Решение № 140194872, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/2254/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №272173 від 26.12.2025р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №272173 від 26.12.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої накладної / розрахунку коригування, а на підставі наявної податкової інформації, яка отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю; наявна у контролюючого органу податкова інформація є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку, так як будь-яка податкова інформація надана зокрема іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону; спірне рішення не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, а висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що реєстраційний ліміт підприємства сформований у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 16.02.2026р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду.

23.02.2026р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити посилаючись на те, що Критерії ризиковості платника податку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" здійснює постачання сільськогосподарської продукції (соняшник та кукурудза) за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл), у зв`язку з придбанням товарів, ймовірно не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку на загальну суму ПДВ 3 349 292,02 грн., що складає 63% від загального придбання, а саме: Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN 590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л-Євро5-В0), на суму ПДВ 1 470 724,16 грн.; Газ нафтовий скраплений 2711 19 00 00 на суму ПДВ 886 868,42 грн.; Газ вуглеводневий скраплений 2711 12 94 00 на суму ПДВ 532 942,36 грн.; Профіль алюм. 45 (білий) 6м, на суму ПДВ 383 712,04 грн.; Тканина технічна SONA для оздоблення, утеплення та гідроізоляції на суму ПДВ 75 045,00 грн. За рахунок сформованого ліміту підприємство реєструє Зерно кукурудзи (УКТ ЗЕД 1005), Насіння соняшнику (УКТ ЗЕД 120600); позивачем 19.12.2025 року надано «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку» (реєстраційний номер 9348729478) з поясненнями та пакетом підтверджуючих документів, проте, платником не надано: банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 тощо; 26.12.2025 за результатами проведеного аналізу податкових накладних, розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, документів наданих платником, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення): ТОВ "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР", що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку (коди податкової інформації, який є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:14). Комісією складено Протокол засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.12.2025 року № 773, та прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2025 року № 272173, також у Рішенні зазначено наступне: «Платником не надано: банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 тощо»; позовні вимоги ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТ» про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ОЛЬВІЯ ЦЕНТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є передчасним.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 24.02.2026р. заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження було залишено без задоволення; у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 28.09.2026р.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 28.09.2026р. в межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" зареєстровано як юридична особа за адресою: 51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Петриківка, вул. Історична, буд.2А, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності товариства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується копіями Витягу з реєстру платників ПДВ та Витягу з ЄДРПОУ, наявними у справі.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №272173 від 26.12.2025р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: 14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається, що підтверджується копією відповідного рішення.

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із вищевказаним оспорюваним рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №272173 від 26.12.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправним та скасувати таке рішення, а також і зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, що підлягає врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, як встановлено судом зі змісту оспрюваного рішення та змісту копій Аналітичної довідки і протоколу №773 від 26.12.2025, які були підставою для прийняття оспорюваного рішення, вони не містять жодної інформації про конкретні податкові накладні/розрахунки коригування, складені позивачем та подані ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти, які конкретно господарські операції були здійсненні з вказаними суб`єктами господарювання (контрагентами позивача).

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідач у цьому випадку не виконав.

Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 26.12.2025р. вказані поля заповнені та зазначено таке: «14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається».

Разом з тим, хоча в наведеному рішенні вказано тип операції (придбання, постачання), період здійснення операції, код УКТЗЕД товару та податковий номер платника податку, задіяного, на думку податкового органу, в ризиковій операції, однак в порушення вимог пункту 6 Порядку № 1165 та всупереч формі самого рішення не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, розшифрування назви підприємства, що було задіяно в ризиковій операції, найменування товарів, які товариство придбало/реалізовувало, а також і не зазначено дату включення всіх платників податку, задіяного в ризикових операціях, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків (зазначено лише по позивачу, якого було включено до переліку ризикових 19.11.2025, тобто вже після здійснення господарської операції 26.05.2025 09.11.2025).

За змістом пункту 6 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Однак, у вказаному рішенні, в порушення зазначених вимог пункту 6 Порядку № 1165 не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не зазначено переліку документу та/або документів, який/які не надано та який/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, оскільки зазначення в оскаржуваному рішенні про ненадання банківських виписок, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 не може достеменно свідчити про відповідність або невідповідність критеріям ризиковості платника податку з урахуванням надання контролюючому органу інших первинних документів, які підтверджують господарські операції.

Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваного рішення можна дійти висновку, що воно не містить мотивації, обґрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не зазначено в оскаржуваному рішенні і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували підставами для прийняття спірного рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи), а також і не наведено документів, яких не вистачає для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за оспорюваним рішенням з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених документів та аналізу норм податкового законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення за вищенаведеними критеріями, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваного рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №272173 від 26.12.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, судом враховується і те, що у рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, у даному випадку, при перевірці адміністративним судом легітимності прийняття оспорюваного рішення суб`єктом владних повноважень та встановлення судом протиправності його прийняття, у відповідача, у такому випадку, відсутнє право діяти на власний розсуд та суд наділений повноваженнями зобов`язати суб`єкта владних повноважень виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з вимог ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжної інструкції №1717 від 24.01.2026р. у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №272173 від 26.12.2025р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №272173 від 26.12.2025р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Петриківка, вул. Історична, буд.2А; код ЄДРПОУ 42943205) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР" (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Петриківка, вул. Історична, буд.2А; код ЄДРПОУ 42943205) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва