Решение № 140145993, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/8713/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз"

про стягнення 1321242,23 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (далі-відповідач) про стягнення 1321242,23 грн, з яких сума основного боргу - 923719,70 грн., суми пені - 137798,73 грн., суми інфляційних витрат 201991,02 грн., суми 3% річних 57732,78 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №БЛ-05/07/2023-О2 на виконання робіт від 05липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження мотивоване тим, що предмет позову (стягнення 1321242,23 грн.) у 3,97 рази перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Відповідач наполягає на розгляді справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Суд розглядає клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє учасників справи права чи можливості надати докази та заперечення в спростування обставин, наведених іншою стороною. Крім того, спрощене позовне провадження передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження не порушує права сторін та не перешкоджає доступу до правосуддя. Крім того ціна заявленого позову не перевищує 500 прожиткових мінімумів, що не перешкоджає її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

03.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, вказуючи на свою добросовісну поведінку та відсутність у нього прострочення грошового зобов`язання. За період дії договору, позивачу щотижня надавалися тижнево-добові завдання, утім за грудень 2023, січень 2024 та березень 2025 не було подано жодного звіту, що надає відповідачу право притримати оплату виконаних згідно п. 10.2.1 Договору.

06.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги, наголошено, що відповідачем у відзиві підтверджено виконання робіт позивачем у повному обсязі та лише часткову оплату робіт відповідачем. Позивач зазначає, що не визнає, що в нього виник обов`язок надавати звіти по наданому генпідрядником тижнево-добовому завданню, оскільки таких завдань відповідач йому не надавав.

10.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримано доводи, викладені у відзиві.

11.08.2026 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (генпідрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208" (підрядник) укладено договір підряду №БЛ-05/07/2023-О2 на виконання робіт відповідно до п. 2.1 якого підрядник за завданням генпідрядника зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів або ресурсів, наданих генпідрядником. У відповідності до проектної та робочої документації, затвердженої генпідрядником, умов договору, діючих будівельних норм і правил, та у визначений договором строк, виконати роботи з благоустрою території об`єкті: "Будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Харківське шосе, 22-й км", а генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, проектну та робочу документації, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.

Згідно п. 3.1 договору сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт на підставі Актів приймання передачі виконаних будівельних робіт по Ф№ КБ-2В, що складаються окремо до кожної додаткової угоди на окремий вид робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат по Ф№ КБ-3 з підтверджуючими її кошторисними розрахунками.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата робіт за цим договором здійснюється генпідрядником у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника за кожною додатковою угодою окремо.

За умовами п. 3.4 договору оплата робіт та ресурсів за цим договором здійснюється генпідрядником за фактично виконані належним чином роботи на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт Ф№ КБ-2В, Довідок Ф№ КБ-3 в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним, за вирахуванням сум авансових платежів, сплачених у порядку та строки, передбачених цим договором.

Генпідрядник перераховує підряднику аванс на придбання ресурсів у розмірі 100% вартості ресурсів, необхідних для виконання робіт у поточному місяці та/або до 30% вартості будівельно-монтажних робіт у поточному місяці на підставі підписаного сторонами графіку виконання та фінансування робіт (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи в строки, що встановлені в календарному графіку виконання та фінансування робіт.

У пункті 11.2.3 договору визначено, що генпідрядник зобов`язаний вчасно оплатити підряднику виконані ним та прийняті генпідрядником роботи (їх частину) до призупинення робіт.

Відповідно до п. 12.1 договору передача виконаних робіт за договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення за підписання сторонами двосторонніх актів та довідок Ф№ КБ-3. Акти та довідки Ф№ КБ-3 складаються підрядником та з підписом представника технічного нагляду замовника на об`єкті надаються генпідряднику в строк до 05-го числа місяця, наступного за звітним та включають обсяг виконаних робіт з першого по останній день звітного місяця.

Договір набуває чинності з дати укладення його сторонами, та діє до 31.12.2023 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення (п. 18.5 договору).

Керуючись п. 2.3, 3.1 договору сторонами укладено наступні додаткові угоди до договору:

1) № 1 від 05.07.2023, за умовами якої підрядник виконує наступні види робіт - роботи з благоустрою території (1,3 пускові комплекси) вартістю 6370885,32 грн;

2) № 2 від 30.08.2023, за умовами якої підрядник виконує наступні види робіт - улаштування під`їзної дороги до пускових комплексів вартістю 3095313,30 грн;

3) № 3 від 01.09.2023, якою передбачено виконання підрядником робіт з благоустрою території, спуск до озера загальною вартістю 170558,56 грн.

В додатковій угоді № 3 сторони також обумовили, що загальна вартість робіт за договором складає 9636757,18 грн.

В підтвердження обставин виконання робіт за договором та їх вартості до матеріалів справи долучено:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Ф№ КБ-3: за липень 2025 на суму 67995,00 грн, підписана 31.07.2025; за жовтень 2023 на суму 5875269,76 грн, підписана 31.10.2023; за листопад 2023 на суму 416333,39 грн, підписана 30.11.2023; за грудень 2023 на суму 2423202,61 грн, підписана 31.12.2023; за січень 2024 на суму 170578,06 грн, підписана 31.01.2024; за березень 2025 на суму 402331,84 грн, підписана 31.03.2025.

- акти виконаних будівельно-монтажних робіт: № 2/1 за липень 2025 на суму 67995,00 грн; № 1 за жовтень 2023 на суму 5875269,76 грн; № 2 за листопад 2023 на суму 416333,39 грн; № 3 за грудень 2023 на суму 2423202,61 грн; № 4 за січень 2024 на суму 170578,06 грн; № 5 за березень 2025 на суму 402331,84 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень

Загальна вартість робіт згідно підписаних сторонами актів становить 9355710,66 грн.

Відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: № 19 від 18.09.2023 на суму 300000,00 грн, № 32 від 15.01.2024 на суму 150000,00 грн, № 208 від 16.10.2023 на суму 300000,00 грн, № 228 від 20.10.2023 на суму 450000,00 грн, № 293 від 27.10.2023 на суму 168098,19 грн, № 341 від 02.11.2023 на суму 130000,00 грн, № 481 від 02.02.2024 на суму 100000,00 грн, № 529 від 15.03.2024 на суму 100000,00 грн, № 530 від 15.03.2024 на суму 100000,00 грн, № 1138 від 12.07.2023 на суму 1000000,00 грн, № 1194 від 21.07.2023 на суму 700000,00 грн, № 1223 від 26.07.2023 на суму 300000,00 грн, № 1240 від 28.07.2023 на суму 400000,00 грн, № 1276 від 04.08.2023 на суму 300000,00 грн, № 1277 від 04.08.2023 на суму 700000,00 грн, № 1295 від 08.08.2023 на суму 3000000,00 грн. Загальна вартість сплачених відповідачем коштів згідно долучених платіжних інструкцій становить 8198098,19 грн.

Отже з виконаних позивачем та прийнятих без зауважень відповідачем робіт вартістю 9355710,66 грн відповідач оплатив загалом 8198098,19 грн Тобто не сплаченою є вартість робіт у сумі 1157612,47 грн. Позивач в свою чергу зменшує вартість не сплачених робіт на суму 233892,77 грн - 2,5 % гарантійного фонду згідно п. 3.9, 3.10 договору та заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 923719,70 грн (9355710,66-8198098,19-233892,77).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України).

Частина 1 ст. 853 ЦК України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частина 1 ст. 854 ЦК України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, як встановлено судом, позивач виконав роботи на суму 9355710,66 грн, які були прийняті згідно долучених до матеріалів справи актів відповідачем без будь-яких зауважень чи застережень.

Відповідач оплатив вартість робіт на суму 8198098,19 грн. що підтверджено матеріалами справи.

Оскільки позивач зменшив суму зобов`язань відповідача на суму 233892,77 грн 2,5 % гарантійного фонду згідно п. 3.9, 3.10 договору, то заборгованість генпідрядника перед підрядником складає 923719,70 грн.

Відповідачем в свою чергу, доказів оплати виконаних позивачем робіт на суму 923719,70 грн, до матеріалів справи не надано.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про наявність підстав для притримання грошових коштів, належних позивачу в якості оплати за виконані роботи з посиланням на статті 530 та 594 ЦК України та пункти 8.12, 10.2.1 Договору підряду.

Згідно п. 8.12 договору сторони зобов`язуються періодично проводити спільні наради на території будівельного майданчика не рідше 1 разу на тиждень, згідно з погодженим графіком, за обов`язковою участю повноважних представників замовника, генпідрядника, підрядника, субпідрядників та третіх осіб, з метою перевірки перебігу виконання робіт, контролю якості і строків виконання робіт та інших питань. Результати таких нарад фіксуються у письмових протоколах, які оформлюються генпідрядником та підписуються представниками осіб, що приймають участь у нараді. Крім того, за вимогою будь-якої зі сторін або замовника скликаються додаткові наради з питань, пов`язаних з виконання робіт, про що ініціатор додаткової наради письмово повідомляє інших учасників наради за одну добу.

Підрядник зобов`язаний не рідше, ніж один раз на тиждень надавати генпідряднику звіт про оперативне фактичне виконання робіт по наданому генпідрядником тижнево-добовому завданню. Звіт надсилається електронною поштою з електронної адреси підрядника dbu-208@ukr.net на електронну адресу генпідрядника r.oksenchuk@saga-development.com.ua. У разі систематичного (2 або більше разів підряд) ненадання субпідрядником звітів, підрядник має право затримати оплату робіт за період, в якому звіти субпідрядником не надавалися (п. 10.2.1 договору).

Однак, жодних доказів надання позивачу тижнево-добового завдання матеріали справи не містять, і відповідачем до відзиву на позовну заяву їх не надано, а отже у позивача не міг виникнути обов`язок надавати звіт про оперативне фактичне виконання робіт по ненаданому генпідрядником завданню.

Також, приймаючи роботи за Актами приймання виконаних робіт, жодних зауважень відповідачем висловлено не було, як і не було направлено жодних претензій щодо ненадання звітів, до моменту звернення позивача з даним позовом до суду.

В свою чергу, відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, ч. 1 ст. 595 ЦК України унормовано, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Жодних доказів повідомлення позивача про притримання оплати у зв`язку з ненаданням звітів, до моменту звернення позивача з даним позовом, матеріали справи не містять.

У даному випадку суд зазначає, що цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи.

Зміст добросовісності (bona fides) виражається через поняття "розумність і справедливість". При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.

Водночас, принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.

Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Актами приймання виконаних робіт, і доказів існування будь-яких заперечень з боку відповідача щодо порядку виконання робіт за договором, матеріали справи не містять, з огляду на відсутність будь-яких повідомлень відповідачем позивача про притримання оплати, твердження відповідача про притримання оплати є необґрунтованими та такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Стаття 193 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 923719,70 грн і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 57732,78 грн, втрати від інфляції в розмірі 201991,02 грн за загальний період 16.01.2024 по 14.07.2026, (на суму боргу 236434,07 грн з 16.04.2025 по 14.07.2026, на суму боргу 170578,06 грн за період з 14.07.2024 по 14.07.2026, на суму боргу 516707,57 грн за період з 16.01.2024 по 14.07.2026) та пеню в розмірі 137798,73 грн за період з 15.01.2026 по 14.07.2026 нараховану на загальну суму заборгованості.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 14.3 договору сторони домовились, що у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов`язання, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" №4196-IX від 09.01.2025.

Прострочення відповідача по сплаті коштів у сумі 170578,06 грн почалось з 16.02.2024, а відповідно шестимісячний строк на нарахування пені сплинув 17.08.2024 (до втрати чинності ГК України). Прострочення відповідача по сплаті коштів у сумі 516707,57 грн почалось з 16.01.2024, а відповідно шестимісячний строк на нарахування пені сплинув 17.07.2024 (до втрати чинності ГК України). Прострочення відповідача по сплаті коштів у сумі 236434,07 грн почалось з 16.04.2025, а відповідно шестимісячний строк на нарахування пені тривав до 16.10.2025, а отже не закінчився станом на дату втрати чинності ГК України.

Нарахування позивачем пені на грошові зобов`язання на суму 516707,57 грн та 170578,06 грн після втрати чинності ГК України є безпідставним. Оскільки, після втрати 28.08.2025 чинності ГК України нарахування пені продовжується, якщо після вказаної дати не збіг шестимісячний строк, визначений частиною 6 статті 232 ГК України. Оскільки, шестимісячний строк на нарахування пені по вказаним вище грошовим зобов`язанням сплинув у липні та серпні 2024, суд не вбачає підстав для нарахування пені на означені зобов`язання. Крім того, суд відзначає, що станом на дату укладення договорів сторони керувались нормами ГК України, які передбачали шестимісячне обмеження.

Отже пеня нарахована позивачем обґрунтовано виключно на прострочене зобов`язання у сумі 236434,07 грн. Згідно перерахунку суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 35270,78 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення з боку відповідача грошового зобов`язання, в зв`язку з чим у позивача виникло право на нарахування втрат від інфляції та 3% річних.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 57732,78 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно перерахунку суду розмір втрат від інфляції є більшим, ніж визначив позивач. Проте, оскільки, згідно приписів ст. 237 ГПК України суд обмежений у праві виходити за межі позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у визначеному позивачем розмірі - 201991,02 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера інжиніринг сістемз" (01010, м. Київ, провулок Хрестовий, буд. 6; ідентифікаційний код: 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208" (03039, м. Київ, Проспект Науки, буд. 16; ідентифікаційний код: 36051023) заборгованість у розмірі 923719 (дев`ятсот двадцять три тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн 70 коп., пеню в розмірі 35270 (тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят) грн 78 коп., 3% річних у розмірі 57732 (п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять дві) грн 78 коп., втрати від інфляції у розмірі 201991 (двісті одна тисяча дев`ятсот дев`яносто одна) грн 02 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 14624 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 57 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 102527,95 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко