Постановление суда № 140165641, 25.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/10087/26

Провадження №1-кс/751/3790/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові у режимі відео конференції клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №62026240050000566 від 20.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ралівка, Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження за №62026240050000566 від 20.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. 24.09.2026 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що пред`явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також просили визначити розмір застави. Підозрюваний зазначив, що дійсно самовільно залишив місце служби, мав намір повернутися на військову службу, разом з тим, зі збігом сімейних обставин не повернувся на службу.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 408 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що СВ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №62026240050000566 від 20.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

24.09.2026 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: повідомленням військової часини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного залишення розташування військової частини; протоколами допитів свідків; наказами командира військової частини про результати службового розслідування; актом службового розслідування; іншими письмовими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 408 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків визначених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та у подальшому суду; матиме реальну можливість впливу на свідків; може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, слідчий суддя враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, останній розлучений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, не має офіційного джерела доходу, за місцем реєстрації характеризується позитивно, раніше не судимий.

Стороною захисту не надано слідчому судді жодного доказу щодо стану здоров`я підозрюваного, який би виключав його утримання під вартою.

Стороною захисту також не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 22.11.2026, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 408 КК України, це є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

Частиною 4 ст.182 КПК установлено, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливого тяжкого злочину, встановлений у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні від 21 липня 2026 року №9-р(ІІ)/2026, відповідно до якої інститут застави є засобом мінімізації втручання держави у право на свободу та особисту недоторканність, а застава та її розмір мають забезпечувати її реальну альтернативність триманню під вартою. Конституційний Суд України наголосив на необхідності індивідуальної оцінки обставин, які мають значення для визначення справедливого та домірного розміру застави.

Конституційний Суд України також звернув увагу на те, що при визначенні застави суд повинен ретельно мотивувати її розмір, зокрема враховувати документи щодо фінансового стану особи, її соціальні зв`язки, сімейний стан та інші особисті обставини, уникати припущень щодо матеріальної спроможності особи та обґрунтовувати, чому саме визначений розмір застави є достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Крім того, Конституційний Суд України наголосив, що застава не є кримінальним покаранням, «викупом» особи чи компенсацією заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, а є процесуальною гарантією присутності особи та дотримання нею покладених процесуальних обов`язків.

У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (заява 23312/15) Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції.

Під час розгляду клопотання встановлено, що на момент подій, які стали підставою для повідомлення про підозру, у підозрюваного ОСОБА_6 склалися складні сімейні обставини. Зокрема, його мати, яка є пенсіонеркою, мала захворювання, у зв`язку з яким неодноразово проходила стаціонарне лікування. Одночасно підозрюваний перебував у процесі розірвання шлюбу.

Зазначені обставини самі по собі не спростовують обґрунтованості підозри та не усувають встановленого ризику переховування, однак підлягають врахуванню при індивідуалізації запобіжного заходу та визначенні його умов.

Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та виконання ним покладених обов`язків, відповідає його конкретному майновому та сімейному стану і не є завідомо непомірним.

При цьому слідчий суддя враховує, що метою визначення застави є не покарання підозрюваного за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а забезпечення його належної процесуальної поведінки та явки за викликом до органу досудового розслідування і суду.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ралівка, Самбірського району Львівської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 22 листопада 2026 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Львівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 22 листопада 2026 року, у межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 29.09.2026 о 13 год 55 хв.

Слідчий cуддя ОСОБА_1