Постановление суда № 140141542, 29.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2473/26

1-кп/357/633/26

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши в м. Біла Церква, клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні № 12025111030002616 від 21 грудня 2025 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12025111030002616 від 21 грудня 2025 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

28 вересня 2026 року судді на розгляд надійшло клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 , де він посилаючись на те, що між його місцем роботи та судом значна відстань та на безпекову ситуацію, що виникла, просив: ухвалити рішення про здійснення дистанційного судового провадження та участі у призначеному судовому засіданні представника потерпілих ОСОБА_2 у режимі відеоконференції з іншого приміщення, поза межами суду.

Одночасно, представник потерпілих ОСОБА_2 зазначав, що 16 липня 2026 року вже було направлене клопотання щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції протягом усього розгляду обвинувального акта, у зв`язку з чим вважав, що він не має обов`язку подавати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на кожне засідання.

Суддя дослідивши подане клопотання, додані до нього матеріали, дійшла висновку, що в його задоволенні слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 336 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Отже, учасник кримінального провадження, який виявив бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подає клопотання про таку участь не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а його копію в такий же строк надсилає іншим учасникам кримінального провадження.

Суддею установлено, що представник потерпілих ОСОБА_2 вказані вимоги КПК України не виконав, зокрема:

- клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на судове засідання від 29 вересня 2026 року подав 28 вересня 2026 року;

- доказів направлення його копії іншим учасникам кримінального провадження не надав.

Водночас, суддею установлено, що клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 про участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 16 липня 2026 року, в матеріалах справи відсутнє.

Останнє аналогічне клопотання подавалось ним 29 червня 2026 року, де він просив проводити в режимі відеоконференції лише одне судове засідання.

Отож, твердження представника потерпілих ОСОБА_2 , що 16 липня 2026 року вже було направлене клопотання щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції протягом усього розгляду обвинувального акта, у зв`язку з чим вважав, що він не має обов`язку подавати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на кожне засідання, не відповідає дійсності.

Отож, у зв`язку з цим, суддя відмовляє в задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Керуючись ст. 336, 392-395, 532 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

відмовити в задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні № 12025111030002616 від 21 грудня 2025 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4