Решение № 140165698, 28.09.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/496/26

Єдиний унікальний номер 741/2240/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» Руденко Костянтин Васильович звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 договору № 4791034 про споживчий кредит від 06 липня 2024 року відповідачу було надано кредит у розмірі 23300 грн. зі строком користування до 01 липня 2025 року шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір було укладено в електронному вигляді за допомогою ІТС первісного кредитора шляхом підписання його відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти були перераховані відповідачу 06.07.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк».

Додатковий договір був підписаний 18.07.2024 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача.

Кредитні кошти в сумі 1700 грн згідно з додатковим договором перераховані відповідачу 18.07.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк».

Станом на дату пред`явлення до суду позовної заяви відповідач заборгованість не сплатила, тобто не виконала взятих на себе зобов`язань за договором, у зв`язку із чим в неї виникла заборгованість у загальному розмірі 120935,18 грн, яка складається із: 24999,98 грн заборгованості за кредитом, 86247,70 грн заборгованості за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за період з 06.07.2024 по 23.04.2025, 9687,50 грн заборгованості за штрафом відповідно до кредитного договору.

23 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» було укладено договір факторингу № 23/04/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2024 року перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс».

Представник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2024 року в розмірі 120935,18 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 23 березня 2026 року. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача Руденка К.В. про витребування доказів, витребувано з АТ «Ощадбанк» інформацію: 1. чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; 2. виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 06 липня 2024 року по 11 липня 2024 року з відображенням часу зарахування коштів; 3. інформацію, чи було зарахування 23300,00 грн 06 липня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 ; 4. інформацію, чи було зарахування 1700,00 грн 18 липня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 ; 5. інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 у період з 06 липня 2024 року по 11 липня 2024 року.

12 лютого 2026 року до суду з АТ «Ощадбанк» надійшли витребувані докази (а. с. 103-107).

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 29 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року розгляд справи відкладено до 28 вересня 2026 року у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав до суду клопотання, у якому зазначив, що прибути в судове засідання не може та просить провести всі судові засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами, розглянути справу за відсутності представника товариства, взяти до уваги витребувані докази належності платіжної картки відповідачеві та зарахування суми кредиту.

Відповідач, яка була належним чином повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила, правом на подання відзиву на позов не скористалася, жодних заяв чи клопотань до суду не подала. Поштові конверти із судовими повістками про виклик відповідача повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній».

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справу за відсутності учасників справи за наявними у ній доказами, оскільки позбавлений можливості з`ясувати думку представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи та в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою усіх учасників справи, суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Так, судом установлено, що 6 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а. с. 16-26).

Відповідно до п. 1.1 указаного договору укладання цього договору сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно з п. 1.2 указаного договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 23300 гривень.

Згідно з п. 1.2.1 кредитного договору за взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір.

Відповідно до п. 1.3 указаного договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.4 указаного договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п. 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день і застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 06.07.2024 або 07.07.2024.

Згідно з п. 6.3. кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п. 6.4. кредитного договору у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф) протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховується та клієнтом не сплачується. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень.

Відповідно до п. 9.7.1. указаного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС.

Відповідно до п. 9.9 цього договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Договір № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «30299» 06.07.2024 о 10:58:40 (а. с. 26). Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «30299» відповідач підписала Додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, яким є таблиця обчислення вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 26 зворот). Крім того, відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «69600» підписано паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а. с. 28-30).

Окрім того, 18 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.07.2024 (а. с. 32-33).

Відповідно до п. 1.2 указаного додаткового договору сторони домовились, що згідно з умовами цього додаткового договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором, складає 1700 гривень.

Указаним додатковим договором внесено зміни у п. 1.2. договору та викладено його у такій редакції:

«1.2. на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 гривень.».

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.3 указаного договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.5. указаного додаткового договору строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п. 1.3 договору.

Згідно з п. 1.6. указаного додаткового договору за користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4. договору з урахуванням зміненої суми кредиту за договором.

Відповідно до п. 2.1. додаткового договору товариство протягом двох робочих днів з моменту укладення цього додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Дати надання додаткової суми кредиту: 18.07.2024 або 19.07.2024.

Згідно з п. 3.2. додаткового договору усі інші умови договору, не змінені цим додатковим договором, залишаються дійсними та незмінними, і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

Відповідно до п. 3.4. указаного додаткового договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений у договорі.

Додатковий договір до договору № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «27394» 18.07.2024 о 12:04:02 (а. с. 33, зворот). Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «27394» відповідач підписала Додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, яким є таблиця обчислення вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 34). Крім того, відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «27394» підписано паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення додаткового договору № 4791034-Т1 до Договору про споживчий кредит № 4791034 від 06.07.2024 (стандартизована форма) (а. с. 35-37).

Підписавши кредитний договір з додатками та додатковий договір до кредитного договору з додатками, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

23 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу № 23/04/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» права вимоги, а ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» та сплачує ТОВ «Лінеура Україна» за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором (а. с. 55-59).

Платіжною інструкцією АТ «Сенс Банк» № 2386 від 23 квітня 2025 року підтверджується, що за відступлення права вимоги за договором факторингу № 23/04/25 від 23.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» 1981455,74 грн (а. с. 62).

Згідно з витягом з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 23/04/25 від 23 квітня 2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4791034 від 06.07.2024 в загальній сумі 120935,18 грн, з яких: 24999,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 86247,70 грн сума заборгованості за процентами; 9687,50 грн штрафні санкції/пеня (а. с. 63).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4791034 від 06.07.2024, складеним первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» за період з 06.07.2024 по 23.04.2025, заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 120935,18 грн, з яких: 24999,98 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 86247,70 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 9687,50 грн штрафні санкції. При цьому, відповідачем 01.08.2024 сплачено за кредитом 0,01 грн у рахунок тіла кредиту та 9793,50 грн на погашення процентів, 05.09.2024 сплачено за кредитом 0,01 грн у рахунок тіла кредиту, 13124,65 грн на погашення процентів, 2812,50 грн на погашення штрафних санкцій (а. с. 39-43).

Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Судом встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.

Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір № 4791034 від 06.07.2024 з урахуванням додаткового договору до нього містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, у ньому зазначено суму кредиту 25000 грн, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, тобто всі основні умови кредитування. Указаний договір та додатковий договір з додатками (графіками платежів) підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, у кредитному договорі сторони погодили суму кредиту, строки кредиту, розмір процентної ставки за 1 день користування кредитними коштами.

За вказаних обставин, суд уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» кредитного договору № 4791034 від 06.07.2024.

Так, при укладенні вказаного кредитного договору відповідач сама надала відомості, які її ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний нею номер телефону первісним кредитором було надіслано одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористалася, увівши його у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписала кредитний договір та додатковий договір до кредитного договору.

Крім того, відповідач частково сплачувала заборгованість по кредиту, тобто вчиняла конклюдентні дії, які свідчать про визнання нею боргу.

Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи № 758/4213/21, і така практика є усталеною.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 4791034 від 06.07.2024 та додатковим договором до нього в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Виконання первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язань з надання відповідачеві кредитних коштів за кредитним договором № 4791034 від 06.07.2024 у сумі 25000 грн двома траншами в розмірі 23300 грн та 1700 грн підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2304 від 23 квітня 2025 року, яке свідчить про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 06.07.2024 об 11:00:12 на суму 23300 грн, номер картки НОМЕР_4 , призначення платежу: зарахування 23300 грн на карту НОМЕР_1 (а. с. 31), а також повідомленням ТОВ «Пейтек» № 20250423-239 від 23 квітня 2025 року, яке свідчить про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 18.07.2024 о 12:04:20 на суму 1700 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а. с. 38).

Крім того, АТ «Ощадбанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 04 лютого 2026 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 . Також банком надано платіжні інструкції № 1645600729311 від 19.07.2024 та № 1635342048511 від 07.07.2024, які підтверджують зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів у сумі 1700 грн та 23300 грн (а. с. 103, 104, 105), а також виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а. с. 106-107).

Дати та суми зарахувань на картковий рахунок ОСОБА_1 співпадають із датами укладення кредитного договору та додаткового договору до нього та сумами кредитних коштів, визначених вказаними договорами.

Тобто вказані докази у своїй сукупності повністю підтверджують виконання первісним кредитором своїх зобов`язань перед відповідачем з надання кредитних коштів в загальній сумі 25000 грн.

Натомість ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору кошти своєчасно та в повному обсязі не вносила, станом на день подачі позову до суду борг за кредитним договором не повернула.

Оскільки відповідач належним чином не виконала умови укладеного кредитного договору, суму отриманих кредитних коштів не повернула, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором у розмірі 24999,98 грн.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню, та правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованостей за основною сумою боргу в розмірі 24999,98 грн, просив стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 86247,70 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, судом установлено, що відсотки за кредитним договором № 4791034 від 06.07.2024 нараховані за період з 06.07.2024 по 23.04.2025 (за 291 кал. день), тобто в межах строку кредитування, визначеного в п. 1.3 кредитного договору. При цьому, проценти нараховані за стандартною процентною ставкою 1,5% у день від суми кредиту протягом усього періоду, що відповідає п. п. 1.4.1 кредитного договору.

У кредитному договорі № 4791034 від 06.07.2024 сторонами погоджено сплату процентів за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах строку кредиту.

Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Указана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки договір про споживчий кредит № 4791034 укладений між сторонами 6 липня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 1,5 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору.

Отже, суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки не більше 1 % у день, уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 23300 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 12 днів, заборгованість відповідача по відсотках за період з 06.07.2024 по 17.07.2024 становить 2796 грн (23300 грн * 1%*12 днів).

Виходячи із суми кредиту у розмірі 25000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 14 днів, заборгованість відповідача по відсотках за період з 19.07.2024 по 01.08.2024 становить 3500 грн (25000 грн * 1%*14 днів).

Виходячи із суми кредиту у розмірі 24999,99 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 35 днів, заборгованість відповідача по відсотках за період з 02.08.2024 по 05.09.2024 становить 8750 грн (24999,99 грн * 1%*35 днів).

Виходячи із суми кредиту у розмірі 24999,98 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 230 днів, заборгованість відповідача по відсотках за період з 06.09.2024 по 23.04.2025 становить 57499,95 грн (24999,98 грн * 1%*230 днів).

Отже, загальний розмір відсотків становить 72545,95 грн. Також суд уважає за необхідне відняти від вказаної суми 22918,15 грн сплачених відповідачем добровільно в рахунок погашення відсотків, і тому визначає заборгованість відповідача по відсотках у розмірі 49627,80 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами в розмірі 9687,50 грн, суд зважає на таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з відповідача пені та штрафів, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення цього рішення.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті (ст. 3 Закону).

Згідно з п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній до 24 грудня 2023 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24 грудня 2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Датою набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року.

У цій справі кредитний договір між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено 06 липня 2024 року. Отже, оскільки кредитний договір укладено після 23 січня 2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до боржника не застосовуються положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Системний аналіз приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування неустойки (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Отже, нарахування пені та штрафів у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24 січня 2024 року регулюються винятково ЦК України, а тому в даному випадку підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки на час розгляду справи в Україні введено та продовжує діяти воєнний стан, то в силу дії п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України пеня та штрафи з відповідача за прострочення сплати грошових зобов`язань у сумі 9687,50 грн стягненню не підлягають.

Окрім цього, з урахуванням вищенаведених положень законодавства, суд уважає, що первісним кредитором протиправно зараховано в рахунок погашення штрафів грошові кошти в сумі 2812,50 грн, добровільно сплачені відповідачем 05.09.2024, та вважає за необхідне вказану суму сплачених відповідачем коштів врахувати в рахунок погашення відсотків за користування договором (49627,80 грн 2812,50 грн = 46815,30 грн).

Отож, ураховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконала належним чином його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд робить висновок, що позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 24999,98 грн та за відсотками в розмірі 46815,30 грн, а всього підлягає стягненню з відповідача заборгованість у розмірі 71815,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1438,42 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 59,38 %).

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02 серпня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Руденком К.В., предметом якого є надання адвокатом юридичних послуг замовнику, до яких належать складання процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника (а. с. 64-65).

Пунктом 3.1 указаного договору передбачено вартість послуг виконавця.

Згідно з п. 3.4 цього договору замовник оплачує виконавцю послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного Акта наданих послуг.

Згідно з копією акта приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, датованого 04 листопада 2025 року, замовник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» та виконавець Руденко К.В. узгодили приймання послуг за складання та подання позовних заяв про стягнення заборгованості з боржників згідно реєстру № 1 від 04.11.2025 вартістю 100000 грн (а. с. 68). Згідно з копією витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, датованого 04 листопада 2025 року, замовник ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» прийняв, а виконавець Руденко К.В. підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4791034 від 06 липня 2024 року та клопотання про витребування доказів, вартість робіт 10000 грн (а. с. 69), які сплачено позивачем згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів АТ «Сенс Банк» № 3337 від 06 листопада 2025 року (а. с. 70).

Ураховуючи надані позивачем докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником позивача дій, виходячи з принципів розумності, суд робить висновок про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 59,38 %) 5938 грн у рахунок компенсації витрат, понесених на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 16, 512, 513, 525, 526, 530, 610, 611, 1046, 1050, 1054, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за договором № 4791034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2024 року в розмірі 71815 (сімдесят одна тисяча вісімсот п`ятнадцять) грн 28 коп., з яких: 24999 грн 98 коп заборгованість за кредитом, 46815 грн 30 коп. заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн 42 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5938 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА