Решение № 140145547, 29.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/92/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 908/1734/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, літ. А8-3, прим. 220), представник позивача адвокат Шахрай Олександр Вікторович, ( АДРЕСА_1 )

відповідача Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя. пр. Соборний, буд. 206)

про стягнення 53 035,51 грн.

20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 20.07.2026, (вх. № 2009/08-07/26 від 20.07.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 53 035,51 грн. заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року.

Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 справу № 908/1734/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2026,позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1734/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/92/26, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 31.10.2026.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 319, 322, 382, 599 ЦК України, ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 53 035,51 грн. заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року.

Ухвалою суду від 27.07.2026у справі № 908/1734/26 відповідачу запропоновано у строк до 13.08.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 09.09.2026 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 26.08.2026 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

12.08.2026 через підсистему через підсистему «Електронний суд» Запорізькою міською радою подано Відзив на позовну заяву б/н від 12.08.2026. В обґрунтування своєї позиції Відповідач зазначив, що Позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами підстав виникнення та розміру заявленої до стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Відповідач посилався на положення статей 10, 16, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до яких встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків належить до компетенції загальних зборів співвласників, а визначення внесків має бути пов`язане з фінансовим забезпеченням діяльності об`єднання. На думку Відповідача, рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «РЕНЕСАНС», оформленим протоколом від 17.05.2021, встановлено внесок на утримання будинку у розмірі 9,00 грн. за 1 кв. м, при цьому окремо визначено види витрат, які не входять до зазначеного внеску. У зв`язку з цим, нарахування відповідних платежів окремо від внеску повинно підтверджуватися документами щодо фактичного надання відповідних послуг, їх вартості та понесення ОСББ відповідних витрат. Водночас, як зазначав Відповідач, Позивач не надав належних первинних документів, які б підтверджували фактичне надання та вартість відповідних послуг за період з грудня 2024 року по червень 2025 року, посилаючись на непередачу документації попереднім головою правління ОСББ. Крім того, Відповідач звертав увагу на відсутність у матеріалах справи кошторисів ОСББ «РЕНЕСАНС» за спірний період, балансів та річних звітів правління, що, на його думку, унеможливлює перевірку фінансово-економічного обґрунтування розміру внеску у 9,00 грн. за 1 кв. м та правильності здійснених Позивачем нарахувань. На думку Відповідача, надані Позивачем докази не дають можливості достовірно встановити обґрунтованість заявленої до стягнення суми. Щодо витрат на професійну правничу допомогу Відповідач заперечував проти їх стягнення у заявленому розмірі 5 000,00 грн., посилаючись на положення статті 126 ГПК України та невідповідність таких витрат критеріям реальності, необхідності та співмірності. Зокрема, Відповідач звертав увагу на внутрішні розбіжності у документах, наданих Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу. Так, у заявці на надання правничої допомоги зазначено підготовку позовної заяви до Господарського суду Запорізької області, тоді як у рахунку-фактурі та акті здачі-прийняття робіт зазначено Дніпровський районний суд Запорізької області. Також Відповідач зазначав, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, на його думку, не відповідає складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та іншим критеріям співмірності, визначеним статтею 126 ГПК України. На підставі викладеного Відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСББ «РЕНЕСАНС» до Запорізької міської ради про стягнення заборгованості відмовити повністю.

25.08.2026 через підсистему «Електронний суд» Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» подано заяву за вих. №2 від 25.08.2026 в якій зазначено, що під час повторного перегляду матеріалів справи ним виявлено технічну описку у первинно наданих документах на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме у рахунку на оплату правової допомоги №18/23 від 17.07.2026 та акті здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2026 помилково зазначено найменування іншого суду замість Господарського суду Запорізької області. Позивач зазначив, що фактично відповідні послуги надавалися адвокатом у межах підготовки позову та представництва інтересів позивача саме у справі №908/1734/26, що розглядається Господарським судом Запорізької області. На підтвердження зазначеного позивачем подано виправлені документи, а саме рахунок на оплату правової допомоги №18/23 від 17.07.2026 та акт здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2026, та просить врахувати їх під час вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розглянувши заяву за вих. № 2 від 25.08.2026, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а згідно з частиною 8 цієї статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, передбачених цією статтею.

Разом з тим, подання позивачем 25.08.2026 виправлених рахунку на оплату правової допомоги № 18/23 від 17.07.2026 та акта здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2026 не є поданням нових доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу. Як встановлено судом, відповідні документи були подані позивачем раніше та містили відомості щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі. Поданими 25.08.2026 документами позивач лише усунув технічну описку у зазначенні найменування суду. При цьому зміст документів, вид наданих послуг, їх обсяг, вартість та загальна сума заявлених до розподілу витрат не змінені.

Отже, подання виправлених примірників документів фактично спрямоване на усунення технічної помилки у раніше поданих доказах, а не на подання нових доказів після закінчення встановленого процесуального строку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву за вих. № 2 від 25.08.2026 та долучені до неї виправлені документи до матеріалів справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.08.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 29.09.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Згідно із ч., ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2025 по справі № 908/3226/24 частково задоволені позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» до Запорізької міської ради про стягнення 114297,46 грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з травня 2021 року по листопад 2024 року, 4030,72 грн. інфляційних втрат та 1212,36 грн. 3 % річних, а разом 119640,54 грн.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» 64 369 грн. 80 коп. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2021 по 30.11.2024; 1 303 грн. 36 коп. судового збору; 3 000 грн. 00 коп. витрат на професійну допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням суду у справі №908/3226/24 встановлено «В багатоквартирному будинку № 27 по вул. Розваги в м. Запоріжжя створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» (позивач у справі).

14.06.2021 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 36878736.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.06.2021 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», з місцезнаходженням: 69096, м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, літ. А8-3, прим. 220.

17.05.2021 відбулися Загальні збори ОСББ «РЕНЕСАНС», за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення з восьмого питання такого змісту: «Затвердити внески ОСББ «РЕНЕСАНС» на управління ЖК «РЕНЕСАНС», які складають 9,00 грн. за 1 кв.м. без врахування вартості охорони, вивозу побутових відходів, споживання води на полив та техпотреби, зовнішнього освітлення місць загального користування».

Крім того, як вбачається з сьомого питання порядку денного Загальних зборів ОСББ «РЕНЕСАНС» на зборах прийнято рішення відмовитись від послуг з утримання будинку та прибудинкових територій багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27, які надає керуюча компанія та припинити відповідний договір про надання послу, а також здійснювати утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території самостійно шляхом самозабезпечення.

Відповідні рішення, прийняті Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27, 17.05.2021, оформлені протоколом Загальних зборів № б/н від 17.05.2021.

У багатоквартирному будинку № 27 по вул. Розваги в м. Запоріжжя знаходиться квартира № 9, загальною площею 162,55 кв.м., яка на праві власності належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідач проти зазначеного факту не заперечив, належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на спростування наведеного суду не надав.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів відповідно до рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 № 20 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя квартири АДРЕСА_2 , яка є об`єктом права державної власності» надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя від управління Служби безпеки України в Запорізькій області квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.11.2012 № 448/6 «Про оформлення права комунальної власності на квартиру АДРЕСА_2 та подальше її використання» доручено оформити право комунальної власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 162,55 кв.м. та передано вищезазначену квартиру в господарське відання МКП «Основаніє».

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2011 № 885 «Деякі питання передачі квартир придбаних Державам іпотечною установою» та відповідно до протоколу засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України в Запорізькій області від 2010 року № 1, співробітнику Управління СБ України в Запорізькій області та його родині розподілено службову трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 162,55 кв.м.

Відповідне рішення Управління СБ України в Запорізькій області про надання співробітнику Управління СБ в Запорізької області та членам його родини службової житлової трикімнатної квартири за вказаною вище адресою затверджене розпорядженням голови Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради від 15.01.2010 року № 8-р «Про службову житлову площі Управління Служби безпеки України в Запорізькій області».

Спірна трикімнатна квартира включена до числа службової житлової площі Управління СБ України в Запорізькій області на підставі розпорядження Голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради від 14.01.2010 № 22р «Про службову житлову площу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області».

В подальшому, на підставі клопотання Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 28.05.2024 № 59/24-5578 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення від 13.08.2024 № 506/13 «Про виключення трикімнатної квартири № 9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27 із числа службової житлової площі Управління Служби безпеки України в Запорізькій області».

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 № 494 «Про вилучення об`єктів житлового та нежитлового фонду, об`єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі» квартиру № 9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27 передано в господарське відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради.

Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 66 «Про реорганізацію комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради» (зі змінами) правонаступником КП «Наше місто» визначено КП «Запоріжремсервіс».

Отже, наразі квартира № 9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27 перебуває в господарському віданні КП «Запоріжремсервіс».

Таким чином на час створення ОСББ «РЕНЕСАНС» власником квартири № 9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, була та на теперішній час залишається територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради».

Задовольняючі позовні вимоги у справі №908/3226/24 судом встановлено, що обов`язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території покладено саме на власника, в даному випадку на Запорізьку міську раду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2025 у справі № 908/3226/24 в частині відмови в задоволені 54440,84 грн. заборгованості за спожитими житлово-комунальними послугами, 3 % річних у розмірі 1 212,36 грн., за час прострочення виконання грошового зобов`язання та встановленого індексу інфляції до сум заборгованості за весь час прострочення у сумі 4 030,72 грн. скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення - Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 114297,46 грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з травня 2021 року по листопад 2024 року, 4030,72 грн. інфляційних втрат та 1212,36 грн. 3 % річних задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період в розмірі 114297,46 грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2021 по 30.11.2024, 4030,72 грн. інфляційних втрат та 1212,36 грн. 3 % річних, витрати у розмірі 2 422,40 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60 грн. витрат за подання апеляційної скарги.

Рішення набрало законної сили 02.03.2026.

19.03.2026 на примусове виконання Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026у справі №908/3226/24 господарським судом Запорізької області видані накази про примусове виконання судового рішення.

Сума заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з травня 2021 року по листопад 2024 року у розмірі 114297,46 грн. сплачена Запорізькою міською радою у березні 2026 року,про що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків за період грудень 2024 - лютий 2026 років.

15.07.2026 Позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 28 про сплату заборгованості - внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року в розмірі 53 035,51 грн.

Проте зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі з вимогами про стягнення з Запорізької міської ради 53 035,51 грн. заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними спільним майном.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно цієї правової норми спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015 управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2021 № 2866 співвласником багатоквартирного будинку (співвласник) є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 5 ст. 4 Закону України № 2866 передбачено, що господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення).

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України № 2866 установлено, що до статутних органів управління належать, зокрема, загальні збори співвласників та правління.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України № 2866 співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, та ч. 1 ст. 17 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників має право, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів, та вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів; звертатися до суду в разі відмови співвласника у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України № 2866 передбачено, що кошти об`єднання складаються, зокрема, з: внесків і платежів співвласників; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання; порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України № 2866 установлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку тощо, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

Частиною 6 ст. 22 Закону України № 2866 визначено, що для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2866-III вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з положеннями статті 15 Закону № 2866-III співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Обов`язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону № 417-VIII.

Також загальні положення щодо обов`язку співвласника утримувати спільне майно багатоквартирного будинку містяться, зокрема, в п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7, ч. ч. 1 - 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 23 Закону № 2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону № 417-VIII витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону № 417-VIII.

З наведеного слідує, що рішення загальних зборів ОСББ «РЕНЕСАНС», у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для Запорізької міської ради, як власника квартири АДРЕСА_2 , який в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язаний виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ. При цьому у разі відмови співвласника сплачувати встановлені внески і платежі об`єднання має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону, частина 1 статті 17 № 2866-III).

З урахуванням наведеного суд вважає, що обов`язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території покладено саме на власника квартири АДРЕСА_2 , в даному випадку на Запорізьку міську раду.

Тариф на утримання будинку АДРЕСА_3 та прибудинкової території установлено рішенням загальних зборів, оформленим протоколом Загальних зборів № б/н від 17.05.2021, яке є чинним. У разі незгоди з рішенням, прийнятим загальними зборами ОСББ особа, яка вважає, що таким рішенням порушено її права може звернутися до суду щодо його оскарження.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є стягнення з Запорізької міської ради заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року в розмірі 53 035,51 грн.

