№ 140172532, 28.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/9572/26

№ провадження 3/646/1694/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Іщенко О. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколами про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 о 20:13 годині за адресою: вулиця Гольдбергівська, будинок 9, місто Харків Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду в медичному закладі КНП ХОР «ОКПЛ № 3» за адресою: вулиця Ахієзерів, будинок 18А, місто Харків Харківської області водій відмовився.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728130 від 24.07.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475008, 471709, відеореєстратора 70МАІ; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП від 25.07.2026.

24.07.2026 о 20:13 годині за адресою: вулиця Гольдбергівська, будинок 9, місто Харків Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728137 від 24.07.2026; відеозаписами з нагрудних камер 471709, 475008, відеореєстратора 70 МАІ; довідкою про повторність, складеною старшим інспектором з ОД ВАП УПП в Харківській області ДПП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7333088 від 08.06.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП від 25.07.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Пояснень, заяв про відкладення розгляду справи від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходило.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пункт 1.3. Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9.а) Правил дорожнього руху закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно із положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Суд зауважує, що поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9. Правил дорожнього руху, а водій, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність 1) за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або 2) під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, 3) за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із пунктом 1) розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно із приписами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто, на достатніх і незаперечних доказах.

Судом встановлено, що 24.07.2026 о 20:13 годині за адресою: вулиця Гольдбергівська, будинок 9, місто Харків Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду в медичному закладі КНП ХОР «ОКПЛ № 3» за адресою: вулиця Ахієзерів, будинок 18А, місто Харків Харківської області водій відмовився.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами: відеозаписами з нагрудних камер 475008, 471709, відеореєстратора 70МАІ; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП від 25.07.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

За таких обставин суд уважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, оскільки таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі повторного протягом року, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Судом встановлено, що 24.07.2026 о 20:13 годині за адресою: вулиця Гольдбергівська, будинок 9, місто Харків Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7333088 від 08.06.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Отже, 24.07.2026 ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728137 від 24.07.2026; відеозаписами з нагрудних камер 471709, 475008, відеореєстратора 70 МАІ; довідкою про повторність, складеною старшим інспектором з ОД ВАП УПП в Харківській області ДПП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7333088 від 08.06.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП від 25.07.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Санкцією частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частиною другою та частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Як убачається з матеріалів справи, транспортний засіб HONDA DIO, керуючи яким ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на території України не зареєстровано.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд уважає за необхідне остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років.

Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728130 від 24.07.2026, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком 1 (один) рік.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728137 від 24.07.2026, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком 05 (п`ять) років.

Керуючись статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком 05 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О. В. Іщенко