄДРПОУ на відповідача; копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023 та усіх документів та матеріалів, на підставі та з урахуванням яких воно було прийнято; письмові пояснення щодо підстав відмови позивачу в перетинанні державного кордону України із нормативним обґрунтуванням.

Витребувані докази слід було надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншому учаснику справи.

Також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснено відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.24 о 16:22 год.

Копія позовної заяви із додатками направлена на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням №R067018988671 та отримана відповідачем 20.01.2026.

Суд зазначає, що відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи та надані на виконання ухвали суду від 10.01.2024 документи, суд встановив, що відповідачем не надано витребувані судом докази.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 повторно витребувано докази у справі від відповідача: копію Положення, на підставі якого діє відповідач;

- витяг із ЄДР/ЄДРПОУ на відповідача; копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023 та усіх документів та матеріалів, на підставі та з урахуванням яких воно було прийнято; письмові пояснення щодо підстав відмови позивачу в перетинанні державного кордону України із нормативним обґрунтуванням.

Витребувані докази слід надати суду протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду із доказами направлення позивачу (його представнику).

Крім того, попереджено відповідача про вжиття судом заходів процесуального примусу в разі ненадання витребуваних доказів або неповідомлення про поважність причин їх ненадання.

Ухвала суду від 15.07.2026 про повторне витребування доказів отримана відповідачем в електронному кабінеті 15.07.2026.

20.07.2026 через підсистему "Електронний Суд" відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів, разом з яким надав суду: копію Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби, затверджене наказом МВС України від 30.11.2018 №971; витяг із ЄДРПОУ щодо Військової частини НОМЕР_1 ; копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023.

Водночас відповідачем не надано на виконання ухвали суду від 15.07.2026:

- документів та матеріалів, на підставі та з урахуванням яких було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023;

- письмові пояснення щодо підстав відмови позивачу в перетинанні державного кордону України із нормативним обґрунтуванням.

Отже відповідач мав достатньо часу для її виконання або повідомлення суду причин неможливості виконати таку ухвалу у відповідній частині вимог суду, однак станом на день постановлення цієї ухвали ухвалу суду в повному обсязі не виконав.

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023, яке складене інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Ростиславом Романишаком , неможливо з`ясувати фактичні обставини, які стали причиною для винесення даного рішення.

За умови того, що відповідач правом подати відзив на позовну заяву, в якому міг би вказати на такі фактичні обставини, не скористався, а також двічі на виконання вимог ухвал суду не надав витребуваних доказів, а саме документів та матеріалів, на підставі та з урахуванням яких було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 22.08.2023 та письмові пояснення щодо підстав відмови позивачу в перетинанні державного кордону України із нормативним обґрунтуванням, суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини справи та фактичні підстави прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відреагувати на ігнорування Військовою частиною № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України вимог суду, яке полягає у ненаданні витребуваних ухвалами суду від 10.01.2024 та від 15.07.2026 у справі доказів, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 328 гривень.

Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалами суду від 10.01.2024 та від 15.07.2026 доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на Військову частину № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати витребовувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відтак, ухвала суду про стягнення з Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 80, 149, 241, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Застосувати до відповідача - Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України.

2. Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України штраф у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).

3. Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

4. Стягувачем (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

5. Боржником (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Військова частина № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

6. Попередити Військову частину № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, що відповідно до частини шостої статті 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Попередити Військову частину № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

7. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.