Постановление суда № 140143906, 28.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5743/26

Провадження № 6/712/612/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача АТ «Таскомбанк» на правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» у виконавчому листі з виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.06.2026 у справі 712/5743/26 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 4033546-963 від 26.04.2024 в загальній сумі 34 369 грн 03 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 942 грн 76 коп., а всього 35 311 грн 79 коп.

В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.06.2026 у справі № 712/5743/26 задоволено позовні вимоги АТ «Кредобанк», стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 4033546-963 від 26.04.2024.

Між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.06.2026 укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 4033546-963 від 26.04.2024, укладеним із ОСОБА_1 . Станом на дату укладення договору факторингу оригінал виконавчого листа АТ «Таскомбанк» не видавався.

У зв`язку з цим, заявник звертається до суду із відповідною заявою та просить замінити сторону стягувача у виконавчому листі Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/5743/26 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника ОСОБА_2 не з`явилась, у прохальній частині заяви вказавши, що просить провести розгляд заяви за відсутності представника заявника.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 та представник АТ «Таскомбанк» не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.06.2026 частково задоволено позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 4033546-963 від 26.04.2024 в загальній сумі 34 369 грн 03 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 942 грн 76 коп., а всього 35 311 грн 79 коп.

Між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.06.2026 укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за заявою-договором № 4033546-963 від 26.04.2024, укладеним із ОСОБА_1 що також підтверджується витягом із реєстру прав вимоги від 29.06.2026.

На теперішній час заявник вимагає замінити стягувача у виконавчому листі з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки право вимоги до боржника ОСОБА_1 за заявою-договором № 4033546-963 від 26.04.2024 належить саме йому.

Вирішуючи питання щодо заміни сторони стягувача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із змісту п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) відбувається вибуття кредитора.

У відповідності до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі № 910/1972/17 за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язані, а також в інших випадках замін особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Варто зазначити, що цивільне судочинство ґрунтується на засадах диспозитивності та змагальності, які передбачають, що учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України), кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі наданих нею доказів. Збирання доказів не є обов`язком суду.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, з метою захисту інтересів стягувача та забезпечення виконання судового рішення суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 18, 55, 76-77, 81, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження- задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 712/5743/26 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованості за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 4033546-963 від 26.04.2024 в загальній сумі 34 369 грн 03 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 942 грн 76 коп., а всього 35 311 грн 79 коп. на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єаропейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 28.09.2026.

Суддя В.О. Пономар