Решение № 140152285, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30086/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє представник Ткаченко Василь Володимирович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , установленими для осіб, які втратили працездатність, та невиплати йому пенсії у повному розмірі;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2020 виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111254 від 17.11.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2018 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 420/4163/24 відповідача зобов`язано провести з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111254 від 17.11.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 420/31261/24 нарахувати та виплатити з 01.02.2020 пенсію без обмеження максимальним розміром; вимоги щодо виплати пенсії з урахуванням індексації цим рішенням визнано передчасними. Позивач зазначає, що на виконання зазначених рішень відповідач здійснив перерахунок, однак без обмеження виплачує лише основний розмір пенсії, а нараховану індексацію пенсії і надалі обмежує максимальним розміром.

Позивач вважає, що обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 20.12.2016 № 7-рп/2016, якими таке обмеження визнано неконституційним. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 щодо тлумачення норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи та на постанову Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, позивач вказує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми зазначеного спеціального Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 08.09.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

14.09.2025 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою недоліки позову усунуто.

Ухвалою від 24.09.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також вищенаведеною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів, які містяться в пенсійній справі позивача.

На виконання вказаної ухвали відповідач повідомив, що позбавлений можливості надати матеріали паперової пенсійної справи позивача, оскільки відповідно до наказу ГУ ПФУ в Одеській області від 12.05.2022 № 1969 на час воєнного стану вона знаходиться на зберіганні за межами Одеської області.

08.10.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, пенсії перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, на підставі документів, що надходять від уповноважених органів; на виконання рішення суду у справі № 420/4163/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки № ЮО111254 від 17.11.2023. Відповідач посилається на абзац третій пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та на висновки Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24, залишені без змін Великою Палатою Верховного Суду, за якими перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки. Крім того, відповідач зазначає, що з 01.01.2025 виплата пенсій здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, прийнятої відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». На думку відповідача, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення за наявними матеріалами.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області (пенсійна справа № 1501022308) та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII). Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 420/4163/24, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111254 від 17.11.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та зобов`язано відповідача провести з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі вказаної довідки з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 420/31261/24, яке набрало законної сили 21.03.2025, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.02.2020 та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.02.2020 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні вимог про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185, відмовлено як передчасних, оскільки на час ухвалення рішення перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 відповідачем здійснено не було.

На виконання рішень суду у справах № 420/4163/24 та № 420/31261/24 відповідачем 23.05.2025 складено протоколи перерахунку пенсії позивача, згідно з якими пенсію позивача перераховано з урахуванням грошового забезпечення в сумі 23174,19 грн; основний розмір пенсії становить 80 % грошового забезпечення 18539,35 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.02.2020 підсумок пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням максимального розміру пенсії становить 23879,35 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2022 індексація базового основного розміру пенсії 2022 (18539,35 Ч 0,140) становить 2595,51 грн, індексація збільшення пенсії на 25 % 648,88 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 27242,18 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23879,35 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2023 індексація базового основного розміру пенсії 2022 становить 2595,51 грн, індексація базового основного розміру пенсії 2023 (21134,86 Ч 0,1970) 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 29180,78 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23879,35 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2024 до пенсії позивача додатково нараховано індексацію базового основного розміру пенсії 2024 (22634,86 Ч 0,0796) в сумі 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) становить 31162,98 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23879,35 грн.

Відповідно до протоколів перерахунку пенсії з 01.03.2025 та з 01.06.2025 до пенсії позивача додатково нараховано індексацію базового основного розміру пенсії 2025 (24134,86 Ч 0,1150) в сумі 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) становить 33037,98 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23879,35 грн. З 01.06.2025 пенсія позивачу виплачується в сумі 23879,35 грн.

Таким чином, нараховані позивачу з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 суми індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 та № 209 внаслідок обмеження пенсії позивача максимальним розміром до виплати не визначені, а пенсія позивачу виплачується в розмірі, визначеному станом на 01.02.2020.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України. Отже, у період дії в Україні воєнного стану не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону України від 15.02.2022 № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Частиною п`ятою статті 2 вказаного Закону в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118) з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення на коефіцієнт збільшення застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р., та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова № 168) з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (1,197), з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення на коефіцієнт збільшення застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 та пункту 2 Постанови № 168 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118, пункту 2 Постанови № 168 та підпункту 1 пункту 2 Постанови № 185 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII передбачалося, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними); зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI в тім, що вони поширюють свою дію на Закон № 2262-XII; визнані неконституційними приписи втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача, що підлягає виплаті, з урахуванням обмеження максимальним розміром, внаслідок чого нараховані позивачу з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 суми індексації пенсії до виплати не визначаються.

Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 420/31261/24, яке набрало законної сили, вже встановлено протиправність обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2020. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії в указаній справі по суті не вирішувалися, оскільки визнані передчасними, а спірні у цій справі дії вчинені відповідачем після ухвалення вказаного рішення, при проведенні 23.05.2025 перерахунку пенсії позивача на його виконання.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які встановлювали максимальний розмір пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак з 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а будь-яких змін до Закону № 2262-XII щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, законодавцем не вносилося.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Питання щодо застосування статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-XII, неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 05.02.2020 у справі № 815/357/18, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 12.12.2022 у справі № 620/5701/20, від 04.07.2023 у справі № 420/10528/21. Верховний Суд виходив з того, що норма статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є тотожною нормі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана такою, що не відповідає Конституції України, та, відповідно, не підлягає застосуванню. У постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

До того ж Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI в частині їх поширення на Закон № 2262-XII визнано неконституційними, у зв`язку з чим з 13.04.2023 вказані приписи є нечинними.

Отже, спеціальний закон, який регулює пенсійне забезпечення позивача, Закон № 2262-XII обмеження пенсії максимальним розміром не встановлює. Відтак посилання у Постановах № 118, № 168 та № 185 на підвищення пенсій «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» не створює підстав для обмеження пенсії позивача, адже закону, який би визначав такий максимальний розмір для пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, немає. Крім того, частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII прямо встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому підзаконним нормативно-правовим актом таке обмеження встановлене бути не може.

Щодо індексації пенсії позивача суд зазначає таке.

Індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.

Як встановлено судом, відповідач при перерахунку пенсії позивача 23.05.2025 нарахував позивачу індексацію пенсії з 01.03.2022 відповідно до Постанови № 118, з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168, з 01.03.2024 відповідно до Постанови № 185 та з 01.03.2025 відповідно до Постанови № 209, що відображено в протоколах перерахунку пенсії. Проте, здійснивши перерахунок пенсії, відповідач обмежив розмір пенсії позивача, що підлягає виплаті, максимальним розміром на рівні 23879,35 грн, тобто на рівні розміру пенсії, визначеного станом на 01.02.2020, унаслідок чого нараховані суми індексації пенсії позивачу фактично не виплачуються.

Оскільки, як встановлено вище, обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, максимальним розміром є протиправним, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача, перерахованої з урахуванням нарахованої індексації, та невиплати йому пенсії у повному розмірі є протиправними.

Аналогічних висновків за подібних обставин дійшов Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 04.02.2026 у справі № 420/11186/25, залишеному без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 суд відхиляє з огляду на таке.

Верховний Суд у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 та Постанов № 118 і № 168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки. Типовими до цієї зразкової справи є справи, в яких спір виник у зв`язку з відмовою пенсійного органу нараховувати та виплачувати індексацію згідно з Постановами № 118 та № 168, вмотивованою тим, що індексація не нараховується, оскільки відбувся перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення.

Натомість у цій справі пенсію позивача перераховано на підставі довідки про розмір грошового забезпечення лише станом на 01.01.2020, перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року чи 1 січня 2023 року, не проводилося. Більше того, відповідач у нарахуванні позивачу індексації за Постановами № 118 та № 168 не відмовляв, а навпаки нарахував таку індексацію, що підтверджується складеними ним протоколами перерахунку пенсії від 23.05.2025. Спір у цій справі стосується не права позивача на індексацію, а обмеження максимальним розміром пенсії, до складу якої включено нараховану індексацію. За таких обставин ця справа не відповідає ознакам типової справи до зразкової справи № 400/6254/24, а висновки Верховного Суду, викладені в ній, до спірних правовідносин не застосовуються.

Доводи відповідача щодо застосування з 01.01.2025 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 суд не оцінює, оскільки згідно з протоколами перерахунку пенсії від 23.05.2025 коефіцієнти, передбачені вказаною постановою, до пенсії позивача не застосовані, а позивач вимог щодо їх застосування не заявляє. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Щодо способу захисту порушених прав позивача суд зазначає таке.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оскільки індексація пенсії відповідно до Постанов № 118, № 168, № 185 та № 209 нарахована позивачу відповідно з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача, перерахованої на підставі довідки № ЮО111254 від 17.11.2023 з урахуванням нарахованої індексації, та невиплати йому пенсії у повному розмірі, та зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2020 виплату пенсії позивача на підставі вказаної довідки без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови № 118 з 01.03.2022, відповідно до Постанови № 168 з 01.03.2023, відповідно до Постанови № 185 з 01.03.2024, відповідно до Постанови № 209 з 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідач правомірності своїх дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром не довів.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» як особа з інвалідністю II групи.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111254 від 17.11.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 з урахуванням індексації пенсії, та невиплати йому пенсії у повному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111254 від 17.11.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Пекний