Решение № 140192213, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/4655/26

В справі 760/20965/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

30 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 14 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Відповідачкою в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 3147571, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надало Відповідачці кредит у розмірі 5.000,00 грн, а Відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та інші передбачені договором платежі. Договір підписаний Відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», після чого кредитні кошти перераховано на рахунок платіжної картки Відповідачки.

Позивач зазначає, що 23 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ, за яким до Позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру Боржників до цього договору; право Кредитодавця відступати свої права за договором без згоди Позичальника передбачене пунктом 3.2.6 кредитного договору.

Позивач стверджує, що Відповідачка умов договору належним чином не виконала, у зв`язку з чим її заборгованість становить 20.015,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5.000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 15.015,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн. Досудову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20955357/1029 від 13 червня 2025 року Відповідачка не виконала.

Позивач просить стягнути з Відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника Позивача.

30 липня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 31 липня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

04 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідачки.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачці визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідачка не подала, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачкою відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20) виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про споживчий кредит № 3147571 від 14 квітня 2021 року містить персональні дані Відповідачки - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, серію та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу, номер мобільного телефону НОМЕР_1 та адресу електронної пошти. Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» вих. № б/н від 12 червня 2025 року Позичальника ідентифіковано, а акцепт договору підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z66898, надісланим 14 квітня 2021 року о 12 год 34 хв на зазначений у договорі номер мобільного телефону Відповідачки. Хронологія вчинення дій щодо укладення договору наведена також в Анкеті-заяві на кредит № 3147571 від 14 квітня 2021 року.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 43832044 від 14 квітня 2021 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» перерахувало на платіжну картку з маскою НОМЕР_2 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), 5.000,00 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 3147571».

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про споживчий кредит № 3147571 від 14 квітня 2021 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачкою кредитних коштів у розмірі 5.000,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перехід права вимоги за Договором про споживчий кредит № 3147571 від 14 квітня 2021 року підтверджується Договором відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Позивачем, і витягом з реєстру Боржників до цього договору, в якому зазначено Відповідачку та реквізити спірного кредитного договору. Пунктом 3.2.6 кредитного договору сторони прямо погодили право Кредитодавця відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди Позичальника.

Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15). Отже, Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною другою цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктами 1.3, 1.4 договору строк кредитування визначено в 30 днів з 14 квітня 2021 року, а термін (дату) повернення кредиту і сплати процентів - 14 травня 2021 року. Цей строк, а також строк пролонгації сплив.

Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3147571 жодного платежу на погашення кредиту Відповідачка не здійснила, у зв`язку з чим неповернута сума кредиту становить 5.000,00 грн. Цей же розмір заборгованості за сумою кредиту зазначено у виписці з особового рахунку та у витягу з реєстру Боржників.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктом 1.5.2 Договору встановлено проценти за користування кредитом у розмірі 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6 Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом у розмірі 5,00 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно з пунктом 1.7 Договору тип процентної ставки - фіксована. Пунктом 1.5 Договору орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача визначено в розмірі 5.015,00 грн, а орієнтовну реальну річну процентну ставку - 4,00 відсотка.

Пунктом 2.3.1.1 Договору передбачено пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах - шляхом сплати Позичальником комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 3,00 відсотка від поточного залишку кредиту за пролонгацію на 3 дні, 5,00 відсотка - на 7 днів і 10,00 відсотка - на 15 днів, при цьому проценти за такий період нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 Договору. Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено пролонгацію строку кредитування на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, при цьому загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах не може перевищувати 60 днів, а проценти за такий період нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.6 Договору.

Позивач просить стягнути проценти за користування кредитом у розмірі 15.015,00 грн. З Відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3147571 вбачається, що ця сума складається з двох частин:

- 15,00 грн - проценти, нараховані згідно з пунктом 1.5.2 Договору в розмірі 0,50 грн на день (0,01 відсотка від суми кредиту 5.000,00 грн) за період з 15 квітня по 14 травня 2021 року, тобто за 30 днів;

- 15.000,00 грн - проценти, нараховані згідно з пунктами 1.6, 2.3.1.2 Договору в розмірі 250,00 грн на день (5,00 відсотка від суми кредиту 5.000,00 грн) за період з 15 травня по 13 липня 2021 року, тобто за 60 днів.

Оцінюючи наведені нарахування, суд виходить із такого.

Перша складова нарахована в межах первісного строку кредитування, встановленого пунктами 1.3, 1.4 Договору (30 днів, до 14 травня 2021 року включно), за погодженою сторонами ставкою 0,01 відсотка за кожен день користування кредитом, розмір якої був доведений до відома Позичальника до укладення договору в паспорті споживчого кредиту разом з орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача. Оскільки жодного платежу на погашення кредиту Відповідачкою не здійснено, базою нарахування процентів залишалася вся сума кредиту - 5.000,00 грн. Розрахунок 5.000,00 грн х 0,01 % х 30 днів = 15,00 грн є арифметично правильним і відповідає пункту 1.5.2 Договору та Графіку платежів.

Друга складова нарахована після спливу первісного строку кредитування на підставі пункту 2.3.1.2 Договору, яким передбачено пролонгацію строку кредитування на стандартних (базових) умовах. Нарахування процентів припинено 13 липня 2021 року, тобто зі спливом 60 днів такої пролонгації, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), про неможливість нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Водночас суд звертає увагу на те, що внаслідок такої пролонгації розмір процентної ставки за користування кредитом було збільшено у 500 разів - з 0,01 відсотка до 5,00 відсотка за кожен день, а нараховані за 60 днів пролонгації проценти (15.000,00 грн) утричі перевищили саму суму наданого кредиту (5.000,00 грн).

Підставою для застосування стандартної (базової) ставки згідно з пунктом 2.3.1.2 Договору є виключно та обставина, що Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, тобто не повертає кредит у встановлений пунктом 1.4 Договору термін і не сплачує комісію за управління та обслуговування кредиту, передбачену пунктом 2.3.1.1 Договору для пролонгації на пільгових умовах. Отже, збільшення ставки зумовлене саме невиконанням Позичальником грошового зобов`язання за договором.

Кредитний договір укладено 14 квітня 2021 року. З 08 січня 2021 року кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, виключені з переліку договорів, на які не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» (пункт 1 частини другої статті 3 цього Закону в редакції Закону України від 15 вересня 2020 року № 891-IX), а відтак спірні правовідносини регулюються цим Законом. Крім того, абзац перший пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» прямо передбачає, що дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення; забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Відповідно до пункту 2 того самого розділу дія пункту 6 поширюється на всі договори про споживчий кредит.

Кредитний договір № 3147571 укладено 14 квітня 2021 року, тобто до спливу зазначеного в пункті 6 строку, зобов`язання за ним не припинені, а прострочення допущено з 15 травня 2021 року, тобто в межах періоду, визначеного цією нормою. Процентна ставка за Договором є фіксованою (пункт 1.7 Договору), а тому підстав для збільшення ставки, передбачених частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України (застосування змінюваної процентної ставки), не існує.

За таких обставин збільшення процентної ставки за користування кредитом з 0,01 відсотка до 5,00 відсотка за кожен день, зумовлене виключно невиконанням Відповідачкою зобов`язання з повернення кредиту, суперечить прямій законодавчій забороні, а тому умова пункту 2.3.1.2 Договору в частині застосування стандартної (базової) ставки, встановленої пунктом 1.6 Договору, в цьому випадку застосуванню не підлягає. Відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов`язковість для сторін положень цих актів випливає з їх змісту, а згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Застереження пункту 2.2.3 Договору про те, що стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною, а визначена пунктом 1.5.2 ставка є знижкою, наданою Позичальнику, наведеного висновку не спростовує, оскільки правова природа таких нарахувань визначається підставою та умовами їх здійснення, а не найменуванням у договорі.

Наведене не звільняє Відповідачку від обов`язку сплатити проценти за користування кредитом за період пролонгації, оскільки проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, однак розмір таких процентів має бути обчислений за незбільшеною ставкою 0,01 відсотка за кожен день користування кредитом.

Відтак за період з 15 травня по 13 липня 2021 року (60 днів) проценти становлять 30,00 грн (5.000,00 грн х 0,01 % х 60 днів) замість нарахованих Позивачем 15.000,00 грн.

Таким чином, обґрунтованим є розмір процентів за користування кредитом 45,00 грн (15,00 грн + 30,00 грн). У задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 14.970,00 грн слід відмовити.

Суд перевірив і питання про застосування обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що за загальним правилом це обмеження поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені з 24 грудня 2023 року, а на договори, укладені раніше, - лише за умови, що строк кредитування було продовжено після цієї дати. Спірний договір укладено 14 квітня 2021 року, а нарахування за ним припинено 13 липня 2021 року, тобто строк кредитування після 24 грудня 2023 року не продовжувався, а відтак зазначене обмеження до спірних правовідносин не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 5.045,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн та проценти за користування кредитом - 45,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

Позов задоволено частково - на 25,21 відсотка від заявленої ціни позову (5.045,00 грн із 20.015,00 грн), а тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 610,59 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами другою, третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження таких витрат Позивачем подано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06 травня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої (правової) допомоги від 06 травня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29 вересня 2012 року, Акт наданих послуг № 969 від 23 червня 2025 року на суму 7.000,00 грн та Детальний опис наданих послуг до цього Акта, згідно з яким адвокатом надано послуги загальним обсягом 6 годин 30 хвилин (усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви, подання заяви до суду).

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України від Відповідачки не надходило.

З урахуванням часткового задоволення позову з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.764,43 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 6, 15, 16, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 9, 12, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3147571 від 14 квітня 2021 року у розмірі 5.045 (п`ять тисяч сорок п`ять) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 45,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 14.970,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 610 (шістсот десять) грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1.764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 43 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: