Решение № 140189138, 28.09.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л. ,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є. О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.10.2025-100000120.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 33 000 грн строком на 181 день із дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 30.03.2026. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 6 600 грн. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, становить 0,76%.

Представник позивача зазначає, що свої зобов`язання позивач виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову у нього утворилась заборгованість у розмірі 106 870 грн 50 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 33 000 грн, за процентами у розмірі 50 770 грн 50 коп., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 6 600 грн, відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України 16 500 грн.

Ухвалою судді від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку позовного провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Так як учасники справи не висловили заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд, з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 01.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (кредитної лінії)(оферти) № 01.10.2025-100000120.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 33 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 28.04.2026 за вих. № 1-2804 про успішне перерахування коштів 01.10.2025 на вказану суму на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 879069518, призначення платежу: видача за договором кредиту № 01.10.2025-100000120 (а. с. 11), строком на 181 день з дати його надання, дата повернення кредиту 30.03.2026.

Процентна ставка є фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 0,85% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 6 600 грн.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 01.10.2025 та копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які містять електронний підпис відповідача, який здійснений за допомогою одноразового ідентифікатора Е667.

Згідно з п. 3.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії.

Пунктом 3.2 встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-16ХХ-ХХХХ-1341.

Згідно з п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (а. с. 17-23).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що пропозиція про укладення кредитного договору, заявка на укладення кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, укладений сторонами в електронній формі кредитний договір, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що узгоджується з положеннями статей 207, 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 01.10.2025-100000120 від 01.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає: 33 000 грн основний борг; 50 770 грн 50 коп. проценти; 6 600 грн комісія; 16 500 грн проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, а разом 106 870 грн (а. с. 1214).

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та отримані від позивача кредитні кошти в установлені договором строки не повернув, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 33 000 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 та частини другої статті 1056-1 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитом, розмір, тип процентної ставки та порядок сплати яких визначаються договором.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору сторони погодили фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 0,85 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надано кредит.

Як убачається з розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № 01.10.2025-100000120 від 01.10.2025, проценти за користування кредитом нараховані відповідачу в розмірі 50 770 грн 50 коп. за період з 01.10.2025 по 30.03.2026, тобто в межах установленого договором строку кредитування.

Оскільки укладений між сторонами договір є договором про споживчий кредит, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування», чинні на момент укладення договору.

При вирішенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд враховує не лише погоджені сторонами умови договору, а й імперативні вимоги Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо максимальної денної процентної ставки та загальних витрат за споживчим кредитом.

Враховуючи умови кредитного договору, встановлені обставини справи та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 50 770 грн 50 коп.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 6 600 грн суд виходить із такого.

Оскільки укладений сторонами договір є договором про споживчий кредит, правомірність установлення та стягнення передбаченої договором комісії підлягає оцінці з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», чинних на момент укладення договору, змісту відповідної умови договору, правової природи такої комісії та того, за які саме послуги або дії кредитодавця передбачено її сплату.

Сам по собі факт установлення договором комісії не є безумовною підставою для висновку про нікчемність відповідної умови договору. Для вирішення вимоги про її стягнення суд має встановити, за які саме послуги або дії кредитодавця передбачена така плата, та перевірити відповідність цієї умови імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 16 500 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки проценти відповідно до статті 625 ЦК України нараховані позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, відповідач в силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від такої відповідальності.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16 500 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 258, 259, 263265, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.10.2025-100000120 від 01.10.2025 у розмірі 83 770 (вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят) грн 50 коп., з яких 33 000 грн основний борг, 50 770 грн 50 коп. проценти.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Суддя