Решение № 140189049, 29.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 914/2626/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В .І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Масяка Володимира Романовича, м. Львів

про: стягнення 302 124, 03 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до Фізичної особи-підприємця Масяка Володимира Романовича про стягнення 302 124, 03 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.09.2026.

Ухвалою від 16.09.2026 суд відклав розгляд справи на 29.09.2026.

В судове засідання 29.09.2026 представники сторін не з`явилися.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Правова позиція позивача.

14.03.2025 між АТ Перший український міжнародний банк (надалі позивач, банк) та ФОП Масяком В. Р. (надалі відповідач) було укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 711809047614, за яким надав відповідачу кредит у сумі 400 000,00 грн строком до 14.03.2028 включно з обов`язком щомісячного повернення кредиту частинами та сплати щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Кредит, як стверджує позивач, наданий позичальнику в повному обсязі, проте відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати комісії.

Позивач вказує, що несплата відповідачем платежів у встановлений строк є Несприятливою подією за умовами договору, у зв`язку з чим банк скористався правом вимагати дострокового повернення залишку кредиту, направив відповідну вимогу, яку відповідач не виконав.

За розрахунком позивача заборгованість становить 302 124,03 грн, з яких 274 021,03 грн за сумою кредиту (у тому числі 51 798,79 грн простроченої та 222 222,24 грн строкової заборгованості) і 28 103,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.02.2017, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходження відповідача, зазначене у витягу Львівська обл., місто Львів, вул. Ковжуна П., будинок 1, квартира 3.

На адресу суду повернувся поштовий конверт від відповідача з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у даній справі із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Ухвала суду були надіслані за юридичною адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Львівської області з дотриманням вимог статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за наступною веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом, та не з`явився в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

14.03.2025 між Банком і відповідачем укладено Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 711809047614 (далі Договір).

У пункті 5.1 Договору передбачено, що цей Договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною.

У пункті 5.3 Договору сторони передбачили: Сторони домовились, що Договір укладається Сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання Сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП Позичальника (тип підпису на розсуд Позичальника). Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.08.2026 файл із Договором підписано кваліфікованим електронним підписом відповідача (час підпису, підтверджений кваліфікованою позначкою часу, 18:28:28 14.03.2025; сертифікат виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Дія») та кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника Банку керівника проектів Гончаренка Сергія Юрійовича (18:28:36 14.03.2025). Результат перевірки: підпис створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено.

Відповідно до п. 1 Договору, Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного.

Пунктом 1.1.1 Договору визначено: Сума Кредиту 400 000 гривень.

Пунктом 1.1.3 Договору визначено строк кредитування до 14 березня 2028 включно. У пункті 1.1.4.2 Договору сторони погодили комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1,8% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту відповідно до п.6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору. Пунктом 1.1.4.3 Договору визначено: Процентна ставка за користування Кредитом 0.00001 % річних; Проценти нараховуються відповідно до п.6.2. Типових умов та сплачуються згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору.

Пунктом 1.1.7 Договору передбачено Цільове використання Кредиту. На придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника, на здійснення яких Позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1. Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1. Договору. Позичальник не має права використовувати Кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та Типовими умовами.

Згідно з п.1.4 Договору, Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Плату за Кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче Графіку платежів. Графіком платежів передбачено щомісячні платежі 14 числа кожного місяця, починаючи з 14.04.2025 і до 14.02.2028 включно, у сумі 18 311,11 грн кожен, з яких 11 111,11 грн - це платіж за основною сумою кредиту та 7 200,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту, а також останній платіж 14.03.2028 у сумі 18 311,15 грн, з яких 11 111,15 грн платіж за основною сумою кредиту та 7 200,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту. Проценти за користування кредитом у Графіку платежів визначені у розмірі 0,00 грн.

Загальна сума платежів за Графіком становить 659 200,00 грн, з яких 400 000,00 грн основної суми кредиту та 259 200,00 грн комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 2.3 Договору, позичальник уповноважує Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1. Договору, на користь Банку, згідно з п.6.3.1 Типових умов.

Сума Кредиту, що залишиться після переказу суми Комісійної винагороди за надання Кредиту на користь Банку, зараховується на Поточний рахунок Позичальника, зазначений в п.1.1.5. Договору.

Свій обов`язок за Договором Банк виконав: платіжною інструкцією № TR.94755715.93340.29514 від 14.03.2025 на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 зараховано 396 000,00 грн, а платіжною інструкцією № TR.94755715.93339.29514 від 14.03.2025 за рахунок кредитних коштів сплачено 4 000,00 грн комісійної винагороди за надання кредиту.

Надання кредитних коштів відображено також у виписці по рахунку за період з 14.03.2025 по 10.08.2026.

Пунктом 1 статті 1 Типових умов передбачається, що проценти за користування Кредитом і комісійні винагороди, які Позичальник зобов`язаний сплатити Банку за Договором.

Пунктом 5.1 Типових умов передбачається те, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в розмірах і в строки, визначені в ст.1 Договору. Пунктом 6.3.2 Типових умов встановлено: Комісійна винагорода за обслуговування Кредиту. Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2. Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п.1.1.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1 Типових умов, кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) Несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між Сторонами.

Пунктом 4.2 Типових умов встановлено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. Договору, п.5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з Рахунків Позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення Боргових зобов`язань Позичальника. Направлення зазначеної в цьому пункті вимоги є умовою для набуття Банком права на дострокове Договірне списання коштів та не стосується дострокового стягнення заборгованості в судовому порядку, яке здійснюється в порядку процедур, передбачених законодавством.

Із виписки по рахунку за період з 14.03.2025 по 10.08.2026 вбачається, що платежі, які підлягали сплаті з 14.04.2025 до 14.09.2025 включно, здійснювалися у визначені Графіком платежів дати шляхом автоматичного списання.

Починаючи з 14.10.2025 платежі надходили частинами та з порушенням строків, визначених Графіком платежів.

Останній платіж у сумі 10 000,00 грн надійшов 30.04.2026, після чого кошти для погашення кредиту не надходили.

Загалом за основною сумою кредиту сплачено 125 978,97 грн, за комісійною винагородою за обслуговування кредиту 93 600,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором станом на 10.08.2026 (включно) заборгованість відповідача становить 302 124,03 грн, з яких 274 021,03 грн за сумою кредиту (51 798,79 грн простроченої та 222 222,24 грн строкової заборгованості) та 28 103,00 грн за комісією.

20. 30.06.2026 Банк склав вимогу № 456 про погашення простроченої заборгованості, в якій зазначив загальну суму до сплати 292 261,03 грн.

Вимогу адресовано відповідачу за адресою, зазначеною в Договорі: Львівська обл., місто Львів, вул. Ковжуна П., буд. 1, кв. 3.

Вимогу надіслано поштовим відправленням з описом вкладення (форма № 107) за штриховим ідентифікатором 0505652083280 у складі списку згрупованих відправлень від 30.06.2026.

За даними відстеження відправлення створено онлайн 30.06.2026 та прийнято поштою 03.07.2026, 07.07.2026 мала місце невдала спроба вручення, а після закінчення встановленого терміну зберігання 21.07.2026 відправлення вибуло з відділення поштового зв`язку. Відповідачу воно не вручене.

У пункті 12.1 Типових умов сторони встановлено, що повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у Договорі.

Крім того, цим пунктом визначено: Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на 7 (сьомий) календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку (при цьому Позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Позичальнику.

Оцінка суду.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з кредитного договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною шостою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Договір підписано кваліфікованими електронними підписами обох сторін у спосіб, погоджений у пункті 5.3 Договору, що підтверджено протоколом перевірки підписів. Виконання відповідачем Договору протягом періоду з квітня 2025 року по квітень 2026 року шляхом сплати платежів за Графіком платежів свідчить про те, що умови Договору були йому відомі та прийняті ним.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач уклав Договір як фізична особа-підприємець з метою, визначеною пунктом 1.1.7 Договору, придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності, а не для задоволення особистих потреб, тому у спірних правовідносинах він не є споживачем.

Умова про сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі, визначеному пунктом 1.1.4.2 Договору, погоджена сторонами і за визначенням, наведеним у пункті 1 статті 1 Типових умов, входить до складу Плати за Кредит.

Доказів оспорювання цієї умови або визнання її недійсною суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Банк свій обов`язок за Договором виконав, надавши кредит у сумі 400 000,00 грн у спосіб, погоджений пунктом 2.3 Договору.

Однак відповідач зобов`язань за Договором належним чином не виконав.

За Графіком платежів до 14.07.2026 включно він мав сплатити за основною сумою кредиту 16 платежів по 11 111,11 грн, що разом становить 177 777,76 грн, а фактично сплатив 125 978,97 грн.

Різниця між належним до сплати і фактично сплаченим становить 51 798,79 грн і є простроченою заборгованістю за основною сумою кредиту станом на 10.08.2026.

Залишок кредиту, строк повернення якого за Графіком платежів ще не настав, за платежами з 14.08.2026 до 14.03.2028 становить 222 222,24 грн, а загальний залишок непогашеного кредиту - 274 021,03 грн.

Комісійна винагорода за обслуговування кредиту нараховується щомісячно у розмірі 7 200,00 грн, що відповідає добутку тарифу 1,8 % та суми кредиту 400 000,00 грн, як це передбачено пунктом 1.1.4.2 Договору та пунктом 6.3.2 Типових умов.

За шістнадцять платіжних періодів, що закінчилися 14.07.2026, нараховано 115 200,00 грн комісійної винагороди, а за період з 14.07.2026 по 10.08.2026 6 503,00 грн, тобто разом 121 703,00 грн.

Відповідач сплатив 93 600,00 грн, тому заборгованість за комісією становить 28 103,00 грн.

Несплата відповідачем у строк сум, що належали до сплати на користь Банку згідно з Договором, є несприятливою подією, передбаченою підпунктом 1 пункту 4.1 Типових умов, а тому відповідно до пункту 4.2 Типових умов Банк набув право вимагати від позичальника дострокового повернення виданого кредиту.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1.4 Договору обов`язок повернути кредит частинами встановлено, відповідач прострочив повернення чергових частин кредиту, тому Банк мав право вимагати повернення й тієї частини кредиту, що залишилася.

Банк цим правом скористався.

У вимозі № 456 від 30.06.2026, хоча її й названо вимогою про погашення простроченої заборгованості, зазначено суму до сплати 292 261,03 грн. Станом на 30.06.2026 прострочена заборгованість за Графіком платежів становила 55 087,68 грн, з яких 40 687,68 грн за основною сумою кредиту (п`ятнадцять платежів по 11 111,11 грн, тобто 166 666,65 грн, за вирахуванням сплачених 125 978,97 грн) і 14 400,00 грн за комісією. Сума, зазначена у вимозі, істотно перевищує цей розмір і охоплює весь залишок кредиту у сумі 274 021,03 грн, тому за своїм змістом вимога є вимогою про повернення кредиту в повному обсязі разом із платою за нього.

Відправлення прийнято поштою 03.07.2026, фіскальний чек за пересилання датовано 04.07.2026.

Однак вимоги в цей строк відповідач не виконав, кошти на погашення заборгованості не надходили.

Крім того, з другого абзацу пункту 4.2 Типових умов, викладеного вище, вбачається, що направлення вимоги є умовою для набуття Банком права на дострокове Договірне списання коштів і не стосується дострокового стягнення заборгованості в судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду з вимогою про стягнення залишку кредиту виникло в Банку з настанням Несприятливої події, а вимога від 30.06.2026 лише надала відповідачеві додаткову можливість виконати обов`язок добровільно, чим він не скористався.

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Проценти за користування кредитом, штраф, передбачений пунктом 1.1.9 Договору, та інші платежі позивач до стягнення не заявляв, комісійну винагороду за період після 10.08.2026 не нараховував.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він відповідає умовам Договору, Графіку платежів і даним виписки по рахунку та є арифметично правильним.

Контррозрахунку та доказів сплати цих сум відповідач суду не надав.

Оскільки заборгованість за Договором у заявленому розмірі підтверджена належними та вірогідними доказами, а відповідач її не погасив, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 302 124,03 грн, з яких 274 021,03 грн заборгованість за сумою кредиту та 28 103,00 грн заборгованість за комісією.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем станом на 10.08.2026 (включно), дійшов висновку, що вимога про стягнення 302 124,03 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 625,49 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Масяка Володимира Романовича (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) 302 124, 03 грн заборгованості та 3 625, 49 грн судового збору шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_3 (код банку 334851; отримувач АТ «ПУМБ»).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.