Решение № 140141764, 29.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1794/26

Провадження № 2/368/1591/26

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"29" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»», представник позивача адвокат Рудзей Юрій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

представник позивача проосить суд стягнути з відповідача, яким є ОСОБА_1 на користь на користь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей»» заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 26 червня 2026 року, у сумі 38216,76 гривень, з яких: 24331,97 грн. заборгованість за кредитом; 13884,79 грн. заборгованість по процентам, витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., обґрунтовуючи позов наступним.

Між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001273918201 від 22.03.2019 року.

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 (провадження № 61- 8803св22), а також у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 2-2431/11 (провадження № 61-9441св22) зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки відображено у розрахунку заборгованості.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, який додається, а також випискою з банківського рахунку позичальника, яка є первинним бухгалтерським документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Такий кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, хоч і є споживчим кредитом, проте не надається на рахунок позичальника одноразово з подальшим його поверненням частинами згідно графіку до повного погашення. Кредит на кредитній картці використовується клієнтом кожного разу з можливістю у разі сплати повторного використання цих коштів.

За даних обставин, ніяких інших документів (як-от платіжна інструкція про одноразове перерахування кредиту клієнту на поточний рахунок), крім виписки по рахунку та/або довідки про встановлення/збільшення кредитного ліміту неможливо надати чи взагалі виготовити.

Відповідачем не подавались заяви (листи) про незгоду з розміром кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ», яку розміщено у вільному доступі у мережі інтернет https://about.pumb.ua/content/cmsfile/ua/press_content__%D0%B4%D0%BA%D0%B1%D0%BE_02.03.2026..pdf) передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І Публічної пропозиції, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку.

Згідно з п. 2.2.3 розділу І Публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 р. складала 38216,76 грн., з яких:

24331,97 грн. заборгованість за кредитом;

13884,79 грн. заборгованість по процентам.

26 червня 2026 року між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» укладено договір факторингу № 1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей»» (ліцензія на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит; переоформлена Національним банком України 27.03.2024 р., витяг із Державного реєстру фінансових установ №27-0026/24179 від 28.03.2024р.), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 38216,76 грн., з яких: 24331,97 грн. заборгованість за кредитом; 13884,79 грн. заборгованість по процентам.

Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей»» за своїми правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Правове обгрунтування позовних вимог

Відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування відповідач повинен був щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього проценти за користування коштами.

Проте, відповідач належним чином не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви у нього виникла заборгованість перед банком, в сумі зазначеній вище.

Право вимоги вказаної заборгованості на день подачі позову набуто Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей»» на підставі договору факторингу.

Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як правонаступник кредитодавця має право вимагати повернення всієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави. (постанова ВС від 03.02.2022 № 758/10335/16-ц).

У відповідності до п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392; Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє на даний час. У відповідності до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Відповідно до положень Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", зупинення строку позовної давності припинено 04.09.2025 року.

Частиною першою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Враховуючи вказане, суду потрібно врахувати часткове погашення боргу відповідачем, при обрахунку строків позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22 наголосила, що особи, які після 4 жовтня 2021 року подали до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі «Про судовий збір».

На підставі викладеного позивачем було сплачено судового збору за подання позову 2662,40 грн., які при винесенні рішення просимо стягнути з відповідача.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати на правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 містяться висновки: «Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Отже, позивач надає усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Так, 26 березня 2026 року між адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем та позивачем було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з вказаним договором позивачу було надано наступні послуги: вивчення документів з метою визначення способів захисту прав клієнта та підготовка проекту позовної заяви. В наступному, сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги на загальну суму 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача та позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 22.03.2019 р. між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001273918201.

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Також просить банк встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн., який в подальшому збільшено до 25 500,00 грн.

За даних обставин, ніяких інших документів (як-от платіжна інструкція про одноразове перерахування кредиту клієнту на поточний рахунок), крім виписки по рахунку та/або довідки про встановлення/збільшення кредитного ліміту неможливо надати чи взагалі виготовити.

Відповідачем не подавались заяви (листи) про незгоду з розміром кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ», яку розміщено у вільному доступі у мережі інтернет (https://about.pumb.ua/content/cmsfile/ua/press_content__%D0%B4%D0%BA%D0%B1%D0%BE_02.03.2026..pdf) передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І Публічної пропозиції, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку.

Згідно з п. 2.2.3 розділу І Публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Реальна річна процентна ставка складає 47,88%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строку користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 38216,76 грн.

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001273918201 від 22.03.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором станом на 26.06.2026 року становить 38216,76 грн., з яких: 24331,97 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 13884,79 грн. - заборгованість процентами.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Смарт пей» (фактор) укладено договір факторингу № 1, за умовами якого, клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному (-їх) сторонами реєстрі (-ах) боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому Договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, права вимоги переходять до фактора у власність в повному обсязі відповідно до п. 4.1 договору. Права вимоги переходять до фактора в обсязі, визначеному цим договором та додатком №2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь Клієнта (без регресу). Клієнт не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного набуття/викупу у фактора прав вимоги, не задоволених боржниками.

Згідно п.2.3 договору, загальний обсяг прав вимоги, які клієнт має намір відступити за Договором згідно з реєстром боржників (додаток №2 до цього Договору), складається з сум в національній валюті: 6 383 908 224 (шість мільярдів триста вісімдесят три мільйони дев`ятсот вісім тисяч двісті двадцять чотири) гривень 77 копійок.

Відповідно до реєстру боржників № 3 до Договору факторингу №1 від 26.06.2026 року ТОВ «ФК «Смарт пей» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір № 2001273918201 від 22.03.2019 року, заборгованість становить 38216,76 грн.

На виконання вимог договору факторингу №1 від 26.06.2026 року ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» здійснено платіж на рахунок АТ «ПУМБ» в розмірі 100 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 23 від 26.06.2026.

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001273918201 від 22.03.2019, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику АТ «ПУМБ» - ТОВ «ФК «Смарт пей», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги визнала повністю, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується квитанцією.

Оскільки позовні вимоги позивача суд задовольняє, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2 662 грн.. 40 коп.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

- Договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року (а.с.36);

- Копію свідоцтва Рудзей Ю.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність від 17.04.2026 (а.с.35, 44);

- Акт наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 (а.с.40).

Згідно з договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 року, укладеного між адвокатом Рудзей Ю.В. та ТОВ «ФК «Смарт пей», адвокат надає правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, визначеному цим договором (п.1.1 договору). Розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається у актах приймання-передачі наданих послуг (п.1.7 договору).

Згідно Акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу по справі за позовом ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», а саме:

1.Вид правової допомоги правовий аналіз та консультація; Склад, обсяг та види наданих адвокатом послуг Комплексний аналіз первинних документів кредитних, правовідносин, умов кредитного договору, розрахунок заборгованості відповідно до умов кредитного договору, правова кваліфікація спору, визначення способу захисту, оцінка доказів, аналіз потенційних процесуальних ризиків, формування правової позиції; Час, витрачений на надання послуг (год); Вартість наданих послуг (грн./год) 2000; Загальна вартість наданих послуг (грн.) 2000.

2. Вид правової допомоги підготовка позовної заяви; Склад, обсяг та види наданих адвокатом послуг Розробка правової конструкції позову, визначення предмета та підстав позову, формування позовних вимог, застосування норм матеріального та процесуального права, аналіз судової практики у подібних правовідносин, підготовка розрахунку судових витрат (включаючи вже понесені та ті, що очікуються до понесення). Направлення позовної заяви до суду. Консультаційний супровід клієнта під час судового розгляду; Вартість наданих послуг (грн./год) фіксована; Загальна вартість наданих послуг (грн.) 6000.

3. Вид правової допомоги супровід цивільної справи під час судового розгляду; Склад, обсяг та види наданих адвокатом послуг Процесуальний та правовий аналіз доказів, наданий іншою стороною разом із відзивом/відповіддю на відзив. Складання та подання відповіді на відзив/заперечень на відповідь на відзив, письмових пояснень. Розробка та направлення процесуальних клопотань, тощо. Моніторинг стану розгляду справи, отримання ухвал суду (про відкриття провадження, призначення засідання) та аналіз їхнього змісту; Вартість наданих послуг (грн./год) фіксована; Загальна вартість наданих послуг (грн.) 2000.

Разом 10 000 грн..

Суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»», представник позивача адвокат Рудзей Юрій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 26 червня 2026 року, у сумі 38216 (тридцять вісім тисяч двісті шістнадцять) грн.. 76 коп., з яких:

24331,97 грн. заборгованість за кредитом;

13884,79 грн. заборгованість по процентам..

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») сплачений судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн.. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 29.09.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко