№ 140184313, 29.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11890/26

н/п 3/766/2444/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 05.07.2026 року о 17 год. 50 хв. по трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 179 км, керував автомобілем Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування. Правопорушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_1 було притягнуто 19.03.2026 року за постановою ЕНА №6863243 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Адвокатом Жигаловим А.С. в інтересах ОСОБА_1 надано письмові заперечення, в яких захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. В обґрунтування заперечень зазначив, що долучена до матеріалів справи копія постанови серії ЕНА № 6863243 від 19.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не містить відмітки про набрання нею законної сили, у зв`язку з чим, на думку захисника, не підтверджено кваліфікуючу ознаку повторності. Також зазначив, що долучений до матеріалів справи запис з нагрудної камери поліцейського не фіксує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його руху чи зупинки, а сам запис вважав неналежним доказом через відсутність у протоколі відомостей про технічний засіб, яким здійснювалася фіксація. Крім того, посилався на те, що саме по собі визнання особою вини не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів.

В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Жигалов А.С. не з`явились, адвокат надав заяву про розгляду справи у їх відсутність. Просив врахувати письмові пояснення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711513 від 05.07.2026 р., в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема останнім порушено п. 2.1 а) ПДР України;

-довідкою, з якої вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

-довідкою, з якої вбачається, що за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;

-постановою серії ЕНА №6863243 від 19.03.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

-відомостями інформаційної системи Національної поліції;

-відеозаписом.

У відповідності до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України,водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд вважає необґрунтованими. Відсутність на відеозаписі безпосередньої фіксації руху транспортного засобу сама по собі не свідчить про відсутність факту керування ним ОСОБА_1 . Так, із дослідженого судом запису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 на запитання щодо наявності документів повідомив про відсутність у нього посвідчення водія, пояснив, що не отримав його через брак часу, а також, відповідаючи на запитання щодо мети та напрямку поїздки, зазначив, що їхав відвезти особу додому та повернутися до м. Миколаєва. Наведені пояснення узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи, а тому в сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі.

Суд не погоджується і з доводами захисника щодо неналежності відеозапису як доказу. Та обставина, що відеозапис не відображає повного перебігу подій та безпосереднього руху транспортного засобу, не нівелює доказового значення зафіксованої на ньому інформації. Відомості, зафіксовані на відеозаписі, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та підлягають оцінці у їх сукупності.

Саме по собі незазначення у протоколі назви, моделі та серійного номера технічного засобу, яким здійснювалася фіксація, не спростовує змісту долученого до матеріалів справи відеозапису та не свідчить про його недостовірність. Підстав вважати, що зафіксовані на ньому відомості не стосуються обставин цієї справи, судом не встановлено.

Щодо доводів захисника про відсутність на копії постанови серії ЕНА №6863243 від 19.03.2026 року відмітки про набрання нею законної сили, суд зазначає, що сама по собі відсутність такої відмітки на копії постанови не свідчить про те, що зазначена постанова законної сили не набрала. Матеріали справи містять не лише копію постанови серії ЕНА №6863243 від 19.03.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн, а й лист Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області та відомості інформаційної системи Національної поліції, які підтверджують факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення. Зазначені докази узгоджуються між собою, відомостей про скасування вказаної постанови матеріали справи не містять, у зв`язку з чим доводи захисника про непідтвердження повторності вчиненого правопорушення суд вважає необґрунтованими.

Твердження захисника про те, що визнання особою вини саме по собі не може бути достатнім доказом її винуватості, не спростовує висновків суду, оскільки винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не виключно на його поясненнях, а на сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, адвокатом Жигаловим А.С. заявлено клопотання про об`єднання справи №766/11890/26 зі справою №766/12601/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження.

Вирішуючи зазначене клопотання, виходжу з того, що відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП у разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Разом з тим, справа №766/12601/26 перебувала у провадженні іншого судді та станом на час розгляду цієї справи вже розглянута по суті. За таких обставин передбачені ч. 2 ст. 36 КУпАП підстави для об`єднання зазначених справ в одне провадження відсутні, у зв`язку з чим клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за відсутності у нього права керування таким транспортним засобом, а також повторність вчинення зазначеного правопорушення протягом року знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Докази, наявні в матеріалах справи, є узгодженими між собою та достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а доводи, викладені захисником у письмових запереченнях, встановлених судом обставин не спростовують.

З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особи правопорушника та ступеня його вини, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Враховуючи, що відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані, підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, 126, ст.ст.250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, адміністративне стягнення за у виді штрафу в сумі: 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м. Херсон обл /Херсон обл../21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СуддяН. К. Іванцова