Постановление суда № 140176937, 29.09.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1101/26

Провадження № 1-кп/354/163/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12026091110000041, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.08.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 66 560,00 грн строком на шістдесят днів ? до 03 жовтня 2026 року включно.

29.09.2026 прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою із залишенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , з посиланням на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися від суду з метою уникнення понесення покарання, оскільки обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину; незаконно впливати на потерпілого та свідків щодо зміни наданих показів, так як про останніх обвинуваченому відомо; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав, викладених в ньому, обґрунтував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків. Зокрема звернув увагу, що в судовому засіданні обвинувачений повідомив факт спілкування з свідком ОСОБА_6 та підтвердив, що останній перебуває в лікарні. Просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Потерпілий в судовому засіданні погодився з думкою прокурора, не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З приводу продовження запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що злочину не вчиняв, ризиків не має, однак не заперечував проти продовження йому діючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, які наявні в розпорядженні суду з цього приводу, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування (продовження) строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Оцінюючи доводи прокурора про збереження ризиків, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Наведена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 80 рішення від 10.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) та п. 36 рішення від 20.08.2010 у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04), в яких зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Окрім ступеня тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд враховує особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, й те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі судом не встановлено та сторонами не доведено.

Зважаючи на викладене, а також те, що до спливу строку запобіжного заходу неможливо закінчити судове провадження, суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на

презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Відтак, слід задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на шістдесят днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, слід визначити ОСОБА_4 заставу у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 182 КПК України, у мінімальному розмірі, що становить двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 197, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів ? до 27 листопада 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, 66 560 гривень 00 копійок (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647; Отримувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, номер рахунку (IBAN): UA 158201720355259002000002265; призначення платежу застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні № 12026091110000041 від 21.03.2026.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) наступного робочого дня після звільнення із установи виконання покарань з`явитися до Яремчанського відділу Надвірнянської окружної прокуратури;

2) прибувати за першою вимогою до прокурора чи суду;

3) повідомляти прокурора і суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, заставу буде звернено в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору негайно після її проголошення, й направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_7