Постановление суда № 140146359, 29.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.09.2026 р. Справа № 914/1952/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши без виклику сторін матеріали заяви: Фізичної особи - підприємця Повшика Івана Михайловича, м.Львів

про відвід судді

у справі №914/1952/26

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Повшика Івана Михайловича, м.Львів

про стягнення 393 608,68 грн.

без виклику учасників справи

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Повшика Івана Михайловича про стягнення 393608,68 грн з яких: 197873,68 грн безпідставно збережених коштів, 164281,22 грн інфляційних втрат, 31453,78 грн 3% річних..

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.08.2026.

З підстав, наведених в ухвалі суду від 12.08.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання відповідача в порядку ст.90 ГПК України, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026.

09.09.2026 від відповідача надійшла заява про відвід судді Щигельської О.І. від розгляду справи №914/1952/26.

З підстав, наведених в ухвалі суду від 09.09.2026 суд відмовив в задоволенні заяви про відвід.

14.09.2026 від відповідача до господарського суду надійшла заява про відвід судді Щигельської О.І. від розгляду справи №914/1952/26.

Дана заява передана на розгляд судді Щигельської О.І. 25.09.2026 року, у зв`язку з перебуванням останньої у відпустці в період з 14.09.2026 по 24.09.2026.

Ухвалою суду від 28.09.26 року поновлено процесуальний строк на заявлення відводу, визнано необґрунтованою заяву ФОП Повшика І.М. про відвід судді Щигельської О.І. Заяву ФОП Повшика І.М. про відвід судді Щигельської О.І. передано для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 року справу розподілено судді Коссаку С.М.

Щодо підстав для подачі заяви про відвід.

Заявник зазначає, що « попередня заява про відвід була подана з тих підстав, що суд до початку розгляду справи по суті зробив висновки що розмір пайового внеску, який розраховано відповідно до ухвали від 03.04.2008 №1697 є більшим, ніж той, який розраховано відповідно до Закону №132-ІХ. З урахуванням аргументів суду, які викладені в ухвалі від 09.09.2026, підстава цієї заяви про відвід є іншою - до початку розгляду справи по суті суд погодився з позицією позивача про те, що розмір пайового внеску, який розраховано відповідно до ухвали від 03.04.2008 №1697 є більшим, ніж той, який розраховано відповідно до Закону №132-ІХ. В ухвалі від 12.08.2026 викладено лише аргументи позивача і немає жодного аргументу, який би відображав позицію суду з приводу мого клопотання. Додатковою підставою цієї заяви про відвід є те, що аргументи, викладені в ухвалі від 09.09.2026 більше схоже на виправдання, ніж на правову позицію».

Розглянувши подану заяву про відвід, суд доходить висновку про її відхилення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ч.1, 3 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підставами для відводу заявник зазначає факти незгоди з процесуальними діями судді Щигельської О.І.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та/чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020р. у справі №910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі №916/442/21).

Частиною 11 статті 39 ГПК України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши та дослідивши підстави поданої заяви про відвід суд зазначає, що вони не є передбаченими ст.35 ГПК України підставами для відводу судді, оскільки фактично зводяться до бездоказових припущень, незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.

Згідно з положеннями ГПК України, у випадку незгоди з судовим рішенням, його правомірність, повнота та об`єктивність, застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів, може бути предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді за заявою заінтересованої особи, та не є підставою для відводу судді.

Одночасно суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявником не обґрунтовано належними засобами доказування обставини упередженості та необ`єктивності головуючого судді Щигельської О. у справі №914/1952/26, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід, а тому вважає, що у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 33, 35, 39, 234, 235 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ФОП Повшика І.М. про відвід судді Щигельської О.І. у справі №914/1952/26 відмовити.

2. Справу №914/1952/26 передати раніше визначеному судді для розгляду.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.