Постановление суда № 140174376, 29.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4624/21

Провадження № 2/496/90/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву - клопотання про відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди.

29.09.2026 року позивач надав до суду заяву-клопотання про повторне звернення про відвід судді Портної О.П. В обґрунтування заяви посилається на незгоду з процесуальними рішеннями суду, зокрема з ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2023 року, та вважає, що при розгляді справи суддею Портною О.П. порушуються принципи об`єктивності та неупередженості. Зазначає про неналежне, на його думку, з`ясування фактичних обставин справи, недослідження доказів та незадоволення заявлених ним клопотань, у тому числі щодо витребування доказів та забезпечення позову. Стверджує про порушення його права на справедливий суд та ефективний доступ до правосуддя, посилаючись на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та практику Європейського суду з прав людини. Позивач також посилається на свій статус особи з інвалідністю та вважає, що судом не забезпечено належного врахування цієї обставини під час здійснення судового розгляду. Крім того, заявник повторно наводить обставини щодо належності та вибуття майна, розташованого на території ринку, зокрема павільйону, посилається на кримінальне провадження, розпочате за його зверненням, та зазначає про існування, на його переконання, загрози подальшого відчуження спірного майна, у зв`язку з чим наполягає на необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Також посилається на смерть свого брата ОСОБА_2 , яку пов`язує з попередніми неправомірними, на його думку, діями та судовими рішеннями, а неврахування наведених ним обставин вважає порушенням його прав. Окремо позивач висловлює незгоду з наданою судом оцінкою його попереднім процесуальним зверненням як зловживанню процесуальними правами, вважаючи таку оцінку безпідставною та такою, що порушує його право на справедливий суд. Посилаючись на наведені обставини, положення національного законодавства та міжнародно-правових актів, просить відвести суддю Портну О.П. від розгляду справи.

Наступне судове засідання у справі призначено на 05.10.2026 року о 11 год 00 хв.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 36 ЦПК України містить підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши зміст заяви-клопотання ОСОБА_1 від 29.09.2026 року та доводи, наведені ним у попередніх заявах про відвід судді Портної О.П., суд зазначає наступне.

Право учасника справи заявити відвід судді є передбаченою процесуальним законом гарантією розгляду справи незалежним та неупередженим судом. Разом з тим реалізація такого права здійснюється у порядку та з підстав, визначених цивільним процесуальним законом, і не означає безумовного усунення судді від розгляду справи виключно у зв`язку із суб`єктивно висловленою учасником справи недовірою до судді.

Положення статті 36 ЦПК України визначають обставини, за наявності яких суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу. Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд звертає увагу, що у заяві від 29.09.2026 року ОСОБА_1 повторно посилається на недовіру до судді Портної О.П., необ`єктивність та упередженість судді, порушення його права на справедливий суд та неналежне, на думку заявника, врахування його статусу особи з інвалідністю. Заявник знову висловлює незгоду з процесуальними рішеннями суду, відмовою у задоволенні заявлених ним клопотань, у тому числі щодо витребування доказів та забезпечення позову, а також із наданою судом оцінкою його попереднім процесуальним зверненням як зловживанню процесуальними правами. Крім того, позивач повторно наводить обставини щодо спірного майна, необхідності його збереження, кримінального провадження, розпочатого за його зверненням, смерті його брата та пов`язаних із цим, на його переконання, порушень його прав.

Аналогічні за своїм фактичним змістом доводи вже неодноразово наводилися ОСОБА_1 у попередніх заявах про відвід судді Портної О.П. та отримували процесуальну оцінку під час вирішення таких заяв.

Зміна словесного викладення таких тверджень, їх доповнення загальними посиланнями на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також на поняття позитивних і негативних прав людини не змінює фактичного змісту обставин, якими заявник обґрунтовує відвід судді.

Право ОСОБА_1 на повагу до його честі та гідності, судовий захист, справедливий суд та рівність перед законом і судом незалежно від стану здоров`я чи інших ознак гарантується Конституцією України та законом.

Разом з тим наявність у особи інвалідності не звільняє учасника цивільного процесу від дотримання встановленого ЦПК України порядку реалізації процесуальних прав та не змінює визначених статтями 36, 39 ЦПК України підстав і порядку заявлення відводу судді.

Застосування судом до всіх учасників справи однакових вимог процесуального закону саме по собі не може розцінюватися як приниження особи, дискримінація за ознакою інвалідності або прояв упередженого ставлення суду.

Жодних конкретних обставин, які б свідчили, що суддя Портна О.П. обмежила процесуальні права ОСОБА_1 саме у зв`язку з його інвалідністю, надала йому менший обсяг процесуальних прав порівняно з іншими учасниками справи або застосувала до нього відмінні процесуальні вимоги з цієї підстави, у заяві від 29.09.2026 року не наведено.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України прямо передбачено право суду залежно від конкретних обставин визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій.

Таким чином, поняття «зловживання процесуальними правами» безпосередньо передбачено цивільним процесуальним законом та є правовою характеристикою конкретної процесуальної дії учасника справи, яка надається судом у межах здійснення цивільного судочинства.

Висновок суду про зловживання процесуальними правами не є висновком про вчинення особою кримінального правопорушення та не є кримінальним обвинуваченням.

Суд окремо звертає увагу на посилання ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2023 року та на обставини, пов`язані з її постановленням. Разом з тим на час постановлення зазначеної ухвали цивільна справа № 496/4624/21 у провадженні судді Портної О.П. не перебувала, суддя Портна О.П. участі у її розгляді не брала та процесуальних рішень у цій справі у 2023 році не постановляла. Розгляд справи на той час здійснювався іншим складом суду.

Отже, незгода заявника з процесуальним рішенням, постановленим іншим складом суду до передачі справи у провадження судді Портної О.П., об`єктивно не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді Портної О.П. та не утворює передбаченої ст. 36 ЦПК України підстави для її відводу.

Наведені заявником обставини щодо належності та вибуття майна, розташованого на території ринку, необхідності його збереження, існування кримінального провадження, а також обставини, які заявник пов`язує зі смертю свого брата, стосуються фактичних обставин спірних правовідносин та суб`єктивної оцінки заявником подій, які, на його переконання, передували або супроводжували виникнення спору. Самі по собі такі обставини не характеризують ставлення судді Портної О.П. до учасників справи, не свідчать про її особисту заінтересованість у результаті розгляду справи та не підтверджують наявності інших обставин, які могли б об`єктивно викликати сумнів у її неупередженості.

Щодо тверджень заявника про те, що суд не надає йому можливості «довести» порушення його прав та не задовольняє подані ним клопотання про витребування і дослідження доказів, суд зазначає, що право учасника справи подавати заяви, клопотання та докази не є тотожним безумовному обов`язку суду задовольнити кожну подану таким учасником заяву чи клопотання.

Суд вирішує заяви та клопотання учасників справи відповідно до вимог процесуального закону, виходячи з предмета та підстав позову, предмета доказування, належності, допустимості та необхідності відповідних доказів і процесуальних дій.

Незгода учасника справи з результатом вирішення його клопотання або з мотивами процесуального рішення суду сама по собі не свідчить про особисту упередженість судді.

Так само посилання заявника на процесуальні рішення суддів Дранікова С.М., Пендюри Л.О., Трушиної О.І. та інших суддів не стосуються особи головуючого судді Портної О.П. і не можуть об`єктивно свідчити про її упередженість у цій цивільній справі.

Суд окремо зазначає, що право особи на справедливий суд не означає «абсолютного права довіряти чи не довіряти» конкретному судді з наслідком його обов`язкового усунення від розгляду справи за суб`єктивним волевиявленням учасника процесу.

Інститут відводу судді має на меті забезпечення неупередженості суду за наявності визначених законом обставин, а не надання учаснику справи можливості обирати суддю залежно від його ставлення до постановлених цим суддею процесуальних рішень.

Суб`єктивна недовіра учасника справи до судді підлягає оцінці у сукупності з конкретними обставинами, які могли б об`єктивно викликати сумнів у неупередженості судді. У заяві від 29.09.2026 року таких нових обставин ОСОБА_1 не наведено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 звертався із заявами про відвід судді Портної О.П. 27.02.2026, 11.06.2026, 15.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 24.06.2026, 30.06.2026, 06.07.2026, 09.07.2026, 13.07.2026 року, 09.09.2026 року.

Таким чином, заява від 29.09.2026 року є дванадцятою заявою про відвід судді Портної О.П.

Наведені у ній твердження про недовіру до судді, упередженість, необ`єктивність, приниження заявника як особи з інвалідністю, неналежну оцінку його доводів, незгоду з вирішенням заяв і клопотань та процесуальними рішеннями суду вже були предметом оцінки під час вирішення попередніх заяв про відвід.

Посилання заявника на порушення принципу презумпції невинуватості ґрунтується на його незгоді з наданою судом процесуальною оцінкою попереднім зверненням та мотивами постановлених за результатами їх розгляду ухвал і не свідчить про виникнення нової обставини, передбаченої ст. 36 ЦПК України, яка могла б бути підставою для відводу судді».

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Фактично кожне наступне процесуальне рішення, постановлене судом за результатами розгляду попередньої заяви-клопотання про відвід, використовується заявником як додаткова підстава для подання наступної заяви про відвід.

Такий підхід призводив би до можливості необмеженого послідовного заявлення відводів лише з мотивів незгоди з результатом вирішення попереднього відводу, що не відповідає змісту та процесуальному призначенню інституту відводу судді.

Відповідно до частини п`ятої статті 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява-клопотання ОСОБА_1 від 29.09.2026 року є повторною заявою про відвід, поданою з підстав, які за своїм фактичним змістом вже неодноразово були предметом розгляду суду. Наведені заявником посилання на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2023 року, яка постановлена іншим складом суду, а також його незгода з наданою судом процесуальною оцінкою попереднім зверненням та посилання у зв`язку з цим на принцип презумпції невинуватості не утворюють нових обставин, передбачених ст. 36 ЦПК України, які могли б бути підставою для відводу судді Портної О.П.

Таким чином, заява- клопотання ОСОБА_1 від 29.09.2026 року про відвід судді Портної О.П. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 44, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву - клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29.09.2026 року.

Суддя О.П. Портна