Доводи відповідача щодо недоведеності підстав виникнення та розміру заборгованості суд відхиляє, оскільки обов`язок власника квартири брати участь у витратах на управління та утримання спільного майна багатоквартирного будинку прямо передбачений законом та не залежить від факту членства в ОСББ чи фактичного користування квартирою. Розмір внеску на управління багатоквартирним будинком визначений рішенням загальних зборів ОСББ «РЕНЕСАНС» від 17.05.2021, оформленим відповідним протоколом, у розмірі 9,00 грн. за 1 кв. м. Вказане рішення є чинним, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалося та не визнавалося недійсним, а тому є обов`язковим для всіх співвласників, у тому числі Запорізької міської ради як власника квартири АДРЕСА_4 .

Посилання відповідача на ненадання позивачем кошторисів, балансів, річних звітів та первинних документів щодо окремих витрат не спростовують встановленого рішенням загальних зборів обов`язку зі сплати визначених внесків. Відповідачем, у свою чергу, не надано доказів скасування чи зміни рішення загальних зборів від 17.05.2021, зміни розміру встановлених внесків або відсутності обов`язку зі сплати таких внесків у спірний період.

Крім того, обставини щодо створення ОСББ «РЕНЕСАНС», права власності територіальної громади міста Запоріжжя на квартиру АДРЕСА_4 , обов`язку Запорізької міської ради зі сплати внесків та чинності рішення загальних зборів від 17.05.2021 вже були встановлені судовими рішеннями у справі № 908/3226/24, які набрали законної сили. При цьому у даній справі відповідач не навів обставин, які б свідчили про припинення або зміну зазначеного обов`язку у спірному періоді.

Доводи відповідача про відсутність доказів фактичного надання окремих послуг також не спростовують обов`язку зі сплати внесків, встановлених рішенням загальних зборів, оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління та утримання спільного майна розподіляються між співвласниками незалежно від факту використання ними належного їм майна.

Щодо посилань відповідача на недоведеність заявленої суми, суд зазначає, що позивачем надано розрахунок заборгованості за спірний період та докази на підтвердження її виникнення і розміру. Відповідачем наведений розрахунок належними та допустимими доказами не спростовано. Посилання відповідача на положення статей 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України не змінюють наведених висновків суду, оскільки позивачем виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування обставин, на які він посилається як на підставу позову, тоді як відповідачем доказів на спростування таких обставин не надано.

З огляду на це суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні зазначених витрат виключно з наведених відповідачем формальних підстав. Таким чином, наведені відповідачем заперечення не спростовують встановленого судом обов`язку Запорізької міської ради зі сплати внесків та не підтверджують відсутності або іншого розміру заборгованості, у зв`язку з чим суд їх відхиляє.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

На підтвердження заявлених витрат позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 23 від 01.12.2025, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.07.2026 та рахунок-фактуру № 18/23 від 17.07.2026 на суму 5 000,00 грн.

В Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.07.2026 визначено такі види робіт: - складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості до Господарського суду Запорізької області (Боржник - Запорізька міська рада, квартира № 9 у будинку №27), а також надання супутніх правових послуг протягом судового оскарження 5000,00 грн.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Шахрай О.В. професійної правничої допомоги, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам за Договором про надання правничої допомоги № 23 від 01.12.2025, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Суд враховує, що позивачем надано договір про надання правової допомоги, рахунок та акт здачі-прийняття наданих послуг на суму 5 000,00 грн. Допущене у первинних примірниках рахунку та акта зазначення іншого найменування суду позивачем обґрунтовано як технічну описку, яку було виправлено до вирішення справи по суті. При цьому зміст, обсяг та вартість наданих послуг не змінювалися.

Враховуючи вище наведене у сукупності, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСББ «РЕНЕСАНС» витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає, що 5000,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимога позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню в цій сумі.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, стягнення присуджених на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС» грошових сум підлягає з відповідача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради,м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; платник: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РЕНЕСАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, літ. А8-3, прим. 220, ідентифікаційний код юридичної особи 36878736) заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з грудня 2024 року по червень 2026 року в розмірі 53 035(п`ятдесят три тисячі тридцять п`ять) грн. 51 коп., 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на правничу допомогу адвоката та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 29» вересня 2026 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.