Решение № 140162413, 29.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/754/26

Провадження № 2/156/595/26

рядок статзвіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/754/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на на користь позивача заборгованість за Договором № 528224-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 року, що становить 49 250,00 грн, та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.03.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 528224-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Надалі сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 09.04.2025 р. та Додаткову угоду №2 від 25.05.2025 р., якими збільшувався розмір кредиту. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 09.06.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 49 250,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 814,13 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 384,90 грн; нарахувань за ст. 625 ЦКУ - 12 050,97 грн.

ІІ. Позиції сторін

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. У позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоч належним чином суд повідомляв його про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на його зареєстровану адресу місця проживання судових повісток, які повернулися з відміткою «адресат відсутній». Також суд викликав відповідача шляхом опублікування відповідного оголошення на сайті Судової влади України. Причин неявки ОСОБА_1 суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву не подав.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. За клопотанням позивача судом витребувано докази.

Ухвалою від 25.08.2026 продовжено строк розгляду справи та відкладено судове засідання на 29.09.2026.

Судом також вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

У судове засідання 29.09.2026 строни не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, однак конверти повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Також суд викликав відповідача шляхом опублікування відповідного оголошення на сайті Судової влади України. Отже, в силу вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 29.09.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 31.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 528224-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 31.03.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 528224-КС-002 про надання кредиту.

31.03.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 528224-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0156, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 31.03.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 528224-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування Кредитом. Знижена ставка (за програмою лояльності) - 0,7% на день за умови сумлінного виконання графіку платежів.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

У разі прострочення Позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 700 000% річних (на підставі ст. 625 ЦКУ).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Також, 09.04.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 528224-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн. Отже, загальний розмір кредиту склав 9 000,00 грн. За Додатковою угодою №1 денна ставка становила 0,72%.

Також, 25.05.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 528224-КС-002 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 18 000,00 грн. За Додатковою угодою №2 денна ставка була встановлена на рівні 0,58%.

Факт надання коштів підтверджується підтвердженнями ТОВ «ПрофітГід» про успішні перекази на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 : 31.03.2025 - 6 000,00 грн; 09.04.2025 - 3 000,00 грн.

Факт надання коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 : 25.05.2025 - 18 000,00 грн.

Окрім цього, факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується відповіддю АТ «Універсал банк» від 20.07.2026, наданою на виконання ухвали суду від 02.07.2026.

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 528224-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 528224-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 528224-КС-002 Відповідач ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 528224-КС-002 на загальну суму 25633,56 грн.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 528224-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 49 250,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 814,13 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 384,90 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12 050,97 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подавав. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять. Вказана сума заборгованості відповідачем не спростована під час розгляду справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору ним до суду не надано.

V. Застосоване судом законодавство

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

VІ. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 528224-КС-002 від 31.03.2025. Правовідносини у цій справі регулюються Цивільним кодексом України. Кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, та строк на який видані кредитні кошти та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України. При цьому, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору.

Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що договір № 528224-КС-002 від 31.03.2025 та додаткові угоди до договору укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір з урахуванням додаткових угод є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Тобто, у цьому випадку діє презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України), яка відповідачем не спростована.

Матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 27 000,00 гривень. Як слідує із наданого позивачем розрахунку, відповідач частково сплачував заборгованість, однак у встановлений строк зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав. Відтак, заборгованість відповідача за тілом кредиту склала 20 814,13 гривень.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд дослідив поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірив його та оцінив в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання за договором, суд погоджується з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним та обґрунтованим.

Суд зауважує, що проценти за користування кредитом нараховані виключно у межах погодженого строку кредитування та шляхом застосування погоджених процентних ставок, які не перевищують максимальний розмір денної процентної ставки 1,00 %.

Тому, з урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за простроченими процентами у розмірі 16 384,90 грн підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача 12 050,97 грн відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час. Оскільки проценти річні згідно зі ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Отже, вимога позивача у частині стягнення з відповідача процентів річних згідно зі ст. 625 ЦК України в розмірі 12 050,97 грн не ґрунтується на вимогах закону і до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та необхідність задоволення таких, однак частково шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 528224-КС-002 від 31.03.2025 в розмірі 37 199,03 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 814,13 грн; суми прострочених платежів по процентах - 16 384,90 грн.

VІІ. Судові витрати

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.1 41 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі; судовий збір за подання позову у даній справі у розмірі 2 662,40 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 9247 від 31.03.2026 року. Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то відповідно до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 14.12.2021 р. у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 р. у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 р. у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022р. у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 р. у справі № 560/8629/21.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (75,53%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 010,91 грн (2662,40 ? 75,53 % / 100 = 2 010,91).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133,141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 528224-КС-002 від 31.03.2025 в розмірі 37 199 (тридцять січ тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 03 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в розмірі 2 010 (дві тисячі десять) гривень 91 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська