Решение № 140143938, 29.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14003/25

Провадження № 2 /712/716/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Позиція сторін у справі.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Просив суд визначити йому додатковий строк терміном в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що після смерті рідного брата позивача відкрилась спадщина, яка складається із частки квартири АДРЕСА_1 .

Маючи намір прийняти спадщину, звернувся до нотаріуса, проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв"язку зі сплином шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Зазначає, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, оскільки з 2016 року неодноразово перебував на лікуванні внаслідок перенесених хвороб інсульта та інфаркту, що підтверджується медичними документами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року позовна заява залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК України.

12.11.2025 року на адресу суду через систему " Електронний суд" надійшла заява представника позивача адвоката Безпалого Є.П. із виправленими недоліками.

Ухвалою від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 09 лютого 2026 року витребувано від привтаного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , та від відділу реєстрації місця проживання управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради - інформацію про зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 станом на 11.03.2025 року.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подавав.

В судове засідання представник позивача Беспалий Є.П. не з"явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив суд його задоволити.

Представник відповідача Черкаської міської ради Кирман В.О. в судове засідання не з"явився, 28.05.2026 року через систему " Електронний суд" надіслав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Мотивувальна частина .

Встановлені обставини справи.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) 14.03.2025 р. ( а.с. 4)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

Позивач є рідним братом померлого.

11 листопада 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата. Проте, отримав відмову з підстав пропуску строку для звернення із заявою до нотаріуса.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що переніс ряд захворювань, які об"єктивно перешкоджали йому звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зміст спірних правовідносин.

Застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтями 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Судом встановлено, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, яка надіслана на виконання ухвали суду від 09.02.2026 року заява ОСОБА_1 надійшла до приватного нотаріуса Довгань О.Я. 11 листопада 2025 року, на її підставі заведено спадкову справу № 29/2025 року.

Також, як вбачається з матеріалів спадкової справи, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини не звертались.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Так, судом встановлено, що позивач до та на момент смерті брата, постійно проживав за адресою АДРЕСА_2 . В той же час, померлий до дня смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 з 27.01.1989 по 14.03.2025 року.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд враховує , що позивач є людиною похилого віку, 73 роки, хворіє на тяжкі захворювання, зокрема інфаркт, що підтверджується копією медичної документації, яка приєднана до матеріалів справи ( а.с.8-9) і саме вказані обставинами суд враховує як поважні причини не звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк.

Також суд враховує , що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні. Окрім того, позивач є співвласником іншої частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2011 року.

Одлночасно, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey)«Ілханпроти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті брата, та вважає за необхідне надати додатковий строку в три місяці, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв"язку з чим, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.1217, 1221, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задоволити .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : С.Є. Токова

Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ;

відповідач - Черкаська міська рада , м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36 код ЄДРПОУ 25212542.

Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.