Решение № 140157282, 22.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12622/25

№ 2/183/4432/26

22 вересня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №04.09.2023-100000878 від 04.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №04.09.2023-100000878 від 04.09.2023, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 4000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього. У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 18540,01грн., яка складається з наступного: 9000 грн. заборгованість по кредиту; 8190,01 грн. заборгованість по процентам, 1350 грн. комісія за надання кредиту. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав відзив на позов у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачем не надано доказів проходження ініціалізації ОСОБА_1 в системі ТОВ «Споживчий центр» та підписання ним будь-яких документів. У матеріалах справи відсутні докази направлення кредитодавцем одноразового ідентифікатора на телефон відповідача. Телефонний номер, вказаний у кредитному договорі відповідачу не належить. Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт укладання кредитного договору. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів у вигляді первинних документів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів позичальнику. З наданої позивачем квитанції неможливо ідентифікувати отримувача коштів.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати дану справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» надало копію кредитного договору №04.09.2023-100000878 від 04.09.2023, у якому вказано що договір укладено з ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 04.09.2023 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), у яких зазначено, що документи підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С362», надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону 0965062527.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах (встановлюють у Заявці):

Сума кредиту 9000 грн. Строк на який надається кредит 70 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 12.11.2023 (п.2-4 Заявки).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 7 Заявки).

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», звертаючись до суду з позовом, надало Довідку-Розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, Договір про надання послуг з переказу коштів, квитанцію АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з Довідкою-Розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №13.10.2023-100000402 від 13.10.2023, позичальник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , заборгованість складає: 18540,01грн., яка складається з наступного: 9000 грн. заборгованість по кредиту; 8190,01 грн. заборгованість по процентам, 1350 грн. комісія за надання кредиту. Проценти по кредиту нараховані за період з 13.10.2023 по 21.12.2023.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів суду надано квитанцію платіжної системи LiqPay (ID операції: 2360641229, Order ID: O_55F7325D483E574E286ABDB93BD54E2B0BAE) від 04.09.2023 о 10:55, згідно з якою платником ТОВ «Швидкий кредит» (сайт: sgroshi.com.ua) здійснено виплату коштів у сумі 9000,00 грн із призначенням платежу: «Видача за договором № 04.09.2023-100000878» на платіжний інструмент системи VISA № 414939*43.

Водночас, на виконання ухвали суду, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано лист від 29.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260728/87893 (вх. № 35235 від 10.08.2026), у якому банк повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) картку № НОМЕР_2 не емітовано та вона в банку за вказаним клієнтом не обслуговується. Також банк зазначив про неможливість надання відомостей щодо особи, на ім`я якої емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , у зв`язку з недостатністю інформації для пошуку та відсутністю повного номера рахунку.

Отже, доводи позивача про видачу відповідачу грошових коштів у кредит (позику), а також зарахування на користь останнього грошових коштів на його банківську картку/рахунок, спростовуються дослідженими судом доказами відповіддю АТ «КБ Приват Банк».

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі позикодавцем відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №04.09.2023-100000878 від 04.09.2023, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 141, 191, 258-259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського,133А;

відповідач ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 22 вересня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.