Постановление суда № 140177116, 29.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1599/13-ц

Номер провадження 6/404/487/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючої-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з необхідністю виконання виконавчого листа №404/1599/13-ц, виданого 28 жовтня 2014 року Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 9 541,67 доларів США, що еквівалентно до гривні України по курсу НБУ 83 825,50 грн., з урахуванням ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2025 року прийнятої у справі №404/1599/13-ц про заміну сторони у виконавчому провадженні №73334010 з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 жовтня 2014 року по справі №404/1599/13-ц з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як законного представника ОСОБА_1 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв`язку з отриманням боржником ОСОБА_1 повної цивільної дієздатності.

В обґрунтування подання зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни перебуває виконавче провадження АСВП № 73334010 з примусового виконання виконавчого листа № 404/1599/13-ц виданого 28 жовтня 2014 Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 9 541,67 доларів США, що еквівалентно до гривні України по курсу НБУ - 83 825,50 грн.

Боржником за вказаним виконавчим документом визначено ОСОБА_2 (як законного представника ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Приватним виконавцем 15 листопада 2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа, про що винесено відповідну постанову.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження згідно з вимогами ст. 28 Закону 16 листопада 2023 направлено боржнику рекомендованою кореспонденцією на адресу зазначену у виконавчому документі.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження 15 листопада 2023 у відповідності до вимог ст. 3, ч. 4 ст. 27, 42, 43 Закону, положень п. 2 Розділу VI «Інструкції з організації примусового виконання рішень» та ч. 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Того ж дня згідно ст. 48, 56 Закону прийнято постанови про арешт коштів боржника та арешт майна божника.

В подальшому 04 червня 2025 представником стягувача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» було подано

приватному виконавцю ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2025 прийняту у справі № 404/1599/13- про заміну сторони у виконавчому провадженні № 73334010 з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 жовтня 2014 року по справі № 404/1599/13- з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як законного представника ОСОБА_1 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв`язку з отриманням боржником ОСОБА_1 повної цивільної дієздатності.

Приватним виконавцем 04 червня 2025 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження та відповідно замінено сторону боржника у виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

В ході здійснення виконавчого провадження проведено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 . Перевірка майнового стану боржника в тому числі включала в себе заходи щодо виявлення рахунків боржника в банківських установах та виявлення джерел його доходів.

Так, запити щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 направлялись протягом всього часу здійснення відносно нього виконавчого провадження шляхом направлення запитів до податкових органів та органу ПФУ а саме: до податкового органу подавались запити 03 серпня 2025; 05 серпня 2025; 01 грудня 2025; 10 грудня 2025;

28 січня 2026; 13 лютого 2026; 01 березня 2026; 16 березня 2026; 31 березня 2026; 16 квітня 2026; 01 травня 2026; 16 травня 2026; 31 травня 2026; 11 червня 2026; 17 серпня 2026; 18 серпня 2026.

До Пенсійного фонду України подавались запити 13 червня 2025; 05 серпня 2025; 01 грудня 2025; 10 грудня 2025; 28 січня 2026; 13 лютого 2026; 01 березня 2026; 16 березня 2026; 02 квітня 2026; 18 квітня 2026; 02 травня 2026; 16 травня 2026; 01 червня 2026; 23 червня 2026.

Боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не має власного доходу.

Автотранспорту за боржником не зареєстровано.

Під час здійснення виконавчого провадження 31 березня 2026 за вих. № 11455 боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 направлено виклик до офісу приватного виконавця на 10 год. 30 хв. 08 квітня 2026. На виклик приватного виконавця боржник не з`явився та причини неявки не повідомив.

Приватним виконавцем 23 квітня 2026 року здітено вихід за адресою місця проживання боржника, зазначеного у виконавчому документі: АДРЕСА_2 . (колишня назва просп. Комуністичний). Під час проведення виконавчих дій з мешканцями квартири АДРЕСА_3 поспілкуватись не надалось можливим у зв`язку з їх відсутністю (двері ніхто не відчинив). Приватним виконавцем опитано сусідів з квартири АДРЕСА_4 , що розташована навпроти, та встановлено, що ОСОБА_1 або ОСОБА_2 сусіди не знають. За інформацією сусідки встановлено, що за даною адресою останні роки проживають різні особи на правах оренди.

ОСОБА_1 або його мати - ОСОБА_2 у вказаній квартирі за цей час ніколи не проживали.

Того ж дня за даною адресою АДРЕСА_2 . боржнику

було залишено виклик від 23 квітня 2026 за вих. № 15667 про необхідність з`явитися до офісу приватного виконавця на 11 год. 00 хв. 29 квітня 2026. У призначений час та дату та в подальшому до

офісу приватного виконавця ніхто не з`явився. Повідомлень від боржника або інших осіб щодо даного виклику до приватного виконавця не надходило.

Перевіркою баз даних та державних реєстрів, зокрема Реєстру речових прав на нерухоме майно

за пошуковими параметрами ідентифікаційних даних боржника ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 45,05 кв.м., житловою площею 31,41 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Право власності виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-2060 від 11 жовтня 2011, виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою.

04 червня 2026 приватним виконавцем втретє направлено боржнику ОСОБА_1 виклик з вимогою з`явитися до офісу приватного виконавця 17 червня 2026 о 14 год. 30

Виклик направлено боржнику рекомендованим листом за встановленим місцем його реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно трекінгу відправлення 2500601362945 лист не вручено (невдала спроба вручення). Лист повернуто адресату - приватному виконавцеві.

Згідно офіційної інформації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 11 червня 2026 за вих. № 642/13 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 (боржник), ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 02 квітня 2025 року зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Приватним виконавцем 19 червня 2026 разом з представником банку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» здійснено виїзд за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення виконавчої дії двері квартири ніхто не відчинив, тому приватному виконавцю потрапити до квартири не надалося можливим.

Таким чином перевірити майновий стан боржника за місцем його проживання та провести опис нерухомого майна, належного боржнику не є можливим.

Зважаючи на те, що у боржника відсутнє інше майно, на яке можливо звернути стягнення та відсутній дохід, фактичне виконання судового рішення можливо виключно внаслідок звернення стягнення на майно, яке знаходиться за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наявність декількох судових рішень у справі 404/1599/13-ц (рішення Кіровського районного суду від 29 липня 2013 року; рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2014, а також ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда про заміну сторони у виконавчому провадженні) боржнику достеменно відомо про судове рішення щодо стягнення з нього грошових коштів та відповідно відомо про наявність виконавчого провадження №73334010, внаслідок відкриття якого було накладено арешт на грошові кошти попереднього боржника - ОСОБА_2 .

Проте, наявність судового рішення та виконавчого провадження ігноруються боржником, що дає підстави вважати такі дії боржника як ухилення від виконання рішення.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у боржника грошових коштів або іншого рухомого майна, на яке за законом можливо звернути стягнення, а також відсутність доступу до квартири за адресою АДРЕСА_1 , власником 1/2 частини якої є боржник, для задоволення законних вимог стягувача вбачається за доцільне звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника для проведення опису та арешту його майна.

Згідно положень ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Зі змісту ст. 439 ЦПК України випливає, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів належних боржникові від інших осіб.

Відповідно до п.13 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

З огляду на зазначене, судом відзначається, що ухвала суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивована, що, також вказує на те, що суду суб`єктом відповідного подання мають бути надані належні докази, які б свідчили, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, однак це не дало результатів, крім того, мають бути надані докази, які підтверджують перешкоджання вільному доступу виконавця до житла чи іншого володіння боржника, наявність доказів знаходження майна боржника у іншої особи, належність житла чи іншого володіння саме цій особі.

При цьому, необхідно враховувати, що недоторканість житла чи іншого володіння особи гарантується ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Поряд з цим, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій, тим самим, відзначається, що виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

У свою чергу, з досліджених матеріалів, доданих виконавцем до подання, судом відзначається, що відсутні будь-які докази того, що боржник за виконавчим провадженням відмовляється допустити виконавця до житла, відсутні акти виконавця про вихід за місцем знаходження боржника, відсутні також об`єктивні відомості стосовно того, в який спосіб повідомлявся боржник про вихід виконавця до житла, чи належним чином повідомлявся боржник про час та місце вчинення виконавчих дій та яких саме, чи зобов`язував виконавець боржника бути присутнім в конкретний час для проведення виконавцем виконавчих дій в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, а так само, чи дійсно боржник отримував виклики державного виконавця та не виконував їх, а також, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Інших доказів у підтвердження того, що боржник перешкоджає у здійсненні виконавцем виконавчих дій, та, зокрема, доказів стосовно того, що останньою чиняться перешкоди у доступі виконавцю до житла, якими, на переконання суду, можуть бути документи, що підтверджують факт не допуску державного виконавця до житла чи іншого володіння особи, копії повідомлень про вручення документів боржнику, письмові пояснення боржника, відомості про те, що боржник користується зазначеним вище житлом та фактично у ньому проживає, виконавцем до подання не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що об`єктивні та достатні підстави для задоволення подання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 29.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова