Постановление суда № 140192396, 10.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/29899/25

Провадження № 6/761/654/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Шевченківського районного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Голуб О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна, ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з вищевказаною заявою.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого Приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за № 38853 від 05.11.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Інстафінанс».

Зазначає, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Інстафінанс» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено Договір факторингу № 573/ФК-25. Відповідно до Договору факторингу право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором №ID3751179, в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора №ID7094289згідно з яким проводиться стягнення заборгованості за виконавчим документом виданим Приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за № 38853 від 05.11.2021 року у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_1 відступлено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

У зв`язку із відступленням права грошової вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, у результаті чого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло статусу нового кредитора за виконавчим документом №38853 від 05.11.2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

З цих підстав заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні№НОМЕР_1.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06.01.2026 року матеріали вказаної заяви передані на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.06.2026 вказану заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому, у судове засідання, яке було призначене на 10.09.2026, представник заявника не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні просив провести розгляд справи за відсутності представника заявника.

Заінтересовані особи судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути питання про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 38853 від 05.11.2021 року про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь стягувача, яким є: ТОВ «ІНСТАФІНАНС», заборгованості за кредитним договором № ID3751179 від 16.03.2021 року в розмірі 11 479 грн.

03.04.2025 року між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено Договір факторингу № 573/ФК-25.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу згідно умов цього Договору Клієнт - ТОВ «ІНСТАФІНАНС», зобов`язується відступити Фактору - ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору факторингу сторони розуміють і погоджуються з тим, що операція відступлення прав вимоги за цим договором означає повну передачу прав власності та ризиків Фактору та не є забезпечувальним відступленням. Після відступлення Фактор бере на себе всі ризики, пов`язані з Правами Вимоги, включаючи ризики несплати Боржником зобов`язань. Клієнт не несе жодної відповідальності перед Фактором у випадку, якщо суми, отримані від боржника, менші за суму, сплачену Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитними договорами. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимоги доповнює, а не замінює попередній.

При цьому інформації про хід даного виконавчого провадження та його стадію на час звернення до суду із даною заявою заявником не надано.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20, пункт 6.18).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Якщо виконавче провадження на закінчено, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21).

Отже, ураховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Як було зазначено судом вище, доказів того, на якій стадії наразі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса КМНО Бригіди В.О. № 38853 від 05.11.2021 року до суду не надано.

При цьому суд позбавлений можливості перевірити на якій стадії наразі перебуває виконавче провадження (перебуває на виконанні, завершене, закінчене, виконавчий документ повернутий стягувачу тощо).

Звертаючись до суду із заявою, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому листі.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Разом із тим суд звертає увагу, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21).

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо стадії та результатів здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем, суд позбавлений на даному етапі вирішити питання про заміну стягувача у виконавчому документі.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому документі.

Керуючись ст. 512 ЦК України, ст.ст. 247, 442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна, ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішенн яабо у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко