Решение № 140145822, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/13240/22 (910/854/26)

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664)

до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд., 26; код ЄДРПОУ 14312364)

про стягнення 74 733,28 грн.

В межах справи № 910/13240/22

За заявою Прокторемо Інвестментс Лімітед

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (ідентифікаційний код 14312364)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/13240/22 за заявою Прокторемо Інвестментс Лімітед про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2022.

29.01.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» про стягнення 74 733,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 05.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

01.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про передачу справи №910/854/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/13240/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2026 (суддя Сташків Р.Б.) матеріали справи №910/854/26 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/13240/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2026 матеріали справи №910/13240/22 (910/854/26) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2026 прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» про стягнення 74 733,28 грн. до розгляду в межах справи №910/13240/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.05.2026 ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.05.2026 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд".

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал", постачальник, водоканал) та Публічним акціонерним товариством "Завод "Ленінська Кузня" перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" (далі - відповідач, ПрАТ "Кузня на Рибальському", абонент) було укладено Договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №10273/5-07 (далі - договір).

20.04.2017 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №10273/5-07 від 21.02.2012, якою преамбулу тексту Договору та розділ "Адреси та реквізити сторін договору від 21 21.02.2012 №10273/5-07 викладено у новій редакції.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язувався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва, за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього Договору), та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі Умови), а абонент зобов`язувався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06.2008 за №190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37 (на сьогодні діють Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу КМР від 12.10.2011 за №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5. договору абонент забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно ч. 1 статті 17 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" суб`єкти господарювання, що здійснюють водовідведення, зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до п. 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до п.п. 1,2 п. 2 розділу ІІ Правил № 316 споживачі повинні: дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на випусках водовідведення споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень цих Правил та вимог місцевих правил приймання; здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виконавцем, надавати виконавцю інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Правил № 316 та п. 2.1 Правил № 1879 ПрАТ «АК «Київводоканал» має право здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання.

Так, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача (далі - ДЕН), в присутності представника відповідача сантехніка Мартиненка М.І., 07.08.2023 було здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 107, з контрольного колодязя КК-1/11 ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 07.08.2023 працівниками ДЕН було складено Протокол, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.

У випадку перевищення допустимої концентрації (допустима концентрація - встановлений рівень концентрації забруднюючої речовини у стічних водах, які відводяться до міської каналізації) (далі - ДК) при визначенні величини сплати за скидання стічних вод використовується коефіцієнт кратності (далі - Кк), передбачений Правилами № 1879.

У випадку, якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності слід визначати за наступною формулою (п. 7.4 Правил № 1879): КК= Е(Сфі-ДКі)/ДКі, де

Сфі - фактична концентрація в стічних водах абонента і-тої речовини;

ДКі - допустима концентрація і-тої речовини, яку встановлено Правилами або Умовами на скид для абонента.

Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879 у разі виявлення перевищення допустимої концентрації, встановлених правилами приймання водоканал у 14-денний термін з моменту відбору робочої проби стічних вод направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК у стічних водах Абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення Абонента за розрахунковий період, направляє Абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем листом-повідомленням від 11.08.2023 за вих.№ 15/9235-Т з Протоколом вимірювання №7 від 07.08.2023 було повідомлено відповідача про результати хімічних аналізів стічних вод, які останнім скидалися у систему міської каналізації.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 107, відібраних 07.08.2023 з контрольного колодязя КК-1/11 ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському", виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по трьом компонентам.

Відповідно до пункту 7.2 Правил № 1879, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують Водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відтак, плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп * Vпз *Кк, де

Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абз. 2 п. 7.2 Правил № 1879), який становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення;

Vпз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод;

Кк - коефіцієнт кратності.

Так, відповідно до вказаної формули водоканалом нарахована плата за скид Абонентом наднормативно забруднених стічних вод, яка складає: 57 370,60 грн. = (6,99*(6 656,29 *16,6)*6,19) + 20% (ПДВ).

Таким чином, розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з Абонента за скид ним стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин у стічних водах, виявлених при відборі проби 04.03.2024, становить 57 370, 60 грн.

22.09.2023 листом-попередженням відповідачу направлено розрахунок нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин №15/ ДК-1/71-08-2023 від 07.08.2023 та рахунок на оплату №06008335 від 18.09.2023.

Відповідно до пункту 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов`язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Рахунок на оплату був отриманий ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" 26.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак відповідачем в порушення п. 6.2.18 Правил № 1879 грошові кошти у розмірі 57 370, 60 грн., що нараховані за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, сплачені не були.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача наявної заборгованості.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає положенням законодавства.

Доказів здійснення відповідачем плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин суду не надано.

Отже, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені вищезазначені норми законодавства та умови Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №10273/5-07 від 21.02.2012.

Таким чином, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення грошові кошти в розмірі 57 370,60 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 979,79 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 13 382,89 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 18.01.2019 по справі № 920/730/16 плата за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин є грошовим зобов`язанням.

Аналогічна правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/17696/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 979,79 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 13 382,89 грн., також підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Відповідна правова позиція відображена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №908/1932/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд., 26; код ЄДРПОУ 14312364) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість в розмірі 57 370 (п`ятдесят сім тисяч триста сімдесят) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 13 382 (тринадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 89 коп., 3 % річних в розмірі 3 979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 79 коп., та судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк