Решение № 140133749, 25.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/15735/25

провадження № 2/208/1085/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, в складі:

головуючої судді Кузнєцової А. С.

за участю: секретаря судового засідання Вікторовської О.І.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій представник ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 0996872206 від 21.03.2020 року у розмірі 46511,05 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 21.03.2020 р. укладено договір позики № 0996872206, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії у сумі до 20000,00 грн., строком дії договору 30 днів. Сума першого траншу, яка надається позивальнику, зазначається у Анкеті-заяві. Наступні транши надаються у такому ж порядку, шляхом оформлення Заявки-Анкети та додатків до договору позики. Також в договорі сторони погодили, що стандартна процентна ставка у розмірі 1,75% за 1 день користування кредитом.

14.07.2021р. було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0996872206.

10.01.2023р. було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0996872206.

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 69822,80 грн, з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 62124,30 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 34238,50 грн заборгованість за відсотками на дату виготовлення розрахунку.

З метою стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України.

Після відкриття провадження у справі відбулося відступлення права вимоги за спірним зобов`язанням, а саме:

17.04.2026 року було укладено договір № 17-04/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0996872206 від 21.03.2020 року. Таким чином, у зв`язку з відступленням права вимоги за договором(ами), ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» набуло статусу правонаступника у зобов`язанні, що є предметом розгляду та є належним позивачем у даній справі.

Сторони на виклик до суду не з`явилися.

Позивач ТОВ «Гармонія Фінанс» про дату, час проведення судового засідання повідомлене належним чином відповіднодо ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача було зазначено провдити розгляд справи за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 21.03.2020 р. укладено договір позики № 0996872206, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії у сумі до 20000,00 грн., максимальний строк користування траншем - 30 календарних днів. Сума першого траншу, яка надається позичальнику, зазначається у Анкеті-заяві. Наступні транши надаються у такому ж порядку, шляхом оформлення заявки-анкети та додатків до договору позики. Також в договорі сторони погодили, що стандартна процентна ставка у розмірі 1,75% за 1 день користування кредитом. Договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора 8q2g5d (а.с.45-48).

П.3.5 Договору передбачено, що сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 договору або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього договору менша ніж 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою, ставкою визначеною відповідно до п.1.15 договору скасовуються з першого дня прострочення кредитом (траншем) і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (траншем), а саме 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Причому, сторони погодили, що товариство має право застосувати до позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов договору, у зв`язку з неповерненням кредиту позичальником у обумовлений строк Сторонами, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем), в період строкового користування кредитом (траншем) помножена на відсоткову ставку, яка розраховується по формулі 1,75% мінус Відсоткова ставка встановлена відповідно до п.1.15 Договору.

П.1.15 Договору визначено, що розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

У підписаному позивачем Акцепті оферти від 21 березня 2020 р. на отримання 1 траншу кредиту згідно Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996872206 від 21 березня 2020 р. та Заявки анкети №2628627267 від 21 березня 2020 р. визначено основні умови кредиту (траншу), а саме: Розмір кредиту (траншу) 3 460 грн.; Строк користування кредитом (траншем) 22 днів; Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996872206 від 21 березня 2020 р. 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 1 332 грн. (а.с.15)

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Інфінанс» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, перерахувавши 21.03.2020 р. Позичальнику грошові кошти в розмірі 3460,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 ( (а.с.17).

Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 0996872206 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 17.07.2021 р., утворилась заборгованість у розмірі 32584,55 грн, з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29124,55 грн - сума заборгованості за відсотками ( а. с. 19-23).

14.07.2021 р. було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0996872206 (а.с.37-44).

Станом на 09.01.2023 р. заборгованість відповідача за договором позики складала 65584,30 грн., з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 62124,30 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал» ( а. с. 35).

10.01.2023р. було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0996872206. Відповідно до Реєстру боржників, ТОВ «Коллект Центр» отримало право вимоги до відповідача в сумі 65584,30 грн., з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 62124,30 грн - сума заборгованості за відсотками ( а. с. 28-30).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Коллект Центр», ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 69822,80 грн, з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 62124,30 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 4238,50 грн заборгованість за відсотками за період з 10.01.2023 року по 20.03.2023 року (а.с.36)

Враховуючи приницп розумності та пропорційності, ТОВ "Коллект-Центр" просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 46511,05 грн., з яких 3460,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 43051,05 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Крім цього, 17 квітня 2026 року між ТОВ "Гармонія Фінанс" та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги № 17-04/26, відповідно до якого компанія відступила на користь ТОВ «Гармонія Фінанс», права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №0996872206, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с.68-74).

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис», «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 546 ЦК України сторонами договірних зобов`язань можуть бути встановлені види забезпечення виконання зобов`язання.

Приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 21.03.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 0996872206, в зв`язку з чим відповідачем на умовах строковості, поворотності та платності 21.03.2020 року отримано в кредит грошові кошти в сумі 3460 грн., однак відповідачем свої зобов`язання перед ТОВ «ІНФІНАНС» не виконано не повернуто отриманий кредит та не сплачено проценти за користування ним.

Відомості про виконання ОСОБА_1 умов, що є передумовою для продовження (пролонгації) строку користування кредитом, отриманим 21.03.2020 року, понад 22 дні, відсутні.

ТОВ «ІНФІНАНС» 14.07.2021 року відступило право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0996872206 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», яке 10.01.2023 року відступило його ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Заборгованість ОСОБА_1 за договором № 0996872206 станом на 04.11.2025 року становила 49822,80 грн., з яких: 3460 грн. заборгованість за тілом кредиту, 66362,80 грн. заборгованість за процентами, та в подальшому не збільшувалась.

Водночас представником позивача з посиланням на принципи розумності, співмірності та пропорційності заявлено до стягнення з відповідача проценти лише в розмірі 46511,05 грн., які нараховані на дату відступлення права вимоги.

Відомості про те, що відповідач на час розгляду справи повністю чи частково виконала свої зобов`язань за Договором № 0996872206 перед ТОВ «ІНФІНАНС» чи ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», чи ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, в суду відсутні, як наслідок, суд вважає, що наявні достатні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3460 грн. з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом суд враховує наступне.

Згідно умов Договору № 0996872206 його сторонами погоджено максимальний строк кредитування для кожного наданого кредиту (траншу) 30 днів, який може бути продовжений за умови повної сплати позичальником нарахованих відсотків за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту, а також розмір процентів за користування ним 1,75% в день від суми фактичного залишку заборгованості.

У підписаному позивачем Акцепті оферти від 21 березня 2020 р. на отримання 1 траншу кредиту згідно Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996872206 від 21 березня 2020 р. та Заявки анкети №2628627267 від 21 березня 2020 р визначено основні умови кредиту (траншу), а саме: Розмір кредиту (траншу) 3 460 грн.; Строк користування кредитом (траншем) 22 днів; Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996872206 від 21 березня 2020 р. 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 1 332 грн.

Таким чином, за відсутності доказів продовження строку кредитування за отриманим 21.03.2020 року кредитом, вбачається, що після закінчення строку кредитування 13.04.2020 року (передбаченого в Акцепті оферти), нарахуванням процентів за фактичне користування кредитом за Договором № 0996872206 ТОВ «ІНФІНАНС», здійснене ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у період часу з 14.07.2021 року по 09.01.2023 року та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у період часу з 10.01.2023 року по 20.03.2023 року, відповідно до п. 3.5 Договору № 0996872206 здійснювалось як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тобто на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Тому відповідальність за таке неправомірне користування чужими коштами настає за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу.

У даному випадку, що є предметом розгляду, строк повернення траншу визначається у Акцепті оферти від 21 березня 2020 р. на отримання 1 траншу кредиту згідно Договору надання позики, за умовами якого кожний транш є самостійним предметом договору.

Вказані вище висновкі Великою Палатою Верховного Суду також викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Різницю між правомірним та неправомірним користуванням кредитними коштамии також визначено у висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому нею у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16: «Проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення».

Позиція позивача щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку дії договору (36 місяців) обгрунтовується посиланням на пункт 3.5. Договору позики, який передбачає, щосторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору або додатковими угодамиміж сторонами, зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем) з відсотковою ставкою 1,75 відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту.

Разом з тим, пунктом 1.2. Договору позики № 0996872206 від 21 березня 2020 року визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремиим частинами (траншами) вмежах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у ...Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору- при наданні (отримання) другого та наступних траншів кредиту.. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 для першого траншу та Додатку № 3 та Додатку № 4 для другого та наступних траншів.

Тобто, умови кредитування за траншами визначаються саме Додатками до договору, а не загальними положеннями Договору позики.

З цих документів, а саме: Оферти та Акцепту оферти, вбачається, що 1-й транш наданий у сумі 34600,0 грн. строком на 22 днів із застосуванням денної відсоткової ставки 1,75 % за один день користування кредитом.

У даному випадку слід відрізняти строк дії договору від строку кредитування. У першому випадку сторони визначили строк, протягом якого позичальник, за певними умовами, може користуватися благами у вигляді чергових траншів. Строк користування черговим траншем визначає межі правомірного користування цим благом, по закінченні якого таке користування перетворюється на неправомірне користування. Відповідно, зобов`язання позичальника зі сплати процентів під час правомірного користування кредитними коштами визначається частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу.

Суд зазначає, що абзац другий частини першої вказаної статті Кодексу («У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики») має на увазі випадок, коли конкретний строк користування кредитними коштами договором не визначений. У справі, що розглядається, сторони за допомогою Пропозиції та Оферти узгодили всі умови кредитування за 1-м траншем: суму кредиту, строк, проценти.

У разі ж неправомірного продовження користування коштами після закінчення узгодженого строку настає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, стаття 1048 Кодексу регламентує правовідносини сторін в межах укладеного ними договору. Частина ж друга статті 625 ЦКУ є способом покарання за порушення договірних зобов`язань.

Суд підкреслює, що ці умови повинні дотримуватися в процедурі застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу.

До того ж, частина 2 статті 625 ЦКУ носить імперативний характер і розмір річних процентів, що стягуються за неналежне виконання грошового зобов`язання, не може перевищувати 3 % річних.

При цьому суд також враховує положення частини 8 статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»:«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача».

Зазначене відповідає правовій позиції, сформулюваній у Постанові ОП КЦС ВС від 07.09.2026 року у справі №552/672/23.

Тому суд не приймає доводи позивача щодо правомірності нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку дії договору позики. Рівним чином відкидаються посилання на інші загальні норми Договору позики, які у будь який мірі можуть трактуватися на користь обгрунтованості стягнення процентів за весь час дії договору.

Строк дії договору (3 роки) це загальний макроперіод, протягом якого договір залишається чинним, сторони можуть взаємодіяти, видавати нові транші, а також діють організаційні та регуляторні умови (наприклад, обов`язок банку розглядати заявки).

Строк виконання зобов`язання за траншем (22 дні) це мікрострок (строк кредитування для конкретних грошових коштів), протягом якого позичальник має законне право користуватися саме цими грошима і після спливу якого зобов`язаний їх повернути.

Ці два строки не є тотожними. На підставі одного договору може виникати безліч окремих зобов`язань, кожне з яких має свій індивідуальний строк виконання.

Такий висновок міститься у постанові ВП ВС від 13 липня 2022 р. у справі № 496/3134/19 (пров.№ 14-44цс21).

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тобто, у даному випадку,- статті 625 ЦКУ в частині розміру відповідальності за порушення зобов`язання з повернення боргу.

Отже, суд приходить до висновку, що правомірним та обгрунтованим є нарахування відсотків за 1-им траншем у сумі 3460,0 грн. у відповідності до умов Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору позики (Оферти та Акцепту оферти), а саме за 22 календарних днів користування кредитом, за денною ставкою 1,75 %, що у грошовому виразі складає (3460 грн.х1,75/100) х 22 дн. = 1332,10 грн., що відповідає реальній вартості кредиту у грошовому вираженні, зафіксованій в Акцепті оферти від 21.03.2020 року.

Щодо судових витрат

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 254 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання як розподілити між сторонами судові витрати

Також статтею 265 ЦПК визначено, що у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат

При вирішенні цього питання суд виходить із змісту статті 134 ЦПК, яка говорить про судові витрати, понесені стороною, і які вона очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Враховуючи, що ТОВ «Гармонія Фінанс» документального підтвердження таких витрат не надала і ніяких вимог з цього питання особа, яка їх понесла (ТОВ "Коллект Центр"), не заявляє, суд залишає позовні вимоги в частині стягнення судового збору та витрат на правову допомогу без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 530, 536 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», правонаступником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», код ЄДРПОУ 43520773:

- заборгованість за договором позики № 0996872206 від 21.03.2020 року у розмірі 4792 (чотири тисячі сімсот дев`яносто дві) гривні 10 копійок.;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В частині повернення судового збору та витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 25.09.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

первісний позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження - м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;

правонаступник позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», місцезнаходження - м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, прим.12, ЄДРПОУ 43520773;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.С. Кузнєцова