Решение № 140136725, 28.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1918/26

Провадження №: 2/343/1331/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

28 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

за участю секретаря судового засідання Луцик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Долина в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,

встановив:

У серпня 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2018 Долинським районним судом Івано-Франківської області було задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежнострахова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу та стягнуто з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 30 432 грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Приватне акціонерне товариств «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича перебував виконавчий лист №343/1927/18, виданий 03.01.2019, у виконавчому провадженні № 70792611.

09.03.2026 приватним виконавцем Витвицьким Володимиром Васильовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №70792611 у зв`язку з фактичним виконанням рішенням суду 28.11.2018 в повному обсязі.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.11.2018 рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області по справі № 343/1918/26, позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 30 432,52 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять дві гривні і 52 копійки) та 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору.

18.01.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження № 70792611 з примусового виконання виконавчого листа Долинського районного суду Івано-Франківської області №343/1927/18 виданого 03.01.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 30 432,52 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять дві гривні і 52 копійки) та 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору.

09.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70792611.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості за період з 29.11.2018 по 09.03.2026, заборгованість відповідача перед позивачем складається з: 3% річних - 6 646, 00 грн, інфляційні втирати - 29 878, 55 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (14-16цс18).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 204/3530/17 (провадження № 61-10592св20) зазначено: «у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 29 878, 55 грн та 3 процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 6 646, 00 грн, за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі № 343/1927/18, з 29.11.2018 та до дня виконання грошового зобов`язання в повному обсязі 09.03.2026.

З наданих до суду доказів, вбачається що відповідач прострочив виконання зобов`язання та судового рішення, що дає підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу, відповідно до статті 625 ЦК України.

Наданий представником позивача розрахунок заборгованості за 3 % річних та інфляційних втрат відповідає формулі їх нарахування, наведеній у постанові КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 187/16/17-ц («3 % річних слід розраховувати з урахуванням боргу, помноженого на кількість днів прострочення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році). Інфляційні втрати розраховуються за такою формулою: сума боргу*індекс інфляції/100% - сума боргу»), відображає необхідні відомості для їх нарахування (строк їх обрахування, суми заборгованості, індекс інфляції), у зв`язку з чим приймається до уваги судом як обґрунтований.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 625 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 3 % річних у розмірі 6 646, 00 (шість тисяч шістсот сорок шість) гривень та інфляційні втрати в розмірі 29 878, 55 грн (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» сплачений судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», адреса: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська,40, ЄДРПОУ 20602681.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя