№ 140165672, 28.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6281/26

Провадження №3/751/1468/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Похилько С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В с т а н о в и в :

14.06.2026 о 17 год 44 хв у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 51, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук та порушенням мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager ARMF», а також від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За цим фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, щодо якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 , та її захисник адвокат Похилько С.М. винуватість особи не визнали.

Зазначили, що зупинка транспортного засобу носила незаконний характер, оскільки на час його зупинки не існувало законної підстави, і про таку законну підставу ОСОБА_1 не було повідомлено. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, але був не згідний із протиправними діями працівників поліції, що знайшли своє вираження в тому, що його зупинили безпідставно, повідомили неправдиві ознаки алкогольного сп`яніння, яких в дійсності не було. Алкогольні напої не вживав, тремтіння пальців рук має постійно, і це не є ознакою алкогольного сп`яніння. Вважає, що зупинка та вимога пройти огляд були спробою доставити особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, матеріали відеозапису не є безперервними, не містять фіксації частини подій (проміжок 17.44 17.46), а тому відеозапис є недопустимим доказом у справі.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, відповідно до якого 14.06.2026 о 17:58 год. ОСОБА_1 направлено на огляд до закладу охорони здоров`я у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками алкогольного сп`яніння; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містяться на оптичному диску, долученому до матеріалів справи.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, після зупинки транспортного засобу та спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема виражене тремтіння пальців рук та виражений запах алкоголю з порожнини рота (17.58). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" (17.58). Від проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 категорично відмовився (17.58 та 17.59), пославшись на різні обставини, зокрема недовіру до приладу «Драгер», який схильний до помилкового позитивного результату, необхідність залучення фахівця у галузі права, необхідність дочекатися дружину та інш. Також, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в лікаря-нарколога у медичному закладі, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився.

Суд зауважує, що незгода водія із окремими діями працівників поліції в аспекті зупинки транспортного засобу не є обставиною, що звільняє від обов`язку проходження огляду. Так само і незгода водія із діями працівників поліції в аспекті виявлення працівниками поліції ознак сп`яніння, не є обставиною, що звільняє особу від обов`язку проходження огляду на стан сп`яніння згідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху. Суд позбавлений можливості проведення ретроспективної оцінки наявності ознак алкогольного сп`яніння за матеріалами справи. Зокрема ретроспективна оцінка наявності ознаки «запах алкоголю з порожнини рота» на підставі відеозапису є апріорі нерелевантною. Водночас саме проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», а в разі незгоди із результатом в лікаря-нарколога, є єдиним об`єктивним та передбаченим законом способом перевірки особи на предмет сп`яніння. Крім того, наявність окремих ознак, до яких відноситься виражене тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 визнавав на місці (що зафіксовано відеозаписом). Заразом перевірка причин виникнення цієї ознаки не належить ані компетенції працівників поліції на місці зупинки, ані до компетенції суду під час розгляду справи, а належить до галузі спеціальних знань лікаря-нарколога, від проходження огляду в якого ОСОБА_1 , в свою чергу, відмовився.

Суд відхиляє доводи щодо незаконної зупинки транспортного засобу за наступних підстав.

У першу чергу слід відзначити, що на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки (17.57) порушення заборони перетину суцільної розділової смуги. Порушення заборони перетину суцільної розділової смуги (як одинарної лінії 1.1, так і подвійної 1.3) в Україні тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). У ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечив цей факт, але фактично визнав порушення при перетині пішохідного переходу (17.57). Вищевказані обставини узгоджуються із показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка працівника поліції ОСОБА_2 .

Сам по собі той факт, що працівники поліції прийняли рішення не складати адміністративний матеріал за даним фактом щодо ОСОБА_1 не зумовлює незаконності зупинки транспортного засобу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Отже, підставою для зупинки є наявність інформації, що свідчить про причетність водія до адміністративного правопорушення, а не лише доведений шляхом прийняття відповідного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності факт вчинення порушення.

Крім того, суд зауважує, що навіть безпідставна зупинка транспортного засобу у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не являє собою підставу для визнання адміністративного протоколу недопустимим доказом, а особа, що здійснює керування транспортним засобом у стані сп`яніння, підлягає адміністративній відповідальності незалежно від підстави зупинки транспортного засобу.

Так, у постанові Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 680/495/24 було зазначено наступне: стосовно доводів сторони захисту про перевищення працівником поліції своїх службових обов`язків, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, то апеляційний суд з таким твердженням погодитися не може. Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин

Така позиція повністю узгоджується зі сталою апеляційною практикою у справах даної категорії, зокрема: постанови Хмельницького апеляційного суду у справах №688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23; постанова Київського апеляційного суду від 09.10.2024 у справі №759/19292/23; постанова Тернопільського апеляційного суду від 11.07.2025 у справі №595/804/25; постанові Одеського апеляційного суду від 27.08.2025 у справі № 505/1412/25. Подібна за змістом правова позиція була висловлена Чернігівським апеляційним судом у постановах від 17.03.2025 у справі №738/2704/24, від 17.03.2025 у справі №747/398/24 та від 19.02.2025 у справі №750/17801/24, від 16.10.2025 у справі 751/5868/25 та від 11.12.2025 у справі №751/6769/25; Одеським апеляційним судом у постанові від 19.08.2024 у справі № 512/961/23 та від 19.08.2024 у справі № 947/36081/23; Київським апеляційним судом у постанові від 09.06.2025 у справі №375/885/25, від 09.12.2024 у справі № 369/9223/24, від 05.10.2023 у справі № 760/17715/22 та від 19.06.2023 у справі № 379/430/23; постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2025 у справі № 607/10583/25 та від 30.04.2025 у справі № 596/235/25; у постановах Харківського апеляційного суду від 17.06.2025 у справі № 643/8653/24 та від 03.06.2025 у справі № 645/1374/25; постановах Сумського апеляційного суду від 25.07.2025 у справі № 591/446/25, від 03.09.2020 у справі № 585/1205/20 та від 29.05.2020 у справі № 950/501/20 та багато ін.

Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, такий водій підлягає безумовному обов`язку пройти огляд на визначення наявності стану сп`яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп`яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. У разі незгоди водія із діями працівників поліції в частині зупинки транспортного засобу, такі дії працівників поліції можуть бути оскаржені окремо від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Не знайшли свого підтвердження і доводи в частині недотримання вимог щодо безперервності відеозапису, оскільки відеозапис містить всі істотні для розгляду справи обставини та дозволяє ухвалити обґрунтоване рішення.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко