Постановление суда № 140183950, 29.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8540/26

Провадження № 2/761/9036/2026

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

29 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Фортуни М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання недостовірною інформації та її спростування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

До суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Романишеної І.П. з посиланням на підстави, передбачені ст. 36 ЦПК України. Заява мотивована наступними обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а саме: наданням суддею вказівок секретарям не зазначати у протоколах додаткову інформацію, штучним створенням підстав для стягнення відповідачем судових витрат, позапроцесуальним спілкуванням з представником відповідача та наданням вказівки представнику відповідача заявити клопотання про надання дозволу на подання додаткових письмових пояснень, щоб долучити до справи відзив під виглядом цих додаткових пояснень.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає підстав для повідомлення учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За умовами ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зауважує, що згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

З урахуванням викладеного, підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, а також доказів упередженості головуючого судді, не встановлено, а тому заявлений відвід є необгрунтований.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати заяву позивача про відвід судді для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати заяву позивача про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання недостовірною інформації та її спростування,- необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА