Постановление суда № 140132984, 28.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6792/26

Провадження № 2/209/3748/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини і визначення місця її проживання, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в інтересах яких діє представник адвокат Хорошилов І.С. до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини і визначення місця її проживання. Просить суд:

встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без участі матері ОСОБА_2 .

визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 головуючою суддею з розгляду даної справи визначено суддю Левицьку Н.В.

Так, за змістом ч. 1 ст. 4, ст.ст. 175, 177 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.

За загальним правилом визначеним в ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Із позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з листопада 2025 року постійно проживає та працює у м. Венеція, Італія, а відтак, під час перебування за кордоном особа перебуває під юрисдикцією іншої держави, дана цивільна справа є справою з іноземним елементом.

Відповідно до ч. 8 ст.130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому ст. 502 ЦПК України.

Відповідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Отже, виклик відповідача в судове засідання, повинен та буде відбуватися відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та поза судових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., до якої приєдналася Україна 19.10.2000р., і яка є чинною з 01.12.2001.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Статтею 3 цієї Конвенції визначено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або б) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (б) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

У такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

Суд звертає увагу позивача на те, що оформлення документів для їх можливого використання як за кордоном, так і на території України є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Польща та інші).

Таким чином, позивачу необхідно оформити позовну заяву та документи, що додаються до неї, у відповідності до вимог п. 2.3 розділу 2 вказаної вище Інструкції та надати суду належним чином завірений переклад позовної заяви з додатками.

Крім того, згідно п. 6.1 розділу VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.

Так, відповідно до п. 6.7 даної Інструкції, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

За таких обставин, позовна заява повинна відповідати вимогам ЦПК України, які регулюють питання виклику в судове засідання особи, яка проживає за межами України, та питання звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду (ч. 8 ст. 130, ст. 498, 499 ЦПК України).

На підставі викладеного вище, з урахуванням факту постійного проживання відповідачки на території Італійської Республіки, у разі відкриття провадження у справі виникне необхідність вручення їй копії позовної заяви та доданих до неї документів за межами України. У зв`язку з цим позивачу необхідно надати належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів італійською мовою, тобто мовою країни місця перебування ОСОБА_2 , для забезпечення можливості їх вручення відповідачці у порядку, передбаченому Конвенцією.

Крім того, судом встановлено, що окремі документи, додані позивачем до позовної заяви на підтвердження обставин, на які він посилається, викладені іноземною мовою та не містять перекладу українською мовою.

Пунктами 5 та 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії, а також копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Відповідно до статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Судові документи складаються державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача.

З огляду на те, що зазначені документи подані позивачем, як письмові докази та містять відомості, на які він посилається на обґрунтування своїх вимог, їх зміст має бути доступним суду для дослідження та оцінки, а також іншим учасникам справи для ознайомлення з доказами, поданими на обґрунтування позову та для належної реалізації процесуальних прав, зокрема права на ознайомлення з матеріалами справи, подання заперечень, пояснень щодо наведених у них обставин, тощо.

За таких обставин, позивачу необхідно надати належним чином засвідчений переклад українською мовою документів, складених іноземною мовою, на які він посилається, як на докази обставин, що обґрунтовують заявлені вимоги.

Окрім цього, як встановлено судом, представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи надсилаються до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в нього електронного кабінету чи відсутності відомостей про його наявність у паперовій формі листом з описом вкладення.

Верховний Суд звертав увагу на необхідність підтвердження направлення іншим учасникам справи саме тих документів, які подаються до суду, та можливості встановлення змісту поштового відправлення, зокрема в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 761/17913/24 та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 336/735/22.

Водночас, до матеріалів позовної заяви стороною позивача не надано доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами на зареєстровану адресу третьої особи ОСОБА_3 . Зокрема, відсутній опис вкладення у поштове відправлення із зазначенням поіменного переліку документів, що надсилаються адресату.

З огляду на викладене представнику позивача необхідно надати суду доказ надсилання третій особі ОСОБА_3 копії позовної заяви з доданими до неї документами, зокрема опис вкладення у поштове відправлення із зазначенням поіменного переліку таких документів.

При цьому, з урахуванням встановлених судом інших недоліків позовної заяви, після їх усунення позивач має забезпечити надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви з доданими до неї документами у належно оформленому вигляді, зокрема з перекладами документів, складених іноземною мовою, про необхідність надання яких зазначено вище, та надати суду відповідні докази такого надсилання.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти справляння та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн, а тому ставка судового збору за подання фізичною особою однієї позовної вимоги немайнового характеру становить 1331 грн 20 коп.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 1064 грн 96 коп.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач звертаючись до суду із вказаною позовною заявою просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без участі матері ОСОБА_2 , а також визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, за кожну з яких відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується окремо.

Відтак, при зверненні до суду з указаним позовом позивач мав сплатити судовий збір за кожну вимогу в розмірі 1 064,96 грн (1 331,20 грн х 0,8), оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2 129,92 грн (1 064,96 грн х 2), на підтвердження чого надати до суду відповідний платіжний документ, або надати документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір сплачується за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд міста Кам`янського (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачам строк для усунення виявлених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги статей 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.

У разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини і визначення місця її проживання - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА