Решение № 140196050, 29.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5721/26 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Жураківського Андрія Ігоровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Жураківського Андрія Ігоровича звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Ленінградському санітарно-гігієнічному медичному інституті з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року, викладену у листах від 19 березня 2026 року № 3039-2483/М-02/8-0700/26, від 28 квітня 2026 року № 4837-4387/М-02/8-0700/26 та від 03 червня 2026 року № 6499-7339/М-02/8-0700/26; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Ленінградському санітарно-гігієнічному медичному інституті з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду навчання, зазначеного у пункті 2 цієї прохальної частини, та виплатити різницю між фактично виплаченою та належною до виплати пенсією, починаючи з 21 лютого 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

14 серпня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду до 01 вересня 2026 року пенсійну справу ОСОБА_1 .

24 серпня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало суду завірену належним чином копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що строкова військова служба позивача тривала з 04.05.1984 по 26.05.1986, тобто завершилася за понад три місяці до початку навчання (01.09.1986). Жодного документального підтвердження заявленого перетину Відповідач не навів ані у своєму листі, ані під час подальшого листування, хоча позивач прямо просив надати таке підтвердження у скарзі від 29.03.2026. Довід про розбіжність між часом навчання та датою видачі диплома (лист від 28.04.2026). спростовується вкладишем до диплома (випискою із залікової відомості), який відповідно до пункту 8 Порядку № 637 є самостійним належним документом для підтвердження періоду навчання і містить точний запис про навчання позивача «з 1 вересня 1986 року по 1 липня 1992 року». Саме для усунення розбіжності в даті видачі диплома і призначений вкладиш - документ, що деталізує календарні межі навчання окремо від дати формального вручення диплома. Надання нотаріально засвідченої копії цього документа повністю виконує вимогу, сформульовану самим Відповідачем.

02 вересня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні зазначають, що при опрацюванні матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що у дипломі серія НОМЕР_2 період навчання починається з 01.09.1986 року та закінчується 22 червня 1992 року згідно рішення екзаменаційної комісії, однак дата видачі диплому 22 червня 1991 року. Оскільки у вищезазначеному дипломі містяться розбіжності, то період навчання у Вищому навчальному закладі з 01.09.1986 року по 22.06.1992 року не враховано до страхового стажу заявника при переході на пенсію за віком. Для можливості врахування періоду навчання до страхового стажу позивачу рекомендовано листом Головного управління №4837-4387/М-02/8-0700/26 від 28.04.2026 року надати підтверджуючу довідку для уточнення періоду навчання згідно з пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Так, відповідно до пункту «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

21 вересня 2026 року подано до суду відповідь на відзив в якій зазначають, що основним доводом відзиву є те, що у дипломі серії НОМЕР_2 міститься розбіжність між датами навчання та датою видачі диплома, у зв`язку з чим позивачеві було рекомендовано надати додаткову довідку про період навчання. Однак цей довід не враховує зміст пункту 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637. Вказана норма передбачає підтвердження періоду навчання дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами, які містять відомості про періоди навчання. Довідка про тривалість навчання вимагається саме у випадку, коли в таких документах відсутні відповідні відомості. У даному випадку така умова відсутня. Позивачем надано: вкладиш до диплома серії НОМЕР_2 , у якому прямо зазначено перебування у навчальному закладі з 01.09.1986 по 01.07.1992; трудову книжку серії НОМЕР_3 із записом про зарахування на навчання з 01.09.1986 та відрахування у зв`язку із закінченням навчання 01.07.1992; сам диплом, що підтверджує факт закінчення навчального закладу. Ці документи прямо зазначені та детально описані у позовній заяві. Отже, вимога про надання ще однієї довідки не ґрунтується на пункті 8 Порядку №637, оскільки наявні документи вже містять точні відомості про початок та завершення навчання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перехід із пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», (а.с. 67-68).

З 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», (а.с. 69-70).

Позивач стверджує, що під час ознайомлення з протоколом/розпорядженням щодо перерахунку пенсії (версія 1.6.78.1, дата/час формування 12.02.2026 10:52) у своєму особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ позивач виявив, що період його навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року (Ленінградський санітарно-гігієнічний медичний інститут, диплом серії НОМЕР_2 ) не включений до страхового стажу, незважаючи на наявність документального підтвердження. При попередніх нарахуваннях пенсії по інвалідності у серпні 2022 року та у жовтні 2024 року цей самий період враховувався Відповідачем у повному обсязі. Внаслідок виключення спірного періоду загальний страховий стаж позивача до 2004 року зменшився з 19 років 7 місяців 25 днів до 13 років 10 місяців 3 днів.

21.02.2026 позивач звернувся до Відповідача зі зверненням № ВЕБ-07001-Ф С-120923 з проханням врахувати час навчання до страхового стажу та провести відповідний перерахунок пенсії.

Листом від 19.03.2026 № 3039-2483/М-02/8-0700/26 Відповідач відмовив, послався на те, що період навчання позивача з 01.09.1986 по 22.06.1992 нібито перетинається з періодом проходження ним строкової військової служби, та вимагав надати підтверджуючу довідку для уточнення періоду навчання, ( а.с.33).

29.03.2026 позивач подав скаргу, в якій навів дати проходження строкової військової служби за даними військового квитка та просив надати підтвердження заявленого перетину періодів. Листом від 28.04.2026 № 4837-4387/М-02/8-0700/26 Відповідач надав роз`яснення, у якому підставою невключення періоду навчання вказав на розбіжності між часом навчання та датою видачі диплома, запропонувавши надати підтверджуючу довідку для уточнення періоду навчання, (а.с.35).

28 квітня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 4837-4387/М-02/8-0700/26 повідомило ОСОБА_1 , що за відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. За інформацією, наданою відділом перерахунків пенсій №1, у дипломі серія НОМЕР_2 період навчання починається з 01 вересня 1986 року та закінчується 22 червня 1992 року згідно рішення екзаменаційної комісії, однак дата видачі диплому 22 червня 1991 року. Оскільки, у вищезазначеному дипломі містяться розбіжності, то рекомендують надати підтверджуючу довідку для уточнення періоду навчання, (а.с. 35).

На виконання цієї вимоги 26.05.2026 позивач повторно звернувся до Відповідача додавши нотаріально засвідчену копію вкладиша до диплома та трудову книжку, ( а.с.36).

Листом від 03.06.2026 № 6499-7339/М-02/8-0700/26 Відповідач повідомив, що повторні звернення не розглядаються. Повторно вказують, що за відсутності в документах відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або його окремих етапів, ( а.с.37).

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) страховий стаж це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується, зокрема, час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу за її відсутності або відсутності в ній відповідних записів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних закладах підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання; за відсутності в документах таких відомостей приймаються довідки про тривалість навчання за умови наявності даних про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Відповідно до статті 98 Закону № 1788-XII перерахунок пенсії проводиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку; якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, вона перераховується знову, при цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів.

Позивач у позові звертає увагу суду на цю норму, що усі документи, якими підтверджується спірний період навчання (диплом, вкладиш до диплома, нотаріально засвідчена копія вкладиша), подавалися позивачем Відповідачу.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788 постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд також враховує, що на момент внесення у трудову книжку позивача записів про періоди навчання з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 р. № 162 (далі - Інструкція № 162), де згідно з пунктом 2.2 у трудову книжку вноситься запис про роботу: прийом на роботу, перехід на іншу постійну роботу, звільнення.

Пунктом 2.15-2.16 Інструкції № 162 було визначено, що студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, у партійних школах та школах профспілкового руху. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських загонах, під час проходження виробничої практики, а також під час виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують внесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу відповідно до отриманих даних. Довідки зберігаються в особових справах зазначених осіб як документи суворої звітності.

Студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які раніше не працювали і у зв`язку з цим не мають трудових книжок, відомості про роботу у студентських загонах, під час виробничої практики, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, на якому вони надалі працюватимуть.

Крім того, суд вище вже зазначалося, що пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом «д» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 поступив у 1986 році у Ленінградський санітарно-гігієнічний медичний інститут, в 1992 році закінчив інститут та рішенням Державної екзаменаційної комісії від 22 червня 1992 року присвоєно кваліфікацію, що підтверджується диплом НОМЕР_2 за спеціальністю «медико- профілактична справа», (а.с. 96).

Відповідно до записів № 5-6 у трудовій книжці НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 01 вересня 1986 року зарахований до числа студентів 1 курсу медико - профілактичного факультету Ленінградського санітарно-гігієнічного медичного інституту та 01 липня 1992 року відрахований з університету у зв`язку з його закінченням, (а.с. 85-92).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що період навчання позивача з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року у Ленінградському санітарно-гігієнічному медичному інституті входить до страхового стажу, що визначає право на пенсію за віком.

Враховуючи вищенаведене, відмова у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року є протиправною, а відтак необхідно зарахувати дані періоди роботи до страхового стажу.

З огляду на встановлене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне, з врахуванням статті 9 КАС України, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії період навчання з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року та здійснити перерахунок пенсії з 05 лютого 2026 року з врахуванням проведених виплат.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3 194,88 грн, що підтверджується квитанцією від 08 серпня 2026 року № 7ZF7-MDR8-KBAE, (а.с. 8).

Однак, стягненню на користь позивача підлягає сума судового збору 1064,96 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Жураківського Андрія Ігоровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії за віком період навчання з 01 вересня 1986 року по 01 липня 1992 року та здійснити перерахунок пенсії з 05 лютого 2026 року з врахуванням проведених виплат.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) сплаченого судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 вересня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль