Постановление суда № 140185490, 30.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12924/26

Провадження № 2-с/369/152/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву представника заявника адвоката Прус Яни Анатоліївни, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, виданого 13.07.2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и в:

13.07.2026 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса надання послуг: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 40121542, суму заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 16355 грн. 45 коп. та судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 332 грн. 80 коп.

До суду надійшла заява представника боржника адвоката Прус Я.А. про скасування судового наказу, у якій остання просить скасувати судовий наказ від 13.07.2026 року; визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу та поновити його.

Представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 вказаний судовий наказ не отримувала, про його наявність дізналася 17.09.2026 під час моніторингу в ЄДРСР. З вказаним судовим наказом та вимогами стягувача категорично не згодна, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та не проживає за цією адресою. 31.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В. від 31.10.2011 за р.№6152, згідно якого право власності, а відтак і права та обов`язки по утриманню вказаної квартири, перейшло до нового власника у 2011 році на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та реєстрації в БТІ (відповідно до законодавства, що діяло на той час). Новий власник ОСОБА_2 не здійснив перенесення відомостей про своє право власності до нового електронного реєстру, який запрацював з 01.01.2013 року. Отже, стягувачем при зверненні до суду невірно визначено боржника, безпідставно і не підтверджено доказами безспірність вимоги, визначено боржником - ОСОБА_1 , в той час як дійсним власником квартири, за якою виникла заборгованість, вказана у заяві про видачу судового наказу, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право подати заяву про скасування судового наказу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його копії.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, повертається, якщо суд не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до статті 127 ЦПК України, процесуальний строк може бути поновлений судом у разі його пропуску з поважних причин, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів вручення боржнику копії судового наказу та доданих до нього документів у спосіб, передбачений законом. Відсутність доказів належного повідомлення боржника свідчить про те, що вона була фактично позбавлена можливості своєчасно дізнатися про ухвалений судовий наказ та реалізувати своє процесуальне право на його оскарження у встановлений законом строк.

Представник заявника вказує, що боржник копію судового наказу не отримувала, про його наявність дізналася 17.09.2026 під час моніторингу в ЄДРСР. При цьому, із вказаним судовим наказом боржник не згодна, оскільки не є власником квартири, за якою обліковується заборгованість, не проживає в ній, зареєстрована за іншою адресою, а тому не є споживачем послуг, наданих стягувачем.

Суд бере до уваги, що реалізація права на доступ до правосуддя та права на судовий захист передбачає реальну можливість особи бути поінформованою про судове рішення, яке безпосередньо стосується її прав та обов`язків. У даному випадку така можливість була відсутня з об`єктивних причин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пропуск строку був зумовлений обставинами, які не залежали від волі боржника.

Такі обставини суд визнає поважними, що відповідно до принципів доступу до правосуддя, закріплених у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 129 Конституції України, є підставою для поновлення процесуального строку.

Отже, суд вважає за необхідне поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви суд постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Суд враховує, що наказне провадження є спрощеною формою захисту права, яка застосовується лише у випадках безспірності вимог.

Судом встановлено, що заявник заперечує проти вимог ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у повному обсязі, вказуючи на відсутність будь-яких правових підстав для нарахування та стягнення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ було видано про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за об`єктом нерухомого майна, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, заявник ОСОБА_1 не є власником зазначеного об`єкта нерухомості та не проживає у ньому. Вказані обставини підтверджуються наданим заявником Договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В. від 31.10.2011 за р.№6152, згідно якого право власності, а відтак і права та обов`язки по утриманню вказаної квартири, перейшло до нового власника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність між сторонами договірних або фактичних правовідносин щодо постачання природного газу за об`єктом, вказаним у судовому наказі.

Враховуючи, що вимоги стягувача не є безспірними, між сторонами існує спір щодо наявності зобов`язання та належності боржника, такі обставини виключають можливість вирішення спору у наказному провадженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для скасування судового наказу, оскільки заявлені вимоги потребують дослідження доказів та встановлення фактичних обставин у порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

заяву представника заявника адвоката Прус Яни Анатоліївни, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, виданого 13.07.2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області 13.07.2026 року у справі №369/12924/26, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Лапченко О.М.