Решение № 140150596, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року № 320/19934/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марич Є.В.,

при секретарі судового засідання Добровольській Е.П.,

за участю:

представника позивача - Очеретяного М.І.,

представників відповідача - Кальковець В.Л., Літвінової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування ППР від 30.12.2022р. за №1332/Ж10/31-00-07-03-01-20 (зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 988 181 295,00 грн.), №1335/Ж10/31-00-07-03-01-20 (збільшено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на 8 525 807,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 852 581,00 грн.), №1336/Ж10/31-00-07-03-01-20 (застосовано штрафні санкції на суму 1700,00 грн.), №1333/Ж10/31-00-07-03-01-20 (збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів фізичних осіб на суму 263 666 421,00 грн.), №1337/Ж10/31-00-07-03-01-20 (збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 21 972 211,75 грн.).

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

21.11.2022 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків отримано Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 25959784), стара назва АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК» тел: (044) 5947600 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2022» від 18.11.2022 р. N?1237/Ж5/31-00-07-03-01-/5/25959784 (надалі - Акт перевірки).

АТ «МР Банк» не погодився з висновками викладеними в Акті перевірки та у відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України подав свої заперечення на Акт перевірки.

На адресу Банку від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов лист N? 613/Ж12/31-00-07-03-01-22 від 26.12.2022 «Про розгляд заперечень». В даному листі зазначено, що за результатами розгляду заперечень, висновки Акта перевірки частково залишено без змін та викладено в такій редакції:

- п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140, п. 44.1, п.44.2, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в частині завищення від?ємного значення об?єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років на загальну суму 3 988 181 295 грн., у т.ч. за півріччя 2022 року на суму 3 988 181 295 грн.;

- порушено пункт 103.2. статті 103, підпункт 141.4.2. пункту 141.4. статті 141, пункту 85.2 статті 85, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в частині неправомірного застосування згідно Конвенцій, ставки податку на доходи у вигляді процентів та дисконтних доходів, виплачених нерезидентам за 1 квартал 2017 року;

- п.18.1. ст. 18, п.п. 164.2.17 «г», п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 164.2. ст. 164, 168.1.1. п.168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 263 666 421 грн.;

- п.18.1. ст. 18, п.п. 164.2.17 «г», п.п. 164.2.20, п. 164.2 ст. 164, 168.1.1. п.168.1 ст. 168 п. 176.2 «а» ст. 176, п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено військовий збір на загальну суму 21 972 211,75 грн.;

- п.п. 266.7.5 п. 266.7. та п.п. 266.8.1 п. 266.8. ст. 266 Податкового кодексу України, в частині неподання до контролюючому органу податкові декларації з нерухомого майна за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки;

- п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку, які призвели до зміни платників податків.

На підставі Акта перевірки з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено:

- податкове повідомлення-рішення N? 1332/Ж10/31-00-07-03-01-20 від 30 грудня 2022 року, яким АТ «МР БАНК» зменшено суму від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 988 181 295 грн.

- податкове повідомлення-рішення N? 1335/Ж10/31-00-07-03-01-20 від 30 грудня 2022 року, яким АТ «МР БАНК» збільшено суму грошового зобов?язання за податковим зобов?язанням на 8 525 807,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 852 581,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення N? 1336/Ж10/31-00-07-03-01-20 від 30 грудня 2022 року, яким до АТ «МР БАНК» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 700,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення N? 1333/Ж10/31-00-07-03-01-20 від 30 грудня 2022 року, яким АТ «МР БАНК» збільшено суму грошового зобов?язання з податків та зборів фізичних осіб на суму 263 666 421,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення N? 1337/Ж10/31-00-07-03-01-20 від 30 грудня 2022 року, яким АТ «МР БАНК» збільшено суму грошового зобов?язання з податків та зборів з військового збору на суму 21 972 211,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 17.03.2023 за N? 6561/6/99-00-06-01-03-06 залишено без змін податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.12.2022 року N? 1332/Ж10/31-00-07-03-01-20, N? 1333/Ж10/31-00-07-03-01-20 N? 1335/Ж10/31-00-07-03-01-20, N? 1336/Ж10/31-00-07-03-01-20, N? 1337/Ж10/31-00-07-03-01-20, а скаргу - без задоволення.

Щодо спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 72.1.2.6 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема інформація про експортні та імпортні операції платників податків.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (пункт 73.1 статті 73 ПК України).

До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов`язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу (пункт 73.2 статті 73 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2473-VIII уповноважені установи зобов`язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що здійснюються суб`єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.

Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов`язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (часина п`ята статті 10 Закону № 2473-VIII).

Частиною дванадцятою статті 11 Закону № 2473-VIII встановлено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.

Пунктом 25 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7), встановлено, що банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 13.11.2018 № 120, надає НБУ інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

У пункті 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту та 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як встановлено судом, в акті перевірки зазначено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» сформовано резерви під можливі кредитні збитки за кредитними угодами.

У рамках перевірки банку надано письмовий запит від 16.09.2022 про надання письмових пояснень щодо формування резервів за кредитними ризиками.

У відповідь на вищевказаний запит, банківською установою надано відповідні пояснення. Між тим, у поясненнях зазначено, що для розрахунку кредитного ризику використовуються норми Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ від 30.06.2016 № 351 (із змінами та доповненнями, далі - Положення). Окрім того, банк використовував внутрішню Методику по резервуванню фінансових активів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в АТ «СБЕРБАНК», затвердженою рішенням Голови Правління від 09.11.2016 (із змінами та доповненнями) (далі - Методика).

У ході перевірки від АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» отримано інформацію щодо формування резервів банківської установи за кредитними операціями на кожну звітну дату із зазначенням показників, що вливають на розрахунок кредитного ризику (CR).

У рамках аналізу даних, отриманих у ході перевірки, встановлено 20 боржників різних видів діяльності, коефіцієнт ймовірності дефолту яких за наявною заборгованістю перед АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» складає/складав 100% (PD = 100%).

Аналізом інформації, що містяться у Положенні щодо методики визначення кредитного ризику (CR) встановлено, що на розрахунок відповідного показника впливає значення наступних показників, а саме: коефіцієнт ймовірності дефолту (PD), коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення та інших надходжень, що виходить із вартості забезпечення та коефіцієнту ліквідності відповідного виду забезпечення, а також експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.

При здійсненні аналізу показників фінансово-господарської діяльності Боржників, встановлено наявність ресурсів у Боржників для обслуговування кредитних заборгованостей за угодами, що було укладені з АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК».

З наведеного слідує, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» при встановленні ймовірності дефолту на рівні 100% неправомірно спиралось виключно на власну внутрішню методику та не враховувало іншу наявну інформацію щодо діяльності Товариств та можливостей обслуговування наявної заборгованості за кредитними договорами.

Так, перевіркою АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» встановлено невірне визначення банком класу боржника, що призвело до завищення розміру показника коефіцієнту ймовірності дефолту (PD) та, в подальшому, призвело до завищення розміру кредитного ризику (CR), що у свою чергу, призвело до завищення обсягів сформованих резервів за укладеними кредитними угодами.

Враховуючи викладене, а також проведені розрахунки за іншими обраними боржниками встановлено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» не виконано положення п. 5.5.9, п. 5.5.11 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» у частині визначенні рівня дефолту боржників та пп. 1 п. 48 Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ від 30.06.2016 №351 (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення показників резервів, що було сформовано за кредитною заборгованістю, в результаті чого завищено показники рядків 4 або 14 Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) (в залежності від періоду подання): чисте (збільшення) зменшення резервів під знецінення кредитів та заборгованості клієнтів, коштів в інших банках або чистий збиток від зменшення корисності фінансових активів на загальну суму 6 575 395 713,00 гривень.

Окрім того, перевіркою встановлено понесення АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» фінансових витрат у вигляді процентів та дисконтного доходу виплаченого на користь нерезидента ПАО «СБЕРБАНК РОССИИ» (російська федерація) в сумі 170 516 133,00 гривень.

Даний дохід оподатковано за ставкою 10% відповідно до умов Угоди між урядом України та урядом російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків. Податок утримано в сумі 17 051 613,00 гривень.

Для підтвердження правильності застосування ставки оподаткування банком при виплаті доходів нерезиденту надано довідку від 28.02.2017 № 2-8-16/10057, видану Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби по централізованій обробці даних Міністерства фінансів Росії, що підтверджує резиденство російської федерації.

Для з`ясування правомірності виплати доходу нерезиденту ПАО «СБЕРБАНК РОССИИ» у вигляді процентів та дисконтного доходу та включення фінансових витрат в сумі 170 516 133,00 грн до витрат за податковий період - І квартал 2017 року, необхідно було проаналізувати договори і первинні бухгалтерські документи, що підтверджують проведення господарської операції.

З метою отримання повної інформації про господарські операції, що є підставою виплати процентів та дисконтних доходів ПАО «СБЕРБАНК РОССИИ», було надано запит від 29.08.2022 №1-ЗЕД, згідно з яким платник має надати інформацію стосовно договорів у сфері ЗЕД, в тому числі самі договори, виписки, оборотно-сальдові відомості по рахункам обліку основного боргу та відсотків.

На вказаний запит платник надав угоду № 43 про загальні умови здійснення двосторонніх угод на міжбанківському ринку від 09.09.2005 (надалі - угода № 43). Дана угода укладена між АО «СБЕРБАНК РОССИИ» та ЗАТ КБ «НРБ-Україна», правонаступником якого є АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК».

Даним договором передбачено, що сторони надають міжбанківські кредити в валюті, що торгується, здійснюють конверсійні угоди, та угоди типу «опціон» на умовах, що визначені даною угодою. Також в рамках даної угоди можуть укладатися інші угоди, в тому числі купівлі - продажу іноземної валюти.

Платником податків до перевірки не надано угоди, укладені в рамках та на виконання угоди № 43, виписки по рахункам обліку господарських операцій в рамках таких договорів та нарахування доходів за ними, оборотно-сальдові відомості, платіжні документи, що підтверджують проведення реальних фінансових операцій та є достатньою аргументованою підставою для виплати доходу нерезиденту у вигляді процентних та дисконтних доходів.

АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» до перевірки не надало інформацію щодо підстав виплати доходів нерезиденту, що унеможливлює в ході перевірки застосувати положення Угоди між урядом України та урядом російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, а також врахувати дані витрати в податковій звітності банку.

Таким чином, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» порушено пп. 103.2 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141, п. 85.2 ст. 85, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Такж перевіркою встановлено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» накопичено станом на кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності над лімітом, розрахованим відповідно до положень ПК України, у тому числі відповідно до п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ ПК України (крім частини резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 01.01.2018). Відповідну суму відображено у р. 4.2.10 додатку РІ до податкових декларацій з податку на прибуток протягом 2018 та 2019 років.

Згідно з п. 50 підрозд. 4 розд. ХХ ПК України платники податку, зазначені у пункті 139.3 статті 139 цього Кодексу, зменшують фінансовий результат до оподаткування на накопичену станом на кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень цього Кодексу, у тому числі відповідно до пункту 21 цього підрозділу. До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 01.01.2018. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом відображається платником податку рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 років.

За даними, що отримані у ході перевірки встановлено, що обсяг резервів АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» станом на 01.01.2018 становив 20 495 412 168,00 гривень. За даними платника, розрахована відповідно до положень ПК України сума ліміту резерву становила 14 246 511 015,00 гривень. Таким чином, за даними АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» сума перевищення становила 6 248 901 153,00 гривень.

Відповідно до встановлених вище порушень за результатами перевірки, обсяг резервів АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» повинен становити 19 264 961 424,00 гривень. Отже, за результатами перевірки, сума перевищення розміру резерву над лімітом, розрахованим відповідно до положень ПКУ становить 5 018 450 409,00 грн, або на 1 230 450 744,00 грн менше, ніж за даними платника.

Відтак, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» порушено вимоги п. 50 підрозд. 4 розд. ХХ ПК України, що призвело до завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат протягом періоду з 01.01.2017 по 30.06.2022 на загальну суму 1 230 450 744,00 гривень.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» відображено у рядку 3.2.4 додатка РІ до податкової декларації від`ємне значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років.

На підставі вищевикладеного, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» в порушення пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років за півріччя 2022 року на загальну суму 3 988 196 237,00 гривень.

Перевіряючи законність та обґрунтованість висновків акта перевірки із зазначених вище питань, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Разом з тим, згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п. 5.5.9 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» (далі - МСФЗ 9) станом на кожну звітну дату суб`єкт господарювання оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки суб`єкт господарювання замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов`язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки суб`єкт господарювання порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов`язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Пунктом 5.5.11 МСФЗ 9 передбачено, що за можливості одержання обґрунтовано необхідної та підтверджуваної прогнозної інформації без надмірних витрат або зусиль суб`єкт господарювання не може спиратись лише на інформацію про прострочення при визначенні того, чи зазнав кредитний ризик значного зростання з моменту первісного визнання. Водночас, якщо інформацію, що має більш прогнозний характер, ніж інформація про прострочення (чи то на індивідуальній, чи то на груповій основі), неможливо одержати без надмірних витрат або зусиль, то суб`єкт господарювання має право використовувати інформацію про прострочення для з`ясування того, чи з моменту первісного визнання відбулося значне зростання кредитного ризику. Незважаючи на спосіб, яким суб`єкт господарювання оцінює значне зростання кредитного ризику, у разі прострочення договірних платежів більш ніж на 30 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання. Суб`єкт господарювання може спростувати це припущення, якщо він має розумно необхідну та підтверджувану інформацію, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль, котра показує, що кредитний ризик із моменту первісного визнання не зазнав значного зростання навіть попри те, що договірні платежі прострочено більш ніж на 30 днів. Якщо суб`єкт господарювання з`ясує, що кредитний ризик значно зріс до того, як договірні платежі було прострочено більш ніж на 30 днів, то спростовне припущення не застосовується.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України, в редакції, що діяла на момент здійснення правовідносин, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Підпунктом 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об`єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

У разі якщо платник податку зобов`язаний зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень підпункту 140.4.3 цього пункту, коригування відповідно до положень цього підпункту не здійснюється.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Перевіркою встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь фізичних осіб з інших доходів:

- при видачі готівкових коштів через касу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з рахунків юридичних осіб на користь фізичних осіб у т.ч. за довіреністю в якості представників юридичних осіб, на закупівлю сільськогосподарської продукції, а саме соняшнику, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31 161 060,00 грн;

- при видачі готівкових коштів через касу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з рахунків, відкритих на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 232 505 361,00 гривень.

Відповідно до розгорнутого звіту про касові обороти банку (за формою « 13х»), наданого до перевірки за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 встановлено, проведення операцій з видачі готівкових коштів через касу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з рахунків юридичних осіб ТОВ «Абсолют Експерт» (ЄДРПОУ 39030006), ТОВ «Альфа холдер» (ЄДРПОУ 39491993), ТОВ «Асіст - Трейд» (ЄДРПОУ 39880617), ТОВ «Вестагропром» (ЄДРПОУ 38340141), ТОВ «Фавор Інвест» (ЄДРПОУ 39356077) на користь фізичних осіб, у т.ч. за довіреністю в якості представників юридичних осіб, на закупівлю сільськогосподарської продукції, а саме соняшнику, на загальну суму 173 117 000,00 гривень.

Судом встановлено, що довіреними особами/представниками юридичних компаній та фактичними отримувачами таких грошових коштів були фізичні особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Згідно з інформацією, яка міститься в ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Абсолют Експерт», ТОВ «Альфа холдер», ТОВ «Асіст - Трейд», ТОВ «Вестагропром», ТОВ «Фавор Інвест» декларацію з податку на прибуток підприємства та фінансову звітність до контролюючого органу за період, в якому здійснювались операції з видачі готівкових коштів через касу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» на закупівлю сільськогосподарської продукції не подавали. При цьому, остання декларація з податку на прибуток підприємства та фінансова звітність до неї подана зазначеними підприємствами за звітний 2015 рік.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2015 рік зазначені суб`єкти господарювання звітують з наступними показниками:

- ТОВ «Абсолют Експерт», дохід від будь-якої діяльності - 0 грн, фінансовий результат до оподаткування - 0 грн, об`єкт оподаткування - 0 грн, податок на прибуток - 0 грн;

- ТОВ «Альфа холдер», дохід від будь-якої діяльності - 0 грн, фінансовий результат до оподаткування - 0 грн, об`єкт оподаткування - 0 грн, податок на прибуток - 0 грн;

- ТОВ «Асіст - Трейд», дохід від будь-якої діяльності - 874 536,00 грн, фінансовий результат до оподаткування - 1 500,00 грн, об`єкт оподаткування - 1 500,00 грн, податок на прибуток - 270,00 грн;

- ТОВ «Вестагропром», дохід від будь-якої діяльності - 1 435,00 грн, фінансовий результат до оподаткування - 1 435,00 грн, об`єкт оподаткування - 1 435,00 грн, податок на прибуток - 258,00 грн;

- ТОВ «Фавор Інвест», дохід від будь-якої діяльності - 0 грн, фінансовий результат до оподаткування - 0 грн, об`єкт оподаткування - 0 грн, податок на прибуток - 0 гривень.

Враховуючи викладене, у вищезазначених юридичних осіб відсутні задекларовані доходи та обігові кошти на суми, співставні до розміру грошових коштів, які видавались через касу банку на користь фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 173 117 000,00 гривень.

Зазначеними підприємствами не надавалась податкова звітність про суми нарахованих (виплачених, наданих) доходів та утриманого (сплаченого) з них податку за формою № 1ДФ, подання якої передбачено Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку.

З метою перевірки правомірності видачі банком готівкових коштів з каси банку фізичним особам-представникам юридичних осіб та з метою належного виконання Банком функцій суб`єкта первинного фінансового моніторингу фахівцями надано АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» запит від 09.11.2022 № 7 про надання усіх первинних документів на підставі яких здійснювались операції з видачі готівкових коштів з каси Банку з рахунків юридичних компаній ТОВ «Абсолют Експерт» (ЄДРПОУ 39030006), ТОВ «Альфа холдер» (ЄДРПОУ 39491993), ТОВ «Асіст - Трейд» (ЄДРПОУ 39880617), ТОВ «Вестагропром» (ЄДРПОУ 38340141), ТОВ «Фавор Інвест» (ЄДРПОУ 39356077) на користь фізичних осіб, у т. ч. за довіреністю.

За результатами розгляду вищевказаного запиту банком запитувані документи на підставі яких здійснювались операції з видачі готівкових коштів через касу банку до перевірки не надано.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі - Закон України № 361-IX) суб`єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу в т.ч. зобов`язаний:

- здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;

- забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).

Відповідно до Закон України № 361-IX до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Учасники фінансової операції - клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах, або особи, від імені або в інтересах яких діють клієнт, контрагент (пп. 63 п. 1 ст. 1 Закону України № 361-IX).

Згідно з пп. 65 п. 1 ст. 1 Закону України № 361-IX фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб`єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах «а»-«д» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб`єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органам України в рамках виконання цього Закону.

Активи - кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.

Згідно з пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону України № 361-IX фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, - порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами;

фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ст. ст. 20-21 Закону України № 361-IX).

Підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції (пп. 46 ст. 1 Закону України № 361-IX).

Враховуючи вищевикладене та відсутність документального підтвердження правомірності видачі готівкових коштів на користь фізичних осіб з каси банку та підтвердження цільового використання таких коштів фізичними особами, та зважаючи на неподання юридичними особами, з рахунків яких видавались готівкові кошти, фінансової та податкової звітності до контролюючих органів, банком не виконано функцій суб`єкта первинного фінансового моніторингу, за операціями видачі готівкових коштів з каси АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з рахунків юридичних компаній ТОВ «Абсолют Експерт», ТОВ «Альфа холдер», ТОВ «Асіст - Трейд», ТОВ «Вестагропром», ТОВ «Фавор Інвест» на користь фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 173 117 000,00 гривень.

Враховуючі встановлені за результати перевірки обставини виплати грошових коштів на користь фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 173 117 000,00 грн, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» не виконано функції податкового агента чим порушено вимоги пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 176.2 «а» ст. 176 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб при видачі коштів користь фізичних осіб на закупівлю сільськогосподарської продукції, а саме соняшнику на загальну суму 31 161 060,00 гривень.

Також за результатами перевірки встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб при проведенні операцій щодо зняття готівкових коштів з рахунків відкритих на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до розгорнутого звіту про касові обороти банку (за формою « 13х»), наданого до перевірки за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 встановлено, проведення операцій із зняття готівкових коштів через касу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з рахунків відкритих на ім`я ФО ОСОБА_1 , здійснених ФО ОСОБА_1 та іншими фізичними особами за довіреністю, на загальну суму 3 329 169 002,12 гривень.

Вказані грошові кошти були зняті за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 наступним чином:

- видача коштів з поточного рахунку на особисті потреби, отримувач - ОСОБА_1 у сумі 1 576 251 869,56 грн;

- видача коштів з поточного рахунку на особисті потреби згідно з банківською довіреністю, отримувач - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на загальну суму 711 643 982,92 грн;

- видача за ощадними/депозитними сертифікатами, отримувач - ОСОБА_1 на загальну суму 1 041 273 149,64 гривень.

Відповідно до звіту про касові обороти банку за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 встановлено, що на рахунки, відкриті на ім`я ФО ОСОБА_1 , вносились готівкові кошти через касу банку на загальну суму 1 039 779 813,34 грн, у т.ч. фізичними особами за довіреністю.

Крім того, встановлено, що готівкові кошти, за якими здійснювалось депонування ощадних сертифікатів, переведені з поточного рахунку, відкритого в АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» на ім`я ФО ОСОБА_1 .

За даними інформаційно-аналітичних базах ДПС встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2014 по 2022 роки отримала доходи на загальну суму 997 692 743,63 грн, з яких найбільший дохід - за ознакою « 109» дивіденди у розмірі 893 815 741,69 грн від ПСП «Агрофірма Світанок» (ЄДРПОУ 03754024), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією, що міститься в АІС «Податковий блок» встановлено, що ОСОБА_1 декларацію про майновий стан та доходи до контролюючих органів не подавала.

Таким чином, операції із зняття з рахунків ФО ОСОБА_1 в установі АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» грошових коштів, невідомого походження (по яким відсутні офіційні джерела походження грошових коштів та не подано декларації про майновий стан і доходи) у розмірі 3 329 169 000,00 грн свідчать про наявність у ФО ОСОБА_1 не задекларованого доходу у розмірі 1 291 696 450,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, за результатами перевірки встановлено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» встановлено порушення пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 176.2 «а» ст. 176 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб при проведенні операцій щодо зняття готівкових коштів з рахунків відкритих на ім`я ФО ОСОБА_1 на загальну суму 232 505 361,00 гривень.

Крім того, враховуючи вищевикладене, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» порушено вимоги п. 161 підрозд. 10 розділу XX ПК України у частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору у загальному розмірі 21 972 211,75 гривень.

Перевіряючи законність та обґрунтованість висновків акта перевірки із зазначених вище питань, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1. ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Пунктом 18.2 ст. 18 ПК України передбачено, що податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п. 171.2 «а» ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 176.2 «а» ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПК України.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Згідно з п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 161.1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 161.1.5 пункту 161 підрозд. 10 розд. XX ПК України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до п. 52 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції та пеня не застосовуються.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» в порушення вимог пп. 266.7.5 п. 266.7 та пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК України, не подано до контролюючого органу податкові декларації з нерухомого майна за 2018-2022 роки щодо нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, б. 1/2, та нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Садове товариство «Берег» буд. 45.

Перевіряючи законність та обґрунтованість висновків акта перевірки з даного питання, суд виходить із такого.

Пунктом 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п.49.2 ст.49 ПК України).

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18. ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Згідно з пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836-ІХ, набрав чинності 03.01.2023) внесені зміни у п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

Так, пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 2, пунктом 46.2 статті 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПК України, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПК України, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову АТ "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 28 вересня 2026 р.