Постановление суда № 140128823, 18.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25970/22

Провадження № 2-ві/761/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коновал О.В. про відвід головуючого судді Фролової Ірини Вікторівни від участі у розгляді цивільної справи №761/25970/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Дельта Банк», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович про застосування наслідків недійсності правочину та вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Дельта Банк», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович про застосування наслідків недійсності правочину та вчинення дій.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року справу було прийнято у провадження судді Фролової І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2026 року питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за №761/25970/22 згідно поданої заяви ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Дельта Банк», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович про застосування наслідків недійсності правочину та вчинення дій передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

03 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Фролової І.В. від розгляду даної справи.

Заява про відвід обґрунтована тим, що на думку представника відповідача, суд не розглянув своєчасно подану через підсистему «Електронний суд» заяву про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та не забезпечив підключення представника до підсистеми ВКЗ ЄСІТС, чим позбавив сторону можливості надати пояснення та заперечення проти процесуальних клопотань.

Крім того, заявник вказує на неналежне виконання судом обов`язку щодо перевірки повноважень учасників справи та допуск до участі у судовому засіданні представника, яка не має статусу адвоката згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України, а надані нею ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю містять ознаки підроблення.

Також обґрунтуванням заяви про відвід є твердження про постановлення ухвали про задоволення клопотання позивача про витребування доказів у засіданні, призначеному на 10:30, тоді як реєстраційна картка цього клопотання була фактично отримана суддею в автоматизованій системі документообігу суду лише об 11:34:55. Окремо заявник посилається на порушення порядку фіксування процесу внаслідок відсутності в системі «Електронний суд» протоколу судового засідання ВКЗ та технічного запису засідання від 30 червня 2026 року.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).

При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява представника відповідача про відвід головуючого судді Фролової І.В. є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді. При цьому незгода сторони із процесуальними рішеннями судді , рішення або окрема думка в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Фролової І.В. при вирішенні даної цивільної справи.

Розглянувши питання про відвід судді Фролової І.В., в порядку, визначеному ч. 8 ст. 40 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коновал О.В. про відвід головуючого судді Фролової Ірини Вікторівни від участі у розгляді цивільної справи №761/25970/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Дельта Банк», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович про застосування наслідків недійсності правочину та вчинення дій, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: