Решение № 140149293, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/15235/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/15235/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормак" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нормак" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2026 року № 0139840709.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 02.03.2026 року № 716/04-36-07-09/42637746. На підставі акту перевірки винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким було застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наявними були форс-мажорні обставини у іноземного постачальника товару, що підтверджується наданими таким постачальником документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15235/26. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22.06.2026 року до суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що було отримано інформацію від Національного банку України від України від 19.08.2025 №25-0009/64144, від 16.01.2026 №25-0010/4382 щодо виявлених фактів порушень ТОВ «Нормак» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK-11/2023, яка підтверджена перевіркою. Вказує, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023 за період з 22.05.2023 по 16.02.2026 встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, за що згідно ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473- VІІІ нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

23.06.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві.

28.09.2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нормак" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 42637746 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормак" є 10.39 інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, іншими видами діяльності є, зокрема 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 17.02.2026 року по 23.02.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VІ (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням інформації від Національного банку України від 19.08.2025 №25-0009/64144, від 16.01.2026 №25-0010/4382 про порушення ТОВ «НОРМАК» (код ЄДРПОУ 42637746) валютного законодавства, на підставі наказу від 11.02.2026 №658-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НОРМАК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 22.05.2023 по 16.02.2026 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 02.03.2026 року № 716/04-36-07-09/42637746.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Нормак» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023 за період з 22.05.2023 по 16.02.2026 встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, за що згідно ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

На підставі акту від 02.03.2026 року № 716/04-36-07-09/42637746 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» від 18.03.2026 року № 0139840709, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені на суму 172 378,51 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2. пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої складено акт від 02.03.2026 року № 716/04-36-07-09/42637746 на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ ""Нормак" укладено контракт від 22.05.2023 №NOK- 11/2023 із нерезидентом «TAIWAN STAR INDUSTRIAL INC» ( Тайвань).

На виконання умов контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023 ТОВ «НОРМАК» за період з 22.05.2023 по 16.02.2026 здійснило оплату за товар на користь нерезидента TAIWAN STAR INDUSTRIAL INC. (Тайвань) з валютного рахунку відкритого в АТ «ОТП Банк» МФО 300528, Код ЄДРПОУ 21685166 на загальну суму, а саме: 63 515,50 дол. США (екв. 2 477 147,42 грн.), що підтверджується зведеними даними імпортної операції у розрізі контрагентів-нерезидентів, укладених контрактів та стан розрахунків ТОВ «НОРМАК».

На підставі ВМД типу ІМ 40 ДЕ від 12.12.2025 № 25UA10032004797705 товарна продукція перетнула митний кордон України 08.12.2025, що підтверджує відтиск штампу Державної митної служби України, проставлений на CMR №487024/2 від 06.12.2025.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано інформацію від Національного банку України від 19.08.2025 №25-0009/64144, від 16.01.2026 №25-0010/4382 щодо виявлених фактів порушень ТОВ «НОРМАК» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023.

Згідно акту перевірки при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 №NOK- 11/2023 за період з 22.05.2023 по 16.02.2026 встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, за що згідно ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції». Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9 та 10 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком НБУ про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою НБУ від 07.07.2022 року № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

В ході адміністративного оскарження та судового розгляду позивачем надана декларація від 27.10.2025 року про форс-мажорні обставини, видана Тайванською торговою палатою.

Вказаною декларацією підтверджено, що станом на 15 квітня 2025 року компанія «TAIWAN STAR INDUSTRIAL INC» зазнала форс-мажорних обставин у зв`язку з виконанням контракту від 22.05.2023 №NOK-11/2023, укладеного з позивачем, внаслідок аварійної поломки технологічного обладнання, що використовується для виробництва товарів за вищезазначеним контрактом, виробничий процес було тимчасово призупинено, а виробничі потужності піддано реконструкції. Виробництво було відновлено 15 вересня 2025 року. Ці обставини унеможливили своєчасне виконання поставки за рахунком-фактурою № 24NORM1 від 11 жовтня 2024 року. Таким чином, через вищезазначені непередбачені обставини, поставка товарів за контрактом була здійснена із затримкою.

Оцінка вказаному сертифікату надана судом з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) від 14.01.2025 (справа № 440/17191/23) з посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22 де зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Верховний Суд вказав (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Сертифікат (декларація), копія якої наявна в матеріалах справи, має індивідуальний характер щодо обставин невиконання сторонами зовнішньоекономічного контракту зобов`язань.

Тобто, з її змісту достовірно можна встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається позивач, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку, адже це підтверджено офіційним листуванням сторін за зовнішньоекономічними контрактами, отриманими доказами уповноважених представників виробників продукції та державних органів, що запровадили певні обмежувальні заходи та їх часові межі.

У постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа №620/14203/23), від 11 вересня 2024 року (справа №520/21174/23), від 15 серпня 2024 року та від 16 січня 2025 року (справа №580/4079/23), вказано, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладають на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Тобто, Верховний Суд у вищенаведених справах констатував, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно (достатньо) надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), що, у свою чергу, вказує на відсутність у контролюючого органу права вимагати від суб`єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність обов`язку у суб`єкта господарювання доводити існування причинно-наслідкового зв`язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов`язань.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Наданою декларацією підтверджено наявність форс-мажорних обставин з 15 квітня 2025 року до 15 вересня 2025 року, які в силу частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» є підставою зупинення виконання договору, розрахунків та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті.

При цьому, суд критично ставиться до доводів податкового органу відносно того, що надані позивачем документи не є тими документами, які в розумінні частини 6 статті 13 Закону №2473 підтверджують обставини настання і припинення форс-мажорних обставин для цілей зупинення перебігу строків розрахунків за операціями з імпорту товарів на нарахування пені, а лист постачальника та декларація видані самим постачальником, в той час як декларація лише містить печатку Торгово-промислової палати Тайваню, оскільки відповідачем не доведено з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, що Торгово-промислова палата Тайваню (ТПП Тайваню / Taiwan Chamber of Commerce) та уряд країни взагалі видають офіційні сертифікати про форс-мажорні обставини для звільнення компаній від відповідальності у міжнародному трейді.

Таким чином, торгово-промислова палата є законодавчо уповноваженим органом, що засвідчує за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, суд вважає неправомірними висновки податкового органу про нарахування позивачу пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відтак податкове повідомлення-рішення від 18.03.2026 року № 0139840709 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 662.40 грн., сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 3227 від 02.06.2026 року.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормак" (49047, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 89, ЄДРПОУ 42637746) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2026 року № 0139840709.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормак" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662.40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська