Постановление суда № 140157276, 24.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12810/26

№ 1-кс/183/1397/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо не розгляду клопотання у встановленні законом строки, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350001232 від 04 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України,

в с т а н о в и в :

18.09.2026 року до суду надійшла вищевказана скарга, якою ОСОБА_3 просив:

- визнати неправомірною бездіяльність старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у не розгляді у встановлений законом строк його клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року про проведення процесуальних дій щодо невідкладного забезпечення збереження, отримання та приєднання до матеріалів кримінального провадження відеозаписів із системи відеоспостереження суду;

- зобов`язати старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 розглянути клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України, та прийняти за результатами його розгляду належне процесуальне рішення.

- у разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання зобов`язати слідчого оформити таку відмову у формі вмотивованої постанови та надати або надіслати її йому у встановленому КПК України порядку.

В обґрунтування скарги заявник вказує, що у провадженні Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12026042350001232, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 вересня 2026 року, за фактом подій, що сталися 01 вересня 2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до відомостей, внесених до ЄРДР, 01 вересня 2026 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вибив із його рук мобільний телефон, яким він здійснював відеофіксацію, після чого кинув його рюкзак в інший ряд, що призвело до пошкодження мобільного телефону та навушників, які знаходилися всередині рюкзака.

Подія відбулася безпосередньо у приміщенні суду, яке обладнане системою відеоспостереження. Наявність такої системи офіційно підтверджена керівником апарату ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 07 вересня 2026 року № 01-20/15/2026.

Відеозаписи із системи відеоспостереження можуть мати істотне доказове значення для встановлення фактичних обставин події, зокрема часу прибуття учасників до суду, їхнього місця перебування, послідовності подій, безпосередніх обставин конфлікту, дій щодо мобільного телефону та рюкзака, а також осіб, які могли бути очевидцями події.

При цьому існує реальний ризик втрати таких відеозаписів унаслідок автоматичного перезапису або видалення після закінчення встановленого системою строку їх зберігання.

Ще 01 вересня 2026 року, тобто безпосередньо в день події, ним була подана заява про вчинення кримінального правопорушення вих. № ПЕРЄС-057.

У зазначеній заяві він прямо повідомив про можливість фіксації події системою відеоспостереження ІНФОРМАЦІЯ_1 та наголосив на необхідності невідкладного забезпечення збереження відповідних відеозаписів.

Більше того, у прохальній частині заяви він прямо просив:

витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відеозаписи камер відеоспостереження із зали судового засідання;

витребувати та долучити відеозаписи камер у коридорі, який веде до відповідної зали судових засідань;

забезпечити збереження та вилучення безперервних відеозаписів за період, який охоплює його прибуття до суду, прибуття ОСОБА_5 , виникнення конфліктної ситуації та всі події до фактичного початку судового засідання.

Таким чином, орган досудового розслідування був повідомлений про доказове значення відеозаписів та необхідність їх невідкладного збереження і отримання ще з 01 вересня 2026 року.

Після внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування ним було додатково подано старшому слідчому СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року про проведення процесуальних дій щодо невідкладного забезпечення збереження, отримання та приєднання до матеріалів кримінального провадження відеозаписів із системи відеоспостереження суду.

У цьому клопотанні він повторно та детально порушив питання щодо необхідності невідкладного отримання відеозаписів з усіх камер, які могли зафіксувати подію, забезпечення їх збереження, збереження первісного електронного формату та метаданих, а також їх долучення до матеріалів кримінального провадження.

Окремо було передбачено, що у разі неможливості добровільного отримання відеозаписів слідчий має невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до відповідних відеозаписів.

Зазначене клопотання було отримане органом досудового розслідування 14 вересня 2026 року, що підтверджується повідомленням електронного листування із зазначенням вхідного номера 185209-2026 від 14.09.2026.

Станом на день подання цієї скарги йому не повідомлено про результати розгляду зазначеного клопотання.

Йому не надано:

рішення про задоволення клопотання;

рішення про часткове задоволення клопотання;

вмотивованої постанови про відмову в його задоволенні;

іншого процесуального рішення за результатами його розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого, його представника чи законного представника, а також інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач або прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання.

У разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання слідчий, дізнавач або прокурор зобов`язаний винести вмотивовану постанову, копія якої надається або надсилається особі, яка заявила клопотання.

Клопотання вих. № ТКАСМ-001 було отримане органом досудового розслідування 14 вересня 2026 року.

Таким чином, встановлений статтею 220 КПК України триденний строк для його розгляду сплинув 17 вересня 2026 року.

Станом на 18 вересня 2026 року належного процесуального рішення за цим клопотанням йому не надано.

Отже, слідчим не виконано прямий процесуальний обов`язок щодо розгляду клопотання у встановлений законом строк.

Бездіяльність слідчого у цьому випадку має істотне значення, оскільки подане клопотання стосується отримання та збереження конкретних відеозаписів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Особливість ситуації полягає в тому, що про необхідність отримання таких відеозаписів орган досудового розслідування був повідомлений ним, ще 01 вересня 2026 року, тобто в день події.

У своїй первинній заяві він не лише зазначив про існування системи відеоспостереження, а й прямо просив забезпечити збереження та вилучення безперервних відеозаписів.

Надалі, 14 вересня 2026 року, він повторно звернувся безпосередньо до слідчого з процесуальним клопотанням, у якому детально визначив необхідні процесуальні дії щодо збереження, отримання та долучення відеозаписів.

Отже, на момент отримання клопотання № ТКАСМ-001 орган досудового розслідування вже був обізнаний про існування потенційних відеодоказів протягом значного періоду часу.

При цьому саме відеозаписи системи відеоспостереження можуть мати особливий доказовий характер, оскільки здатні відображати не лише безпосередній момент конфлікту, але й безперервну послідовність подій до нього, прибуття та переміщення учасників, присутність інших осіб та інші обставини.

Зволікання з розглядом клопотання створює ризик втрати таких доказів унаслідок їх автоматичного перезапису або видалення.

Крім того, 10 вересня 2026 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/12009/26, провадження N° 1-кс/183/1321/26, розглядаючи його скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування, зазначив, що питання щодо проведення слідчих дій та збереження відповідних доказів має вирішуватися органом досудового розслідування в межах уже розпочатого кримінального провадження.

Ця обставина була безпосередньо зазначена ним у клопотанні № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року.

Таким чином, після початку досудового розслідування та після отримання конкретного клопотання від потерпілого питання щодо відповідних процесуальних дій перебувало безпосередньо у сфері процесуальної діяльності слідчого.

Пункт 1 частини першої статті 303 КПК України передбачає право на оскарження під час досудового розслідування бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у не вчиненні процесуальної дії у визначений КПК України строк.

Статтею 306 КПК України встановлено порядок судового розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора.

Відповідно до статті 307 КПК України за результатами розгляду скарги слідчий суддя може постановити ухвалу про зобов`язання вчинити певну дію.

Предметом цієї скарги є саме невиконання слідчим процесуального обов`язку щодо розгляду його клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року у встановлений статтею 220 КПК України строк.

При цьому він не просить слідчого суддю підміняти орган досудового розслідування, визначати наперед результати досудового розслідування або зобов`язувати слідчого прийняти конкретне рішення по суті клопотання.

Прошу забезпечити виконання слідчим його прямого процесуального обов`язку розглянути подане клопотання у встановленому законом порядку та прийняти за його результатами належне процесуальне рішення.

Скаржник в судовому засіданні підтримав, скаргу, просив її задовольнити, мотивуючи її обставинами, в ній викладеними.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розгляд скарги провести без його участі.

Слідчий суддя, вислухавши скаржника, дослідивши письмові докази, визнає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень і доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше пригнічення прав і свобод; відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції не може бути обмежене (Рішення від 25.12.1997 р. № 9-зп, Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Відповідно до КПК України окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому в нормах КПК простежується оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень з приводу судового контролю та невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.

Главою 26 КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні, окрім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів скарги, 14.09.2026 року потерпілий ОСОБА_3 подав старшому слідчому СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 клопотання про проведення процесуальних дій щодо невідкладного забезпечення збереження, отримання та приєднання до матеріалів кримінального провадження відеозаписів із системи відеоспостереження суду, вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.

Однак, як стверджує потерпілий ОСОБА_3 , і це твердження не спростовано стороною обвинувачення, на теперішній час вищевказане клопотання не розглянуто.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявністю відповідних підстав.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо не розгляду клопотання у встановленні законом строки, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350001232 від 04 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, підлягає задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності старшого слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , щодо не розгляду у встановлений законом строк клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року про проведення процесуальних дій щодо невідкладного забезпечення збереження, отримання та приєднання до матеріалів кримінального провадження, відеозаписів із системи відеоспостереження суду та зобов`язання старшого слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 розглянути клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, та прийняти за результатами його розгляду процесуального рішення.

Щодо визначення конкретної форми рішення та якісної його характеристики, а саме щодо його вмотивованності, то в цій частині слідчий суддя вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській областіщодо не розгляду клопотання у встановленні законом строки, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350001232 від 04 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , щодо не розгляду у встановлений законом строк клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року про проведення процесуальних дій щодо невідкладного забезпечення збереження, отримання та приєднання до матеріалів кримінального провадження, відеозаписів із системи відеоспостереження суду.

Зобов`язати старшого слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 розглянути клопотання вих. № ТКАСМ-001 від 14 вересня 2026 року в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, та прийняти за результатами його розгляду процесуальне рішення.

В іншій частині скарги ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст Ухвали оголошено 28 вересня 2026 року о 16.20 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1