Постановление суда № 140137832, 28.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7658/26

Провадження № 1-кс/461/5933/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026140000000231 від 17.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026140000000231 від 17.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000231 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке 17.03.2026 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з корисливих мотивів, 22.07.2026 приблизно о 11:30, перебуваючи біля будинку за адресою: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 60, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що в останнього відсутні законні підстави для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, запропонував ОСОБА_7 незаконно переправити його через державний кордон України одним із двох можливих способів: шляхом перепливання кордну через річку у визначеному ОСОБА_4 місці в напрямку Республіки Молдова та подальшого фізичного перевезення його автомобілем до Румунії, або використовуючи військову форму та заздалегідь підготовлені ОСОБА_4 документи, для безперешкодного проїзду через блокпости правоохоронних органів на території України шляхом перевезення автомобілем до прикордонної зони поблизу м. Прип`ять Київської області, де ОСОБА_4 надасть конкретну інформацію та поради про найбільш зручний маршрут руху та місце перетину кордону в напрямку Республіки Білорусь.

Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_4 керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, повідомив ОСОБА_7 про те, що йому необхідно надати завдаток в сумі приблизно 1000 доларів США за перший варіант та приблизно 1500 доларів США за другий варіант, а крім цього ще 15 000 доларів США кінцевого розрахунку за організацію незаконного переправлення через державний кордон України.

Після цього, 28.07.2026 приблизно о 19:45 під час телефонної розмови ОСОБА_4 маючи намір реалізувати свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, запитав останнього про те, який варіант незаконного перетину кордону він обрав, на що ОСОБА_7 відповів, що вирішив обрати другий варіант, який порадив ОСОБА_4 , тобто перетин кордону в напрямку Республіки Білорусь. При цьому, ОСОБА_4 з метою виготовлення та надання засобів безперешкодного пересування ОСОБА_7 по території України повз блокпости правоохоронних органів та забезпечення прибуття до відповідного місця незаконного перетину державного кордону, шляхом виготовлення підроблених документів, повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому фотознімків паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду.

Цього ж дня, 28.07.2026 приблизно о 22:25 в ході в ході телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання першої частини грошових коштів в сумі 1700 доларів США, однак ОСОБА_7 не погодився на зазначену суму завдатку та відповів, що може надати меншу суму грошових коштів. У зв`язку з чим, наступного дня, 29.07.2026 приблизно о 16:45 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що йому необхідно надати завдаток в сумі 1000 доларів США, після передачі якого буде розпочато процес підготовки до незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.

30.07.2026 приблизно о 10:47 ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 зателефонував йому та повідомив, що готовий передати визначений ним завдаток в сумі 1000 доларів США згідно домовленості, після чого ОСОБА_4 дав вказівку чекати його дзвінка і вказівок щодо передачі.

Цього ж дня, о 14:52 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, повідомив останнього про необхідність передачі завдатку в сумі 1000 доларів США чоловіку на ім`я ОСОБА_8 , який приїде приблизно о 15:30 цього дня до його будинку, на що ОСОБА_7 погодився.

Так, 30.07.2026 приблизно о 16:10 ОСОБА_7 перебуваючи біля будинку за адресою: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 60, зустрівся з ОСОБА_9 , якому за вказівкою ОСОБА_4 передав грошові кошти в сумі 1000 доларів США. Після чого, в ході телефонної розмови о 16:17 ОСОБА_4 підтвердив їх отримання і дав вказівку ОСОБА_7 очікувати подальших дій щодо незаконного перетину кордону.

В подальшому, 05.08.2026 о 17:32 ОСОБА_4 з метою виготовлення засобів для подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, а саме документів, які дадуть можливість безперешкодно перевезти ОСОБА_7 по території України до прикордонної зони, дав вказівку ОСОБА_7 надіслати йому особистий фотознімок, фотокопії паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду останнього. На виконання зазначених вказівок, ОСОБА_7 05.08.2026 о 20:11 надіслав ОСОБА_4 фото зазначених документів, а 06.08.2026 надіслав свій особистий фотознімок.

Після цього, 21.08.2026 о 12:59 год. під час особистої зустрічі біля будинку за адресою: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 60, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що незаконно переправить його через державний кордон України все ж таки першим запропонованим способом, тобто шляхом перепливання кордну через річку у визначеному ОСОБА_4 місці в напрямку Республіки Молдова та подальшого фізичного перевезення його автомобілем до Румунії. При цьому, ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_7 про те, що особисто приїде за ним і вони спільно залізничним потягом поїдуть в м. Ізмаїл Одеської області де його буде доставлено до прикордонної зони і дано вказівку щодо місця і способу перепливання державного кордону України через річку. При цьому, ОСОБА_4 з метою незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України вище зазначеним способом, дав йому вказівку щодня виконувати вправи з присідання та віджимання для фізичної підготовки до незаконного перепливання кордону.

Так, 27.09.2026 приблизно о 15:10 год. ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру та незаконного переправлення ОСОБА_7 через держаний кордон України, прибув на автомобілі марки «Ford Ranger» на іноземній реєстрації, VIN: НОМЕР_1 , до м. Львова, зустрівся з останнім біля будинку за адресою: м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 60, та надав вказівку ОСОБА_7 присісти у автомобіль, де в ході руху по місту Львову провів інструктаж, щодо незаконного перетину кордону. На далі, ОСОБА_4 перебуваючи у автомобілі марки «Ford Ranger», який рухався у сторону міста Золочів, Львівської області, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, одержав від ОСОБА_7 частину грошових коштів в сумі 700 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України, після чого неподалік села Тарасівка, Львівського району, Львівської області протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні її вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

27.09.2026 о 17.27 год. ОСОБА_4 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

27.09.2026 о 22.37 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Дніпропетровськ, громадянину України, українцю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні її вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями вказаними у рапортах оперативних підрозділів про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами оглядів мобільного телефону ОСОБА_7 ; протоколом огляду, ідентифікації грошових коштів; протоколом затримання ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польші»).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:

-наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

-у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

-вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи особу підозрюваного ОСОБА_4 та вчиненого ним кримінального правопорушення, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконанням останнім процесуальних обов`язків, а саме:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В обґрунтування вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне:

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, слід зазначити, що санкція інкримінованого йому злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому у випадку визнання останнього винним у вчиненні злочину, йому загрожує реальний термін ув`язнення, а відтак з метою уникнення покарання він може переховуватися від слідства та суду, в тому числі шляхом виїзду чи виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію, оскільки з врахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення він є обізнаним у можливостях перетину кордону, а також має можливість перетнути державний кордон в умовах воєнного стану, оскільки має на утриманні 3 дітей, що надає йому відстрочку від військової служби.

Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, варто зазначити, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема документів, які обіцяв виготовити для ОСОБА_7 і з метою безперешкодного проїзду блокпостів на території України.

З приводу наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, оскільки на даний час не встановлено усіх осіб обізнаних про кримінальне правопорушення, не допитано та не проведено інших необхідних слідчих дій із ОСОБА_9 , який за вказівкою ОСОБА_4 одержував частину грошових коштів, з якими ОСОБА_4 перебуває у близьких стосунках, а тому може впливати на них шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочинів.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку із чим, підозрюваний може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, слід вказати, що ОСОБА_4 вже повідомлялось про підозру у вчинення аналогічного кримінального правопорушення передбаченого ст. 332 КК України, в якому обвинувальний акт відносно нього направлено до суду для розгляду, однак він знову вчинив аналогічний злочин, що підтверджує його суспільну небезпеку та небажання ставати на шлях виправлення.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями вказаними у рапортах оперативних підрозділів про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами оглядів мобільного телефону ОСОБА_7 ; протоколом огляду, ідентифікації грошових коштів; протоколом затримання ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від семи до дев`яти років, слідчий суддя вважає, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 179, 184 КПК України, інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040,00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб - до 26.11.2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 599 040,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA918201720355299001500000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

1)прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

2)не відлучатися з території м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_9 ;

5)здати на зберігання до органу державної міграційної служби паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 .

Повний текст ухвали проголошено 29.09.2026 о 09:00 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_10