Решение № 140146239, 02.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 Справа № 914/1575/26

м.Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа Варта», м.Львів

про стягнення 78497 грн заборгованості

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представники сторін:

від позивача: Пелих О.Д. - представник (в режимі ВКЗ);

від відповідача: не з`явився.

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа Варта» про стягнення 78497,00 грн заборгованості.

3. Ухвалою суду від 01.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.06.2026.

4. 10.06.2026 через систему «Електронний Суд» надійшла заява (вх. №16471/26), в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» - адвокат Пелих О.Д., просить забезпечити можливість участі у підготовчому засіданні призначеному на 24.06.2026 о 10:30 год у справі № 914/1575/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву представника позивача задоволено.

5. Ухвалою-повідомленням від 24.06.2026 підготовче засідання відкладено на 13.07.2026.

6. Ухвалою суду від 10.06.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.07.2026.

7. 23.07.2026 через систему «Електронний Суд» надійшла заява (вх. №20979/26), в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» - адвокат Пелих О.Д., просить забезпечити можливість участі у судовому засіданні призначеному на 19.08.2026 о 11:00 год у справі № 914/1575/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. Ухвалою суду від 10.08.2026 заяву представника позивача задоволено. Ухвалою суду від 27.08.2026 заяву представника позивача задоволено.

8. Ухвалою-повідомленням суду від 13.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.08.2026 р.

9. Ухвалою-повідомленням від 19.08.2026 підготовче засідання відкладено на 02.09.2026.

10. 26.08.2026 через систему «Електронний Суд» надійшла заява (вх. №24110/26), в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» - адвокат Пелих О.Д., просить забезпечити можливість участі у судовому засіданні призначеному на 02.09.2026 о 10:00 год у справі № 914/1575/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. Ухвалою суду від 27.08.2026 заяву представника позивача задоволено.

11. Представник позивача в судове засідання 02.09.2026 з`явився, позовні вимоги підтримав у позовному обсязі, просив задовольнити.

12. В судове засідання 02.09.2026 представник відповідача не з`явився.

13. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання відповідач не повідомляв.

14. Ухвали суду у справі надсилались позивачу до його електронного кабінету, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена позивачу, докази долучено до матеріалів справи.

15. Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвали суду у справі були надіслані за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: вул.Персенківка, 2 м.Львів, 79026. Однак така кореспонденція була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими конвертами.

16. Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

17. Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

18. . Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

19. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

20. Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

21. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

22. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23. За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

24. Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

25. В судовому засіданні 02.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26. АРГУМЕНТИ СТОРІН.

27. Аргументи позивача.

28. В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що дізналося про юридичну фірму «ЮДЕЙ» до якої звернувся з питанням чи можуть вони подати позовну заяву в Німеччині про стягнення заборгованості з компанії TECHENJOY Germany GmbH. Між сторонами була досягнута усна домовленість.

29. Як зазначає позивач, на підтвердження даної домовленості 27.03.2026 відповідач виставив рахунок на оплату №1 за вид робіт «послуги із підготовки та подання позовної заяви до суду Німеччини» вартістю послуги 60700,00 грн.

30. Позивач вказує, що перерахував на рахунок ТзОВ «КНЯЖА ВАРТА» аванс у розмірі 60700,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 43045341 від 30.03.2026.

31. Позивач стверджує, що не отримав від Відповідача жодного підтвердження подання позову (ані реєстраційного номера справи, ані рахунку на сплату судового збору від німецького суду, ані будь-якого офіційного документа з відповідного суду); строк виконання зобов`язання прострочено більш ніж на півтора місяця; грошові кошти Позивача у розмірі 60 700,00 грн утримуються Відповідачем без правових підстав; Позивач поніс додаткові реальні збитки у розмірі 17 797,00 грн (витрати на переклад документів), що стали марними внаслідок невиконання Відповідачем основного зобов`язання.

32. Позивач просить суд стягнути з відповідача 60700 грн грошових коштів, сплачених за Договором про надання юридичних послуг (Рахунок № 1 від 27.03.2026), що підлягають поверненню у зв`язку з правомірною відмовою Позивача від прийняття простроченого виконання та припиненням Договору на підставі ч. 3 ст. 612, ч. 1 ст. 907 ЦК України, а також 17797,00 грн реальних збитків у вигляді витрат на письмовий переклад документів з української на німецьку мови для подання позову до суду Німеччини (платіжна інструкція № 150 від 01.05.2026, рахунок ФОП Ткаченко С.С. № 96 від 24.04.2026).

33. Аргументи відповідача.

34. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

35. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

36. Позивач, через сайт https://yudey.com.ua/, дізналося про юридичну фірму «ЮДЕЙ» та звернулося за вказаним на сайті телефоном з питанням чи можуть вони подати позовну заяву в Німеччині про стягнення заборгованості з компанії TECHENJOY Germany GmbH.

37. Після отримання запевнення, що фахівці фірми надають вказані послуги в найкоротші терміни, Позивач надіслав на електронну адресу office@yudey.com.ua, вказану на сайті, всі необхідні для цього документи.

38. Уся комунікація між сторонами протягом виконання Договору здійснювалася через електронні поштові скриньки:

39. з боку Позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (основна, корпоративна; на ім`я Пелих Оксани Дмитрівни - контактної особи Позивача, що прямо зазначена як така у переписці) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (додаткова, на яку Позивач просив дублювати копії листів);

40. з боку Відповідача: office@yudey.com.ua (офіційна, корпоративна адреса Відповідача; зазначена як контактна на офіційному сайті https://www.yudey.com.ua/; саме з неї виставлений Рахунок № 1 від 27.03.2026, здійснювалася передача проєкту позовної заяви, довіреності та інших матеріалів, а також надходили офіційні листи з підписом «З повагою, ТОВ Юдей»).

41. На офіційну електронну адресу Позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1) 27.03.2026 з електронної адреси Відповідача (office@yudey.com.ua) надійшов Рахунок на оплату № 1 від 27.03.2026, виставлений ТОВ «Княжа Варта» (код ЄДРПОУ 42371205), із зазначенням предмета оплати: «Підготовка та подання позовної заяви до суду Німеччини про стягнення заборгованості» - на суму 60 700,00 грн.

42. Крім того Відповідач надсилаючи рахунок на оплату зазначив у листі: «Надсилаємо Вам рахунок на оплату юридичних послуг. Просимо після здійснення оплати надіслати підтвердження платежу у відповідь на цей лист. Термін підготовки документів - до 10 робочих днів з моменту отримання оплати. У разі якщо під час підготовки матеріалів виникнуть додаткові питання або буде потреба в уточненні інформації чи документах, ми окремо зв`яжемося з Вами».

43. 30.03.2026 Позивач, акцептувавши умови, здійснив повну оплату виставленого рахунку у розмірі 60 700,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 43045341 від 30.03.2026, із чітким призначенням платежу: «Оплата за пiдготовку та подання позовної заяви до суду Нiмеччини про стягнення заборгованостi зг.рахунку № 1 вiд 27.03.2026 Без ПДВ».

44. У той же день, 30.03.2026, Позивач електронним листом повідомив Відповідача про здійснення оплати та просив «взяти документи в роботу».

45. 01.04.2026 лист Позивача про з`ясування чи готується позовна заява.

46. 10.04.2026 Лист - нагадування про істотність 10-денного строку та про додаткові штрафні санкції за валютний контроль.

47. Лист Відповідача від 11.04.2026 - запит документів для «фінального доопрацювання та подачі позову».

48. 16.04.2026 лист відповідача про скерування пакету документів для ознайомлення та подальшої підготовки до подачі позову.

49. 16.04.2026 лист відповідача про необхідність засвідченого перекладу документів.

50. 24.04.2026, 27.04.2026 листи Позивача про з`ясування строків подачі позовної заяви в Німеччині.

51. 28.04.2026 Відповідач звернувся до Позивача із запитом про остаточне визначення обсягу позовних вимог, представивши нові варіанти комплектації позову та вперше повідомивши про необхідність залучення німецького адвоката (що, на думку Позивача, мало б бути проговорено ще на етапі укладення Договору, оскільки це є вимогою німецького процесуального законодавства для справ з ціною позову понад 5 000 EUR).

52. На виконання вимог Відповідача щодо обов`язкової мови процесуальних документів для подання до суду Німеччини, 01.05.2026 Позивач сплатив послуги з письмового перекладу документів українською - німецькою мовою на суму 17 797,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 150 від 01.05.2026, проведеною через АТ «ПУМБ» (з рахунку Позивача НОМЕР_1 ), на користь ФОП Ткаченко Світлани Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 ), із чітким призначенням платежу: «Оплата за послуги письмового перекладу зг.рахунку № 96 від 24 квітня 2026, без ПДВ».

53. Лист Відповідача від 27.04.2026 - у якому зазначає, що письмово був зафіксований саме строк на підготовку документів, а не строк на фактичну подачу позову до суду в Німеччині. Зазначено, що станом на зараз пакет документів уже передано для подальшої роботи в Німеччині.

54. 28.04, 01.05, 04.05.2026 Позивача продовжував звертатися із запитами щодо конкретної дати подання позову;

55. 04.05.2026 Відповідач зазначив у листі, що пакет документів з його боку підготовлений та переданий для подальшої подачі в Німеччині; очікується підтвердження, що німецький адвокат фактично отримав пакет і прийняв його в роботу. Після цього він здійснить подачу позову до суд.

56. 04.05.2026 позивач зазначив, що якщо позов не буде поданий сьогодні завтра, то він вимушений буде розірвати наші правовідносини, оскільки актуальність звернення до суду буде втрачена, у зв`язку з перевищенням строків подання позову .

57. 04.05.2026 відповідач зазначив, що подання позову ні 04.05.2026, ні 05.05.2026 не буде.

58. 04.05.2026. Позивач направив Відповідачу офіційне повідомлення про припинення співпраці у зв`язку з істотним порушенням Договору та претензію про повернення сплачених коштів і компенсацію реальних збитків.

59. Відповідач у відповідях від 04.05.2026 та 05.05.2026 підтвердив припинення співпраці, проте у повернені коштів відмовив, посилаючись на нібито фактичне надання послуги (підготовку документів) та на відсутність у первинній домовленості умови про подання позову у 10 денний строк.

60. ОЦІНКА СУДУ.

61. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

62. За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

63. Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

64. За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

65. Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

66. Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, що констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

67. Комунікація між сторонами здійснювалася через електронні поштові скриньки: з боку Позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (основна, корпоративна; на ім`я Пелих Оксани Дмитрівни - контактної особи Позивача, що прямо зазначена як така у переписці) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (додаткова, на яку Позивач просив дублювати копії листів); з боку Відповідача: office@yudey.com.ua (офіційна, корпоративна адреса Відповідача; зазначена як контактна на офіційному сайті https://www.yudey.com.ua.

68. Щодо наданого позивачем електронного листування, суд зазначає наступне.

69. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 наведено наступні висновки.

70. "Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постанові КГС ВС від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 (№ в ЄДРСР 94517830), постанові ОП КГС ВС від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 (№ в ЄДРСР 105458813)), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

71. Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

72. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

73. Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі".

74. Так, з наданого позивачем електронного листування судом встановлено його учасників, дату та час листування, таке листування має діловий характер, ця переписка дозволяє встановити дійсний зміст правовідносин та домовленостей між учасниками спору, у зв`язку з чим суд визнає таке листування належним доказом у справі.

75. Таким чином, розцінюючи рахунок на оплату по замовленню №1 від 27.03.2026 як пропозицію відповідача укласти договір на умовах, визначених у ньому, а саме щодо підготовки та подання позовної заяви до суду Німеччини про стягнення заборгованості, суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом повної оплати рахунку у визначений у ньому строк (по суті, строк для акцепту).

76. Оплата рахунку 30.03.2026 є акцептом ТзОВ «Техно Іновейшн Компані» на укладення договору виконання робіт визначеного у рахунку №1 від 27.03.2026 за послугу "підготовку та подання позовної заяви до суду Німеччини про стягнення заборгованості " у розмірі 60700 грн.

77. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

78. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

79. Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

80. Метою звернення Позивача до Відповідача було отримання послуг підготовку та подання позовної заяви до суду Німеччини про стягнення заборгованості.

81. Кінцевим результатом, на досягнення якого був спрямований Договір та який мав господарську цінність для Позивача, було фактичне подання позовної заяви до суду Німеччини про стягнення заборгованості з компанії TECHENJOY Germany GmbH. Строк виконання був прямо погоджений сторонами та становив 10 (десять) робочих днів з моменту отримання оплати.

82. Відповідач, у свою чергу, кінцевого результату зобов`язання, а саме подання позовної заяви до суду Німеччини не виконав в погоджений сторонами строк (у 10 робочих днів з момент отримання оплати по рахунку). Під час переписки всі намагання Позивача дізнатися дату коли саме позовна заява буде подана лишилися марними.

83. Суд звертає увагу на те, що строк 10 робочих днів був сформульований самим Відповідачем у листі від 27.03.2026, яким направлявся рахунок: «Термін підготовки документів - до 10 робочих днів з моменту отримання оплати». Жодних застережень про можливість одностороннього продовження цього строку Відповідач не висловлював.

84. Суд також враховує і те, що строк виконання був істотним з огляду на щоденне нарахування штрафних санкцій за порушення вимог валютного контролю. Цю обставину Позивач неодноразово письмово доводив до відома Відповідача. В травні, як стверджував позивач, актуальність та економічна вигода від подачі позову в Німеччині для Позивача була взагалі втрачена. Тому він вимушений був припинити взаємовідносини з Відповідачем, та звернувся до нього з вимогою повернути отримані кошти. На що отримав від Відповідача відмову.

85. Обов`язок належного надання послуг покладено саме на Виконавця, а не на Замовника. Відсутність звернень чи скарг не є підтвердженням того, що послуги були фактично надані, а також не звільняє Відповідача від виконання зобов`язання у повному обсязі. Відповідач повинен був надати результати послуг у строки та в порядку, визначені домовленістю.

86. Однак, послуги у вигляді кінцевої мети Позивача подання позовної заяви до суду Німеччини надані не були. Відповідачем не було надано жодних доказів, що Позивач отримав надані послуги, що не підтверджується ні жодним відправленим документом, ні підписаним актом приймання-передачі (надання) послуг (ні кінцевим , ні проміжним).

87. Таким чином, відсутні жодні докази надання Відповідачем послуг, а отже Відповідач без правових підстав отримав від Позивача кошти у сумі 60700,00 грн.

88. У постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював наступний фундаментальний правовий висновок: «Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення».

89. У цій же постанові ВС закріпив у вітчизняній судовій практиці доктрину venire contra factum proprium заборони суперечливої поведінки, базовану на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire cont ra factum proprium є засобом правового регулювання, що ґрунтується на принципі добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

90. У даній справі поведінка Відповідача прямо підпадає під ознаки забороненої доктриною venire contra factum proprium, а саме: Первинна заява Відповідача (27.03.2026): «Термін підготовки документів до 10 робочих днів з моменту отримання оплати». Виставлений рахунок прямо зазначає предметом - «підготовку та подання» позовної заяви.

91. Розумне покладання Позивача на цю заяву: Позивач, керуючись чесністю та відкритістю комунікації Відповідача, на наступний робочий день (30.03.2026) здійснив повну оплату, поніс, окрім того, додаткові витрати на переклад документів (17 797,00 грн) тобто розумно покладаючись на попередню заяву Відповідача про строк та зміст послуги.

92. Подальша суперечлива поведінка Відповідача: Після спливу 10-денного строку Відповідач почав ретроспективно перетлумачувати власну ж заяву, стверджуючи (лист від 26.04.2026, повторно у листі від 27.04.2026, 05.05.2026), нібито 10-денний строк «стосувався виключно підготовки документів», а не подання позову.

93. Така поведінка прямо суперечить: буквальному тексту виставленого ним же рахунку; тексту призначення платежу, який він прийняв без зауважень; логіці звернення Позивача за платною юридичною послугою.

94. Така суперечлива поведінка Відповідача не підлягає судовому захисту та має бути відхилена судом як така, що порушує принципи добросовісності та чесної ділової практики (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

95. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

96. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

97. У постанові від 31.05.2023 у справі № 686/1727/20 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду сформулював наступний висновок: «Тлумачення частини третьої статті 651, частини четвертої статті 653, пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання.

98. У даному випадку підставою для переказу коштів була домовленість про надання послуг, проте жодних доказів їх виконання Відповідач не надав, що свідчить про відсутність правової підстави для набуття коштів.

99. Реалізацію свого права на відмову Позивач здійснив письмово та однозначно - електронним повідомленням від 04.05.2026 (із додатково направленою претензією про повернення коштів). Факт отримання цього повідомлення Відповідач підтвердив у листі від 05.05.2026 («Ваш лист отримано. Припинення співпраці підтверджуємо»).

100. За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

101. Суд розцінює лист від 04.05.2026 як пропозицію (оферту) на розірвання укладеного сторонами у спрощений спосіб договору виконання робіт.

102. В той час як вимога позивача про повернення суми оплати за послуги була викладена у листі від 04.05.2026, то саме із дати акцептування відповідачем оферти позивача про розірвання укладеного у спрощений спосіб договору поставки підлягає обрахунку строк на повернення суми попередньої оплати.

103. Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

104. За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

105. Отже, відповідач повинен був повернути позивачу суму попередньої оплати до 11.05.2026 включно.

106. Враховуючи, що відповідачем не виконано свого зобов`язання законна підстава для утримання відповідачем суми у розмірі 60700,00 грн перерахованої позивачем відпала.

107. Відтак, суд приходить до висновку, що в позов в частині стягнення 60700,00 грн підлягає до задоволення.

108. Щодо стягнення реальних збитків, витрат на письмовий переклад документів німецькою мовою суд зазначає наступне.

109. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

110. Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

111. Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 у справі №910/17582/23 зазначає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

112. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

113. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України).

114. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

115. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

116. Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

117. Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

118. Заявляючи вимогу про відшкодування збитків позивач зазначає, що для виконання Договору Позивачем були понесені витрати на письмовий переклад документів з української на німецьку мову у розмірі 17 797,00 грн (платіжна інструкція № 150 від 01.05.2026 на користь ФОП Ткаченко С.С., рахунок № 96 від 24.04.2026). Зазначені витрати були здійснені виключно у зв`язку з виконанням Договору з Відповідачем, для подальшого подання позову до суду Німеччини, як це передбачено § 184 Закону Німеччини про устрій судів (GVG), згідно з яким мовою судочинства в судах Німеччини є німецька мова та документи мають подаватися німецькою мовою.

119. Відтак на переконання позивача, внаслідок невиконання Відповідачем основного зобов`язання (фактичного подання позову) перекладений німецькою мовою пакет документів об`єктивно втратив для Позивача будь-яку господарську цінність.

120. Водночас, суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

121. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

122. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

123. З поданих позивачем документів (рахунку на оплату №96 від 24.04.2026, платіжної інструкції № 150 від 01.05.2026, акту №95 від 24.04.2026) не вбачається що «послуги письмового перекладу» стосувались саме перекладу документів з української на німецьку мову, ініційованих Відповідачем за усним Договором про виконання робіт.

124. Окрім того суд вважає, що отримані в результаті документи могли бути використані у інших правовідносинах, окрім тих, які мали місце між позивачем та відповідачем.

125. При оцінці наданих сторонами доказів суд враховує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

126. Суд констатує, що до матеріалів справи позивачем не надано жодного доказу, який дозволив би безпосередньо пов`язати заявлені позивачем до стягнення збитки із діями відповідача у даній справі, встановити наявність прямого зв`язку між понесеними витратами позивача та такими діями, а отже, встановити обставини, на які позивач посилався, ґрунтуючи заявлені позовні вимоги.

127. Відтак, витрати на переклад не становлять реальних збитків Позивача у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням Відповідачем умов Договору.

128. Відтак, суд приходить до висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 17797,00 грн збитків.

129. СУДОВІ ВИТРАТИ.

130. У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

131. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн.

132. Позовна заява подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд».

133. Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

134. Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 2662,40 грн (3328,00 х 0,8), переплата становить 665,60 грн.

135. Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

136. Таким чином, 665,60 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

137. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2032,88 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжа Варта" (79026, місто Львів, вулиця Персенківка, будинок 2, код ЄДРПОУ 42371205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Іновейшн Компані" (79069, місто Львів, вулиця Електриків, будинок 3, офіс 10, код ЄДРПОУ 40536733) 60700,00 грн грошових коштів та 2032,88 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2026, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Щигельська О.І.