Решение № 140173386, 28.09.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1537/26

Провадження №2-о/145/78/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Кіосак Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Маянів Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах якої діє адвокат Кіосак Наталія Олександрівна,

заінтересована особа:

Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 64, м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326075

про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2026 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ворошилівка Вінницького району помер ОСОБА_3 . На час смерті він проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки, розташовані в с. Ворошилівка, кадастровий номер 0524581800:01:003:0240, площею 0,80 га та кадастровий номер 0524581800:01:003:0194, площею 0,20 га, що стверджується свідоцтвами про право на спадщину, виданими 16.02.2018 року Смоляк Л.С. , приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу.

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишив.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України вона спадкоємиця ОСОБА_3 за законом четвертої черги та в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після його смерті, так як постійно проживала разом із ним однією сім`єю більше п`яти років на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Так, 16.11.1986 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Шлюб зареєстровано Ворошилівською сільською радою, що стверджується її паспортом. У шлюбі у них народилось троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

24.11.2003 року вони з ОСОБА_3 розірвали шлюб. Розірвання шлюбу зареєстровано відділом ДРАЦС Тиврівського районного управління юстиції за №150 24.03.2003 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Проте, з моменту реєстрації шлюбу і до дня його смерті вони з ОСОБА_3 постійно проживали разом. З 1991 року до дня смерті вони з ОСОБА_3 проживали спільно постійно разом, однією сім`єю в АДРЕСА_1 , в будинку ОСОБА_8 , родички ОСОБА_3 , на її прохання, і, як вже зазначено після розірвання шлюбу вони не припинили спільне проживання, були пов`язані спільним побутом та спільним бюджетом, спрямованими на забезпечення життєдіяльності сім`ї, спільно харчувалися, купували майно для спільного користування, разом несли витрати на утримання житла, спільно користувалися житловим приміщенням, що свідчить про наявність між ними відносин, які притаманні сім`ї.

Інших осіб, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9 , немає.

Його спадкоємці за законом першої черги, їхні діти ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на час смерті ОСОБА_3 з ними не проживали, зареєстровані не були, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотконтори не подавали, тобто пропустили, передбачений законом, ст. 1279 ЦК України, шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Їхні діти не заперечують проти встановлення даного факту, що стверджується їх заявами.

Проте, приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Смоляк Л.С. їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з не підтвердженням факту їхнього спільного проживання.

Метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, заявниця просить встановити факт, що вона ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійного проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 1991 року і до дня його смерті в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_12 заяву підтримали та просили її задоволити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Гніванської міської ради Вінницького району не з`явився. 18.09.2026 до суду надав повідомлення, в якому просить справу розглянути без представника міської ради. Позовну заяву підтримують в повному обсязі.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_13 показала, що вона є дружиною брата померлого ОСОБА_3 , проживає в с. Ворошилівка Вінницького району. Працює в Гніванській міській раді на посаді діловода. Заявницю знає з 1986 року, перебуває з нею в гарних відносинах. Заявниця проживала з свекрухою та завжди у них були гарні стосунки. В заявниці з ОСОБА_3 народилось троє дітей. ОСОБА_3 часто змінював роботу, через що, заявниця вирішила з ним розлучитись. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 проживала з чоловіком, доглядала його та здійснювала його поховання. Вони проживали удвох, у них був спільний бюджет, ОСОБА_2 водила його на лікування. З 1991 року та на час смерті ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_1 показав, що він проживає в с. Ворошилівка, пенсіонер. Заявниця дружина його покійного брата. Заявниця проживала разом з братом постійно, він не знав, що вони були розлучені. Вони проживали в АДРЕСА_2 з 1991 року, однією сім`єю. На момент смерті брата вони жили удвох. Заявниця доглядала брата та здійснювала його поховання. Він не заперечує щодо встановлення даного факту.

Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 24.09.2026 суд, розглянувши дану цивільну справу, перейшов до стадії ухвалення рішення у справі.

Суд, вислухавши заявника, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ворошилівка Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 04.07.2023 (а.с.14).

Після його смерті відкрилась спадщина, на належне йому майно, а самена земельні ділянки, розташовані в с.Ворошилівка, кадастровий номер 0524581800:01:003:0240, площею 0,80 га та кадастровий номер 0524581800:01:003:0194, площею 0,20 га, що стверджується свідоцтвами про право на спадщину, виданими 16.02.2018 року Смоляк Л.С., приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу (а.с.16-17).

ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Гніванської міської ради №92 від 17.07.2026 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_3 від 24.11.2003, 24.011.2003 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розірвано (а.с.13).

За життя ОСОБА_3 своїм майном не розпорядилася, що стверджується повідомленням завідувача Тиврівської державної нотаріальної контори № 655/01-09 від 22.09.2026 та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 86795445 (а.с.52, 53).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 86795437 від 22.09.2026 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась (а.с.55).

Роз`ясненням приватного нотаріуса Смоляк Л.С. Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області № 473/01-16 від 04.08.2026 ОСОБА_2 роз`яснено, що питання встановлення факту шлюбних відносин або факту проживання однією сім`єю з померлим не менше 5 років до дня смерті, може бути вирішене у судовому порядку (а.с.43).

Надаючи правову оцінку встановленим на підставі досліджених доказів фактам та відповідним їм правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Метою встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім`єю є необхідність реалізації права заявниці на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю .

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Судом установлено, що факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 1991 року і до дня його смерті в АДРЕСА_1 , підтверджується: довідками старости Ворошилівського старостинського округу №91 від 16.07.2026 та №92 від 17.07.2026, довідкою Ворошилівського старостинського округу №104 від 31.07.2026, згідно яких на момент смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 з нею АДРЕСА_1 , проживали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їхні діти ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 (а.с.10,11); довідкою Ворошилівського старостинського округу №104 від 31.07.2026, згідно якої заявниця постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_1 , з 1991 року по день його смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони вели спільне господарство, обробляли земельну ділянку, мали спільний побут. Інші особи з ними на час його смерті не проживали (а.с.12); будинковою книгою на будинок в АДРЕСА_2 , згідно якої на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 з 24.05.1997 року, ОСОБА_3 - з 04.03.1997 року (а.с. 41-42); виписками з погосподарської книги Ворошилівської сільської ради за 1991-1996 р.р., 2001-2005 р.р.(а.с. 15), копією паспорта заявниці (а.с.5-6); розрахунковою книжкою з оплати за природний газ, абонентською книжкою по розрахунку за електроенергію, квитанціями плати ОСОБА_2 за спожитий газ, електроенергію (а.с. 35-39), а також показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Таким чином, судом установлено, що із 16.11.1986 року по 24.11.2003 року заявниця ОСОБА_2 проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу вони продовжили проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення факту проживання разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу породжує для заявниці юридичні наслідки, а тому може бути встановленим в судовому порядку, оскільки іншим способом встановити даний факт заявниця не в змозі.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Відповідно до статті 13 КпШС України права і обов`язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов`язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.

У статті 44 КпШС України вказано, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Норми діючого на час виникнення спірних правовідносин КпШС України не передбачали можливості встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зазначений заявницею період з 1991 року до набрання чинності Сімейним кодексом України 01 січня 2004 року.

Вказаних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17, а також у постановах від 06 квітня 2020 року у справі № 641/7033/18, від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц та від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17.

Крім цього, перебування заявниці у зареєстрованому шлюбі в період 16.11.1986 року по 24.11.2003 року саме по собі виключає можливість встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у вказаний період.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заяви та встановлення факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім`єю з 01.01.2004 року по день його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 293, 294, 315-316 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, в інтересах якої діє представник ОСОБА_12 , заінтересована особа - Гніванська міська рада, задовольнити частково.

Встановити факт того, щоОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в АДРЕСА_1 , в період часу з 01.01.2004 року і до дня його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за заявницею.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Маянів Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Заінтересована особа: Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 64, м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326075

Суддя Патраманський І. І.