Решение № 140133760, 24.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2466/26

провадження № 2/208/3476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій представник ТОВ «Він Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 130 605,77 грн., що складається з: розміру 3% річних 38 057,23 грн., інфляційних втрат - 92 548,54 грн., та судовий збір в розмірі 2 662,40грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 27.01.2011 року ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5335-10/625/10.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.09.2011 року було задоволено заяву ПАТ «Альфа Банк» та видано виконавчий лист на підставі рішення Постійного діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз». 27.01.2011 року по цивільній справі №5335-10/625/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним №490071451 від 22.05.2008 року у сумі 423 244 гривні 59 копійок та судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 гривень.

26.09.2016 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та Пат «Альфа Банк» було укладено договір факторингу № 2016-3АБ/ДГ, відповідно до умов якого ТОВ «Довіра та Гарантія» набуло право вимог по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Альфа Банк» включно і до ОСОБА_1

25.07.2024 року на загальних сборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом №1706 було вирішено змінити найменування «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс». Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» є єдиним власником всіх прав вимоги за вищезазначеним Кредитним договором, у тому числі прав на отримання всіх платежів. В зв`язку з тим, що позичальником належним чином не виконувались обов`язки щодо повернення кредиту, представник ТОВ «Він Фінанс», посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 3% річних та інфляційні витрати.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Сторони на виклик до суду не з`явилися.

Позивач ТОВ «Він Фінанс» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача при пред`явлені позову було визначено проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримано.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 22.05.2008 року між АТ « Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490071451.

27.01.2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова ухвалено рішення по справі №5335-10/625/10, відповідно до якого, зт ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа Банк" стягнуто забргованість за кредитним договором № 490071451 від 22 05.2008 року у розмірі 423 244,59 гривень

26.09.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладно договір факторингу № 2016-3АБ/ДГ.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова постановлено ухвалу по справі № 5335-10/625/10, відповідно до якої підтверджено перехід прав вимоги за кредитним договором № 490071451 від 22.05.2008 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с.9-10).

25.07.2024 року на загальних сборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом №1706 було вирішено змінити найменування «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс»(а.с. 16).

Відповідно до розрахунку 3% та інфляційних нарахувань, позивачем здійснено нарахування за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 р. на суму боргу 423 244,59 грн, яку було визначено рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.01.2011 року у цивільній справі № 5335-10/625/10. Сума нарахування за період з 25.09.2019 р. по 23.02.2022 р. 3 % річних складає 38 057,23 грн, сума інфляційних нарахувань за цей же період складає 130 605,77 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року в справі №127/15672/16.

В справі, що розглядається, між ОСОБА_1 АТ «Альфа Банк» 22.05.2008 року було укладено кредитний договір № 5335-10/625/14900714510.

Новозаводським районним судом міста Чернігова від 27.01.2011 року у цивільній справі № 5335-10/625/10 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490071451 від 22.05.2008 року у розмірі 423 244,59 гривень.

Отже, договірні відносини між сторонами трансформувалися у зобов`язальні, пов`язані із стягненням грошових коштів на підставі рішення суду.

Суд враховує те, що Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/2022 «Про введеннявоєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану». Відповідно до частини 3 Закону України № 2120-ІХ«Про внесеннязмін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких підстав нарахування 3 % річних з та інфляційних втрат згідно зі ст.625 ЦК України у справі, що розглядається, здійснюється з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в частині обмеження строку їх нарахування.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути інфляційні втрати та 3 % річних, нараховані за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 року, що не порушує вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 625 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс»:

- збитки, в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду, в розмірі 130 605 (сто тридцять тисяч шістсот п`ять) гривень 77 копійок, що складається з штрафних санкцій в розмірі 3% річних 38 057,23 грн., інфляційних втрат - 92 548,54 грн.;

-сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 24.09.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Він Фінанс»», м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.С. Кузнєцова