Решение № 140179015, 30.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4294/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

14 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 402 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 29 січня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачкою договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту №1513440. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 900,00 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит до 28 лютого 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,90 %. Відповідно до додаткового договору від 03 березня 2021 року, сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів, дата повернення кредиту 03 квітня 2021 року.

20 серпня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №ККЛУ-20052021, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1513440 від 29 січня 2021 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 15 402 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 4 900 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10 502 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 29 січня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачкою договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту №1513440. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 900,00 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит до 28 лютого 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,90 %. Відповідно до додаткового договору від 03 березня 2021 року, сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів, дата повернення кредиту 03 квітня 2021 року.

20 серпня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №ККЛУ-20052021, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1513440 від 29 січня 2021 року.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1513440 від 29 січня 2021 року, перейшли до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал».

Водночас, позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки становить 15 402 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 4 900 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10 502 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.

Як раніше встановлено судом, сторони кредитного договору узгодили строк кредитування у 30 днів з моменту укладення кредитного договору, тобто з 29 січня 2021 року до 28 лютого 2021 року (п.1.2 договору). Відповідно до додаткового договору строк продовжено до 03 квітня 2021 року. Згідно п.3.2 договору проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики в межах строку надання позики.

Строк кредитування може бути продовжено шляхом укладення додаткової угоди за ініціативою позичальника (п.п. 1.7, 2.3 кредитного договору).

Матеріали справи містять докази на пролонгацію на 30 днів до 03 квітня 2021 року. При цьому, нарахування договірних процентів за користування кредитом кредитор здійснював до 02 липня 2021 року.

У той же час після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення грошового зобов`язання позивач не заявляв.

За такого, стягненню підлягає лише заборгованість за договірними процентами, нарахованими в межах строку кредитування, тобто з 29 січня 2021 року до 03 квітня 2021 року (у розмірі 5 952 грн (4 900,00 х 1,90 % х 64).

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 875 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28, ідентифікаційний код 35234236, заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту №1513440 від 29 січня 2021 року в розмірі 10 852 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 4 900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5 952 грн, а також судовий збір в розмірі 1 875 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М. С. Булкат